Заняття справою, яку любиш, робить людину щасливою

Салон з пошиття штор, гардин та одягу «Ексклюзив» існує у Чернівцях вже 11 років. Заснувала справу підприємець Алла Власик зі своїм братом Андрієм. На початку діяльності, за словами пані Алли, лише на Калинівському ринку були якісь ятки, де реалізували тюлеві тканини і штори. Загалом же мережа була майже нерозвиненою. Проте попит на продукцію формувався швидкими темпами. Алла Власик розповідає, що з тканинами працювала з самого дитинства. Її батько, Григорій Марчук, був модельєром одягу, працював у Москві на той час. Саме він привіз ідею про створення салону, ознайомив з деякими технологіями роботи. «А я з 7 класу сама шила для себе, набувала досвіду, дивилася, як треба кроїти тканину, як з нею працювати. Так само дуже любила малювати. Це одне з найбільших задоволень. І маючи ці навички й вподобання, я дуже швидко знайшла себе, те, чим би хотіла в житті займатися. Декорувати тканину вчилася сама, заради хобі прикрашала сцени для весіль друзям, знайомим, таким чином здобуваючи досвід. А коли маєш навики моделювання на тканині, це вже основа для того, щоб могти у будь-якому напрямку моделювати й кроїти. Звісно, що ми вивчаємо світові тенденції у декорі, свіжі віяння у цьому напрямку, досягнення світових брендів. Проте здебільшого роботи у нас авторські, підібрані спеціально для кожного замовника», розповідає підприємець. - Що допомогло втриматися на плаву на початку, як підбирали свій персонал? - Думаю, якщо людина не має цілісного бачення усього, чим хоче займатися, то щось заснувати і потім втриматися на ринку досить важко. Мені було простіше через те, що я бачила, як це робив батько, як він підбирав людей, як організовував роботу. Тобто зсередини бачила усю оцю «машину» кравецького підприємства. Основним критерієм підбору працівників є їхня професійність, щоб вони виконували свою роботу якісно. Допомогло також втриматися не так те, що маю сильну підприємницьку жилку, а те, що просто люблю свою роботу, і як творчій людині мені ця діяльність дозволяє самореалізуватися. Я займаюся тим, що люблю, отримую велике задоволення, коли ми залишаємо клієнтові готову роботу, і вона подобається і замовникові, і мені. Я вважаю, що це щастя. - Чого вимагаєте від працівників у першу чергу? - Мабуть, головна вимога, основний критерій, за яким я добираю людей, – це якість виконання роботи, відповідність результату творчій ідеї, тому, що було задумано. Я не є надто суворим босом чи організатором, як би то, може, й мало бути. Знаю, що є різні стилі управління, різні підходи до цього. У моїй справі усе тримається головним чином на відповідальності людей, які зі мною працюють. Якщо людина є безвідповідальною, з нею просто не можу працювати. - Якось відчули на собі економічну кризу? - Звісно, що криза не може усіх торкнутися, а нас – ні. Хоча так вийшло, коли ще про кризу взагалі не говорили, у нас був дуже значний спад у роботі. Майже не було замовлень. Коли я потім розмовляла з багатьма своїми друзями, клієнтами, іншими бізнесменами, то з'ясувалося що не лише наше підприємство переживало незадовго до кризи скрутні часи. А цього року для нас криза у тому, що у принципі робота є, але інфляція настільки сильна, що вона просто з'їдає ледь не усі прибутки. Якби ми, наприклад, позаторік мали такий обсяг роботи, як маємо тепер, то, мені здається, це був би великий фінансовий стрибок для розвитку фірми, для нових перспектив. А зараз не встигаєш гроші заробити, як їх уже треба віддати. Все дорожчає у кілька разів, але ціни на свою роботу у стільки ж разів підвищити ми не можемо. Тим більше, що у нас у місті вже багато років є дуже велика конкуренція. - Що ще можете сказати про конкуренцію? - Калинівський ринок – дуже серйозний конкурент саме щодо занижування цін. Пропонують там товар різної якості, швидко, але зате його можна купити дешево. Взагалі ця сфера – праця з інтер'єрним текстилем – вважається високоприбутковою. Але у нашому місті така помітна тенденція, що коли хтось знаходить цю нішу, перспективний потік, то дуже швидко розвивається ціла мережа конкурентів. Відразу люди кидаються у той самий бізнес, замість того, щоб знаходити й розвивати щось нове, своє. Так відбувалося з аптеками, з туристичним бізнесом. І нерідко до справи беруться люди, які не надто у ній орієнтуються, проте хочуть швидко заробити. Хоча є й досить достойні конкуренти. Тут вже залишається покладатися просто на вибір клієнта, на його вимогу якості послуг, і на власну репутацію. За 11 років ми вже маємо свого клієнта, люди звертаються неодноразово, а це свідчить про те, що вони нашими послугами задоволені. - Яка життєва позиція, принцип допомагає вам у бізнесі? - Я дотримуюсь того, що коли ти пообіцяв клієнтові щось зробити, то маєш зробити все для того, щоб роботу виконати. Безумовно, існують різні непередбачувані ситуації, не завжди всі нюанси можна врахувати, або ж щось від тебе не залежить, але все одно ти робиш усе, щоб клієнт був задоволений. І люди це цінують. Важливим вважаю також індивідуальний підхід до замовника. У нас робота налагоджена таким чином, що я найчастіше працюю вдома у клієнта. Я бачу інтер'єр і вже відповідно моделюю замовлення. Працюючи з людьми, навчилася також давати можливість людині самій вибирати, поважати її смак не нав'язувати своє бачення. - Як оцінюєте свій успіх у справі? - Зараз якось про це не надто вже замислююсь. Десь до 2005 року я справді відчувала успіх. Тепер це менш помітно, частково через сильну конкуренцію, частково через складну економічну ситуацію загалом у країні. Але для себе вже давно побачила, що я можу, що ми можемо, що люди це цінують. І мені достатньо. Бо якщо відсоток людей, які чимось незадоволені, є дуже й дуже малим, то вважаю, що це успіх. Без претензій неможливо у жодній справі, помилки дають можливість росту. Їх просто треба завжди брати до уваги і йти далі. Крім того, маємо надію, що коли у країні стане краще, і нам буде краще, і буде можливість для розвитку, розширення, опанування якихось інших сфер. Поради підприємця Що би ви порадили тим, хто хоче розпочати власну справу? Для тих, хто наважиться на цей вчинок, варто заручитися дуже серйозною фінансовою підтримкою, мати серйозні інвестиції. Я би так, очевидно, тепер робила. Крім того, якщо починати, то починати справу, яку ти добре знаєш, яку любиш і на якій добре розумієшся. Або ж якщо у людини є дуже сильна ділова хватка. Бо у наш час інакше не виживеш. Ще для успіху необхідно вміти вибирати людей, з якими працюватимеш. А знайшовши таких, їх поважати й цінувати. Тоді навіть у важкий час вони тебе підтримають. Для людини творчої важливо мати надійного партнера, який буде вести фінансову частину справи, грамотного економіста. Бо самому угледіти за всім дуже важко. Мені, наприклад, у цьому допомагає мама.