Землетрус у Чернівцях імовірний 2010-2014 року

Анна ГАРГАЛЯ gargalia@mail.ru Протягом тижня землетрус є топ-темою у Чернівцях. Повідомлення в Інтернеті мало посилання на румунських вчених, що додало йому ваги. Провокуючим паніку фактором було й те, що землетруси з епіцентром у Вранчі ніколи не оминають Буковину. Як, приміром, землетрус 4 березня 1977 року, котрий добре пам’ятають люди середнього і старшого віку. Збіг інформації про вірогідність поштовхів напередодні 8 березня лише зайве сколихнув ці спогади. Сила поштовхів у Чернівцях у півтора раза менша, ніж в епіцентрі - Цього разу повторилася ситуація, ідентична тій, що була влітку 2008 року, - каже кандидат наук, директор навчально-методичної обсерваторії ЧНУ, у складі якої діє сейсмостанція, Андрій Ніколаєв. - З посиланням на Інститут фізики землі Румунії в Інтернеті тоді також з’явилася інформація про можливий сильний землетрус у районі гір Вранча. Він мав спричинити великі руйнування у прикордонних районах України, а поштовхи від нього були б відчутні у Києві та Москві, котрі взагалі поза межами сейсмічно небезпечних регіонів. Розберемося, що у цих повідомленнях є правдою. Правда те, що землетруси з епіцентром у зоні гір Вранча (Східні Карпати) є глибокофокусними. Це означає, що землетрус зароджується у надрах землі на глибині понад 150 кілометрів. З цієї причини площа розповсюдження земних поштовхів дуже велика. Якщо подивитися на карту, то район Вранча на ньому має форму еліпса, зорієнтованого на північний схід. Відтак максимум енергії з епіцентру піде якраз у цьому напрямку: у бік Києва і далі – на Москву. Однак це не означає, що у розміщених значно ближче Чернівцях має бути щось взагалі катастрофічне. Чернівці розміщені вбік від еліпса-епіцентру: строго на північ, майже перпендикулярно поширенню максимуму енергії. На цьому шляху, довжиною 300 кілометрів, хвилю суттєво поглинають Карпатські гори. Тому сила землетрусів у Чернівцях завжди у півтора раза менша, ніж в епіцентрі. Якщо у Вранчі вона складе 9 балів, то у Чернівцях не перевищить 6. Більшу небезпеку складає землетрус із Вранчі для Бухареста, Кишинева, Одеси, Ізмаїла. Вони розміщені на рівнині, відповідно, поглинання енергії землі тут менше, тому ймовірна сила поштовхів значно вища. Періодичність сильних землетрусів із Вранчі – 37 років Тепер про те, що цікавить людей найбільше. Коли можливий землетрус. Точної відповіді наразі немає. Доведено, що у кожному епіцентральному районі за певний відрізок часу виділяється певна кількість енергії, тобто землетруси відбуваються періодично. Для регіону Вранча періодичність землетрусів силою 7-9 балів складає у середньому 37 років. Якщо взяти за точку відліку останній сильний землетрус із Вранчі – 1977 р., то новий має відбутися 2014 року із похибкою у чотири роки в один чи інший бік. Це не означає, що він обов’язково буде саме у цей час, але його ймовірність надзвичайно висока. Точніше з’ясувати дату підземних поштовхів в Україні технічно неможливо, Зате Румунії це під силу. В самому епіцентрі зародження землетрусів – у горах Вранча – сусіди мають три сучасні сейсмостанції. Вони здійснюють комплекс геофізичних досліджень, оцінюючи так звані короткострокові передвісники землетрусів. Це – зміни магнітного й електричного поля, зміни нахилу земної поверхні тощо: в цілому більше 40 параметрів. Сукупно це дає можливість прогнозувати вірогідність землетрусу з точністю до місяця і навіть тижня. Однак за відсутності відповідних міждержавних угод цією інформацією Румунія з нами не ділиться. “Панельки” тримаються на чесному слові Зрештою, розраховувати достеменну дату землетрусів людство ще не вміє. Прогнозують лише їхню ймовірність. Тому у розвинутих країнах левову частку коштів витрачають не на дослідження земної активності, а на сейсмічно стійке будівництво та навчання населення. Що це дає – продемонстрували події на Гаїті та у Чилі. У Чилі сила землетрусу була на один-півтора бала більша, ніж на Гаїті. Та якщо в острівній державі число жертв сягнуло 230 тисяч(!), у Чилі – лише 730 осіб. Все – завдяки сейсмостійкому будівництву. Будинки з металевими каркасами нагнулися, затріщали, проте вистояли. Що буде у разі землетрусу з будинками у Чернівцях? Встоять не всі. Наше місто належить до зони, де сила землетрусів може скласти 7 балів за шкалою Ріхтера (на окремих ділянках, залежно від складу ґрунтів, рівня підземних вод тощо ще більше – навіть 8-9 балів, тим паче, що Чернівці стоять на перетині трьох розломів земної кори). Однак з 1981 до 1994 року Чернівці позбулися семибального статусу. Отож усе збудоване за цей час не має необхідного запасу міцності: ні відповідних фундаментів, ні арматури, ні кріплень. Здебільшого – це цілі мікрорайони “панельок”, 30-літній термін експлуатації яких вичерпано навіть без урахування земних поштовхів. На чесному слові тримаються давно зношені “хрущовки”, старі саманні хати. Не ліпша ситуація з будинками, зведеними під час будівельної вакханалії середини 90-х. Служб запобігання надзвичайним ситуаціям багато, навчання – катма Навіть у цій, здавалося би, безнадійній ситуації, є вихід. Ним могло бути мікросейсмічне районування території міста. Наразі