Чернівчанка співає не гірше за професіонала

Не завжди музична освіта є показником, що ви станете співаком, а знання нот не допоможе, якщо немає музичного слуху та голосу. Та гарно співати можна і без нотної грамоти.

Буковинка Іванна Акімова яскравий приклад цього. Дівчина без жодної музичної освіти виконує складні композиції, виступає на молодіжній сцені, співає у супроводі музикантів на весіллях, святкових заходах. А нещодавно записала пісню із популярним місцевим етно-ейсід-джазовим гуртом «Самата». Також сама пише тексти пісень, які виконує на сцені.

«Ніколи не думала, що буду співати на сцені»

Чернівецька студентка університету, майбутній філолог за освітою, не має музичної освіти, фактично не розбирається у нотній грамоті, але гарно співає та уже має запис власної пісні із  популярним місцевим гуртом. Дівчина самотужки готується до виступів та співає не по нотах, а на слух. Сценічний досвід молодої виконавиці ще дуже малий, три роки, але вже досягла чималих успіхів.

Дівчина розповідає, раніше ніколи не думала, що буде співати, виступати на сцені. Максимум на що розраховувала, це співати у ресторані.

Любов до пісні Іванці прищепила бабуся. Вона навчила онуку співати багато українських народних пісень, які дівчина розспівувала вдома, а вже згодом на сцені.

Усе почалося з того, коли в сьомому класі в гуртку самодіяльності Іванка заспівала пісню з «Титаніка». Виконання сподобалося вчителям та всім присутнім на шкільному концерті, і з того часу школярка почала вдосконалювати свій голос.

Головне – співати від душі, і не важливо, який діапазон голосу, а почуття, емоції, які ти хочеш передати слухачам.  І. Акімова

Після закінчення школи, переїхавши до Чернівців на навчання, Іванка спробувала свої сили в продюсерському центрі «Talant Music». Після репетицій молоду виконавицю почали запрошувати на різноманітні концерти присвячені пам’ятним датам та святковим дням. Згодом перспективній співачці запропонували написати тексти на музику гурту «Самата». Результатом співпраці з гуртом стала спільна пісня «Північ».

Про свої плани на майбутнє, роботу та українську музику дівчина ділиться із читачами «Погляду».

– Іванно, це єдина пісня із гуртом «Самата» чи продовжуєте співпрацю?

– Маємо плани записати спільно ще кілька пісень. У мене є готові тексти, потрібна музика на них. Насправді у мене є багато власних готових текстів, але більшість з них у зошиті, їх ніхто не бачив.

– Чи співпрацювала із якимись іншими гуртами?

– У мене є свій, так би мовити, музичний колектив. Співаю разом із музикантами у селі Рідківці, звідки родом мій батько. Якось на весіллі заспівала свою пісню, де грав цей колектив. Опісля мені запропонували працювати разом. Тепер у такому складі виступаємо на весіллях, корпоративах, різних святкових заходах.

– Який у тебе репертуар?

– Можу заспівати усе. У ресторані це і шансон, українські народні пісні. Але більше подобається джаз, соул, вільний вокал. Співаю українською, російською, англійською мовою. Але тексти пишу лише українською та англійською.

– Де ще можна тебе почути?

– Мене запрошують на благодійні виступи, концерти до свят із молодими виконавцями. Разом із гуртом «Самата» співала у місцевому закладі відпочинку. А ще послухати в Інтернеті, на «Ютубі».

«Пісня – це спосіб життя»

– Працюватимеш за професією чи все ж музика переважить?

– Після закінчення школи вступила на філфак, бо не думала, що так сильно захоплюся музикою. Але ще не вирішила, чи працюватиму за професією. Бо музика це не лише хобі, це уже стиль життя. Хочу продовжувати працювати у цьому напрямку. Музика для мене сенс життя.  

Фахівці радять здобути музичну освіту, кажуть у мене є потенціал. Вважаю, що знання нот не головне для виконавця, головне – співати від душі, і важливо не діапазон голосу, а почуття, емоції, які ти хочеш передати слухачам. Думаю, музична освіта навіть дещо обмежує виконавця. Бо людина не думає, що вона співає, а думає, як правильно заспівати. Чи правильно взяла ноту, тональність, а я співаю і не задумуюсь про це.

– Коли чекати на твій кліп?

– Є така ідея, зняти кліп. Хочу, щоб це було десь на природі, схід або захід сонця. Головне – природа.

У мене немає великих амбіцій, стати мегапопулярною. Але хочеться розвиватися. Щоб потрапити на велику сцену, потрібна чимала підготовка.

Думаю, все-таки про музичну освіту. Це дасть можливість самій писати музику до своїх текстів. Бо часто буває, коли складаю тексти, у голові народжується музика до нього, але не вмію це правильно записати.

– Чи брала участь у телешоу і що це дає?

– Спробувала свої сили на попередньому кастингу відбору у Чернівцях «Х-фактор» 2015 року. Відбір не пройшла. Там були мої знайомі, але і вони не пройшли. Я не можу себе оцінювати, але серед знайомих було багато людей з гарним, сильним голосом. Можливо журі орієнтувалося не на голос, а шукали якихось нестандартних людей, які можуть показати незвичне шоу.

Зрозуміло, що участь у телевізійному шоу це додаткова реклама і крок  вперед. Я не люблю такі шоу. Там велика конкуренція. Учасники готові на все, щоб перемогти. Для мене головне – співати, а не змагатися.

Також 2011 року брала участь у конкурсі «Червона рута», але призових місць не отримала. Після нього було багато пропозицій, але я не люблю змагання. Крім того, вважаю, що просувати молодих ніхто не буде задурно.

– Ти пишеш пісні рідною мовою, україномовні виконавці актуальні і чи мають майбутнє?

– Недавно ухвалили закон про квоти на українську музику. Це є поштовхом вперед. Оскільки українських пісень сучасні артисти співають мало, це є непоганим шансом молодим виконавцям подати свої пісні, стати відомими.

– Що порадиш початківцям?

– Найперше – не боятися починати. Будьте впевнені в своїх силах. Вірте в себе і все вдасться. Я теж раніше боялася сцени. Думала, що співати на сцені це так легко, виявляється, не все так просто. Досі бракує впевненості, але людей не боюсь.

Ольга МАКСИМЮК 

Іванна Акімова разом із місцевим гуртом «Самата». Фото надано І. Акімовою