Понад 40 робіт, виконаних у техніці бісерного нанизування та бісерного ткацтва – гердани, кольє, жгут, котильон, краватка тощо – можна побачити у виставковій залі Чернівецького обласного художнього музею. Авторка виробів – працівниця цього ж музею Ольга Денисова. Вона охоче розповіла читачам «Погляду» про себе і те, як прийшла до бісероплетіння.
Створенням прикрас із бісеру може займатися та людина, котра має терпіння, наполегливість, фантазію і художній смак
– Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, про себе і свою родину, хто прищепив любов до мистецтва?
– Я народилася у мистецькій родині, де завжди цінували мистецтво, розумілися на мистецьких творах і цю любов до прекрасного передавали дітям. Мій батько, Володимир Денисов, був відомим художником, різьбярем, графіком, геральдистом, викладачем. Саме від нього почерпнула хороший мистецький смак, відчуття кольору, стилю, форми. З раннього дитинства почала малювати, ліпити з пластиліну і глини. Згодом навчалась у Чернівецькій художній школі, яку закінчила на відмінно.
– Як стали музейним працівником?
– У Чернівецькому обласному художньому музеї опинилася після закінчення відділення української філології в ЧНУ ім. Ю. Федьковича. У музеї працюю і понині, з 2005 року. За цей час працювала у різних відділах музею – науково-освітньому, образотворчому, а з 2007-го обіймаю посаду завідувачки відділу декоративно-ужиткового мистецтва.
– У чому полягає Ваша робота?
– Працюю над побудовою і оформленням виставок декоративно-прикладного спрямування. До речі, з 2007 року почала працювати над оформленням виставок щорічного проекту «Вишиваний Дивотвір» (йому цьогоріч виповнилося 16). Можливо, тісна співпраця із цим проектом і її організаторкою Одаркою Кучерявою допомогла мені знайти свою сферу і вид мистецтва найближчий до душі. Адже до цього я пробувала себе у графіці, батіку, але не знайшла себе у цьому.
– Як прийшли до бісероплетіння?
– 2012 року відвідала майстер-класи відомої буковинської майстрині Галини Бурсук та студію бісероплетіння при Центрі культури Буковини, де ази бісерного нанизування показувала майстриня Надія Остапченко. Проте самостійно вивчила основи плетення герданів, використавши майстер-класи з мережі Інтернет. Так з 2013-го почала створювати гердани, На обрання тематики вплинула творчість відомого буковинського художника-орнаменталіста Георгія Гараса, який за своє життя створив понад 3 тисячі орнаментів. Його орнаменти і стали основою перших моїх творів. Далі знайшла цікаві взірці у книзі Еріха Кольбенгаєра «Взори домашніх промислів на Буковині», які теж використала у своїх герданах.
Можливо, саме споглядання прекрасного вдома і на роботі сприяли формуванню у мене потягу до створення прикрас із бісеру.
– Розкажіть про вироби, які представили на персональній виставці?
– На виставці представлено 41 роботу. Це твори, виконані у техніці бісерного нанизування та бісерного ткацтва: гердани, кольє, жгут, котильон, краватка тощо. Серед них твори із використанням орнаментів Г. Гараса та з книги Е. Кольбенгаєра, а також на патріотичну тематику, дитячі гердани, виробб із використанням зображень птахів, тварин.
– Який бісер використовуєте і що порадите новачкам у цій справі?
– У роботі використовую, в основному, бісер чеського виробництва. Раджу новачкам розпочинати саме з нього, оскільки він більш однаковий за розміром. А ще пам’ятайте, що створенням прикрас із бісеру може займатися та людина, котра має терпіння, наполегливість, фантазію і художній смак.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар