Марія Яремчук розповіла про любов до батьківщини

Молода українська співачка Марія Яремчук родом із Буковини розповіла про любов до батьківщини.

- Патріотизм для мене - це як любов до мами. Тому що ми не даремно народжуємося в якомусь місці. Це Бог розподіляє, хто де повинен народитися, як і Бог розподіляє, хто твої батьки. Тому рідний дім - це як мама. Як кажуть, люби свого батька і матір, щоб бути щасливим на землі. Також потрібно любити свою Батьківщину. Я не особливо розумію націоналізм, якісь радикальні заходи любові. Але я розумію, коли людина працює на благо своєї країни, коли людина любить ближнього свого і хоче творити, а не руйнувати. Ти всмоктуєш це з молоком своєї матері, справа і в вихованні. У мене в дитинстві були дуже хороші приклади: як мама, так і тато. Я завжди розмовляла українською мовою і завжди любила все надбання, якими горда наша країна. Ми - великий народ. Люди, переживаючи і страждаючи, творять і вони здатні на багато що. Українці - талановитий народ, звичайно ж, не без своїх мінусів. У нас є якісь ментальні недоліки, але це не зменшує душі народу і відкритості. Все-таки Київська Русь - мати слов'янських народів, звідси і витоки найбільшої нації, - каже співачка.

Ані Лорак: Ніхто не має права мені диктувати, яким чином любити свою країну

- Події в Україні торкнулися мого життя в усіх областях. Природно і в професійному сенсі, і в духовному. Це якийсь міні-апокаліпсис, мені здається. Прогнозували в 2012 році кінець племені майя. Все змістилося і зараз міні-кінець світу. Уже потихеньку всі ніби розплачуються за свої гріхи, йде повне переосмислення, переоцінка цінностей. Особисто мене, звичайно ж, вбиває потік інформації, який не дає нормально дихати, думати і радіти життю. Ти кожен день аналізуєш. Сам у себе в голові шукаєш виходи. І, як на мене, ці виходи є, але ніхто не йде на ці шляхи вирішення проблем. Прикро, боляче, що хлопці, в яких влада, по суті, не вклала нічого, вони просто гинуть. Ці мами, дружини живуть, як у пеклі..., - додає Марія Яремчук.

- Мир в Україні... хочеться, щоб швидше настав, і зберігся цей патріотизм. Тому що в 1991 році, я особисто не пам'ятаю, але я багато про це читала, теж був великий підйом, але він закінчився, і Україна перейшла на звичний ритм життя. Люди часто забувають про якісь речі, про які кричать під час турбулентних подій. Хочеться, щоб це збереглося. Щоб ця енергія, яка витає зараз в повітрі і між людьми, бажання кращого для країни, щоб це все підняло країну. Хочу, щоб мої діти жили в Україні. Щоб вони росли в країні, в якій не буде ніяких табу, які все життя були. З приводу різних аспектів життя і, мови зокрема. Хочу, щоб мої діти просто знали, що вони українці і могли про це сказати гордо десь за кордоном. Щоб люди не виїжджали на заробітки масово, як зараз це відбувається. Ми не той народ, який має бути рабом. Щоб кожен думав далеко наперед, а не жив сьогоднішнім днем. Життя швидкоплинне, але кожен здатний щось змінити, - зазначила Марія Яремчук, пише Ivona.