є технічна можливість з’ясувати максимально можливу силу земних поштовхів на кожній вулиці, у кожному мікрорайоні. Наступний крок – оцінювання міцності будинків і, залежно від результату, відповідне навчання мешканців правил поведінки у разі землетрусу. Для здійснення мікросейсмічного районування Чернівців потрібно 6 млн. грн. Кошти, погодьтеся, не астрономічні. Однак знайти їх у міській скарбниці, де є гроші на “алеї зірок” та інші подібні проекти, який рік не можуть. Що ж до навчання населення, тут також «кінь не валявся». Зрідка хто з чернівчан знає як про всяк випадок бути готовим до землетрусу, що може статися будь-коли: вночі, коли всі сплять, у розпал робочого дня, під час перебування в транспорті, супермаркеті, у нічному клубі. Людей цього не вчать, хоча є у місті служби – і не одна, для котрих це – прямий обов’язок. Однак Іван киває на Петра, той – на Івана. Роботи ніхто не робить, але зарплату (і, мабуть, немалу) одержують усі. Тим часом, навчання – бодай елементарні ази правил поводження під час поштовхів, здатні врятувати не одне життя. Десяток років тому А. Ніколаєв мимоволі став свідком цікавого випадку. Під час землетрусу йому випало бути у приймальній ректора ЧНУ, де якраз перебувала делегація з США. Щойно почався поштовх, як американці миттєво оцінили ситуацію і дружно стали у дверному отворі капітальної стіни. Чернівчани ж у паніці сіпалися туди-сюди, доки землетрус не вщух. А якби ні, у кого було б більше шансів врятуватися? Звісно, у тих, для кого внаслідок постійних навчань правила закарбовано на рівні підсвідомості. Довідка Найсильніші землетруси з Вранчі у Чернівцях 1802 р. – 7 балів; 1829 р. – 5-6 балів; 1838 р. – 5-6 балів; 1908 р. – 5-6 балів; 1934 р. – 5-6 балів; жовтень 1940 р. – 5-6 балів; листопад 1940 р. – 6-7 балів; березень 1977 р. – 5 балів. Серію невеликих землетрусів у Вранчі сейсмостанція ЧНУ реєструвала у грудні (їх було 14-ть), у лютому (11-ть), 2-бальний землетрус був 6 та 8 березня. Як бути готовим на випадок землетрусу Якщо на випадок сильного землетрусу вирішите покинути будинок, заздалегідь намітьте шлях руху з урахуванням малого запасу часу: близько 15-20 секунд до початку руйнувань. Майте на увазі, що землетрус може трапитися вночі, що двері й проходи будуть місцями скупчення людей, і це може перешкодити швидкому виходу з будинку. Покинути будинок можна також через вікна першого поверху. Заздалегідь визначте найбільш безпечні місця (у квартирі, на роботі), де можна перечекати поштовхи. Це - прорізи капітальних внутрішніх стін (не перегородок!), кути, утворені внутрішніми капітальними стінами, місця біля внутрішніх капітальних стін, біля колон і під балками каркасу. Нехай члени вашої родини запам’ятають такі місця у квартирі. Врахуйте, що найнебезпечнішими місцями в будинках під час землетрусу є великі засклені прорізи зовнішніх і внутрішніх стін, кутові кімнати, особливо останніх поверхів, ліфти. Укриттям від падаючих предметів й уламків можуть слугувати місця під міцними столами й ліжками; навчіть дітей ховатися туди при сильних поштовхах під час відсутності дорослих. Обміркуйте, як збільшити безпеку дітей, старих, інвалідів і хворих. Міцно закріпіть шафи, етажерки, стелажі, полиці до стін, до підлоги. Меблі варто розмістити так, щоб вони не могли впасти на спальні місця, перекрити виходи з кімнат, загородити двері. Закріпіть антресолі на шафах. Закріпить або перемістить вниз важкі й коштовні речі, що стоять або лежать на полицях чи меблях, (вази, телевізори, комп’ютери й т. ін.). Не влаштовуйте полиці над спальними місцями, раковинами, унітазами. Закрийте передню частину полиць із посудом, установить міцні защіпки на дверцята шаф і полиць. Надійно закріпіть люстри й люмінесцентні світильники. Не використовуйте скляні абажури. Перевірте надійність підвісних стель. Не захаращуйте речами вхід у квартиру, коридори й на майданчики сходів. Ємності, що містять легкозаймисті і їдкі рідини (плямовивідники, нітрофарби, інсектициди), повинні бути надійно закупорені й зберігатися так, щоб вони не могли впасти й розбитися при коливаннях будинку. Не розташовуйте спальні місця поблизу великих віконних прорізів, скляних перегородок. Навчіться самі й навчіть всіх дорослих членів родини відключати електрику й водопостачання у квартирі, під’їзді. Навчіться надавати першу медичну допомогу, насамперед при травмах. Заведіть картку, де зазначена група крові й можливі алергійні реакції на ліки для кожного члена родини. Майте вдома: запас консервованих продуктів і питної води з розрахунку на 3-5 днів; аптечку першої медичної допомоги з подвійним запасом перев’язних матеріалів (бинт, лейкопластир, вата) і з набором ліків, необхідних хронічно хворим членам родини; переносний електричний ліхтар, вогнегасник, наприклад автомобільний (заздалегідь навчіться ним користуватися). Зберігайте документи в одному легкодоступному місці, бажано недалеко від входу у квартиру. Там же доцільно зберігати рюкзак, у якому варто мати ніж, ліхтар, сокирку, сірники, запальничку (нову), невеликий запас їжі, аптечку, свічки, вовняну ковдру, шматок поліетиленової плівки, запасний одяг і взуття (по сезону) розраховуючи на всю родину.