Живим коридором у Чернівецькій області зустріли тіло полеглого в АТО росіянина Захарова

У Хотині люди вийшли на вулиці міста, аби провести в останню путь сапера 5-го окремого батальйону Української добровольчої армії Андрія Захарова (позивний "Захар"). Попрощалися з ним також військовослужбовці, бійці Правого сектору, повідомляють "Хотинські вісті".

Траурну процесію зустріли біля мосту в Атаках тужливим «Плине кача» і живим коридором із квітами та прапорами: школярі, учасники АТО, підприємці, представники трудових колективів та влади району і міста та просто небайдужі.

На честь героя Хотином прокотилося багатоголосе «Слава герою! Герої не вмирають!».

– Андрій Захаров був життєрадісним, товариським, але водночас рішучим та врівноваженим, безстрашним бійцем, справжнім патріотом, як і всі, хто йде у добровольчі батальйони, – розповідає лідер Правого сектору Чернівеччини Олександр Паращук. – Невдовзі він мав отримати відпустку, під час якої мріяв приїхати на Буковину, про яку побратими йому багато розповідали. Ніхто не думав, що він приїде сюди саме так…

Військовослужбовці, котрі знали Андрія, кажуть: він був на передовій практично із самого початку бойових дій. Завжди – на «передку», не ховався за спинами інших. Був сапером, а вони, як мовиться, помиляються один раз. Як розповідають, підірвався на хитромудро поставленій розтяжці…

"І знов до нас прийшла біда.. Вчора загинув наш. Загинув, виконуючи свій обов’язок, загинув як Герой, закривши собою вибух, щоб вберегти побратимів.. Захар був світлою, чесною людиною. Завжди тримав слово, робив свою справу чітко і без нарікань, працював зранку і до ночі, навчав молодих побратимів саперній справі, був другом і порадником у справах життєвих", – написала на своїй сторінці у Facebook активіст Волонтерської служби Аня Рюміна.

Бійця за рішенням бойових друзів похоронять на цвинтарі Чернівців, хоч він родом зовсім не звідси – народився в Іваново (Російська Федерація). Андрій виріс у дитбудинку, в юнацькі роки приїхав до Закарпаття, а звідти перебрався до Білої Церкви. У нього не було сім'ї, тому ріднею для нього стали побратими із саперної служби.

Оскільки більшість побратимів загиблого родом з Буковини, тож прийнято рішення поховати бійця у Чернівцях.