Те, що ми могли не знати про Чернівці

Сайт visnyk.zp.ua опублікував статтю про Чернівці, у якій розповідається про місто у всій красі та деталях. І ось що пишуть про центр Буковини.

"Якщо ви ніколи не були в Празі, Відні чи Парижі, відвідайте Чернівці — там ви зрозумієте, що таке стара Європа. Для цього цілком вистачить вихідних — всі визначні пам’ятки зібрані в центрі, а на околиці особливо дивитися нема чого.

Що подивитися

Те, що ніяк не можна обійти стороною — це колишню резиденцію митрополитів Буковини, а тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Це перлина Чернівців і проект усього життя чеського архітектора Йозефа Главки. Майстри і будівельники з різних країн працювали над резиденцією близько вісімнадцяти років. У маленькому містечку навіть було відкрито два цегельних та один черепичний заводи, нові каменоломні, які виробляли свою продукцію тільки для потреб будівництва. А зовсім недавно ЮНЕСКО взяла під свою охорону чернівецьку резиденцію митрополитів.

На розі вулиць Головної та Шолом-Алейхема в кінці XIX століття один місцевий торговець побудував будинок-корабель — з фасадами-палубами і великим балконом на «носі». Ніби як в минулому він був моряком, і на старості хотів жити на «кораблі». Поруч знаходиться костел Святого Спорудження, а на ньому — сонячний годинник, який і зараз показує віденський час — на годину менше київського.

Досить красива і «наймолодша» площа Чернівців — Турецька. До 600-річчя міста непримітну площу змінили. Зараз тут міст над вулицею Турецькою, квітковий годинник, величезний велосипед, старовинний колодязь з питною водою. Площу облюбували молодята для фотосесій.

«П’яна церква» на вулиці Руській змінить вашу думку про те, що всі церкви однакові і мало цікаві. Оригінальні Свято-Миколаївські «кручені» бані в національному румунському стилі можуть, як мінімум, привернути увагу.

Ну а щоб з головою пірнути в культурне життя, потрібно зазирнути на сайт міста в розділ афіша Чернівці, де зiбранi головні події цього старовинного міста. Від кіно до вистав і виставок. Будьте в центрі подій.

Де відчути місто

Чернівці — одне з тих міст, які майже повністю збереглися з дореволюційних часів. Прогуляйтеся невеликими вуличками з бруківкою, насолодіться невисокими різнокольоровими будинками, загляньте у дворики.

Найбільш тиха і спокійна вулиця Чернівців — це пішохідна вулиця Кобилянська. За легендою її раніше підмітали трояндами. Пройтися по ній можна було тільки в чистому взутті, а двірники щоранку мили бруківку і тротуари теплою водою з милом.

У приватному секторі атмосфера дещо відрізняється від центральної частини міста, але навіть там є будинки початку ХХ століття і віє історією. Звичайних для жителів мегаполісів, висоток або хрущовок тут немає.

З 2004 року в полудень на балкон міської Ратуші виходить трубач і виконує на всі сторони світу мелодію «Там, на тому боці, там живе Марічка…».

Що вражає

Місто контрастів. На центральній вулиці можна пообідати і від 60 гривень, і від 180.

Хоча Чернівці поки не настільки туристичне місто, як наприклад Львів, таксистів тут дуже багато. Всі машини з лічильниками і проїзд недорогий через конкуренцію — максимум 30-45 гривень.

Люди

До Другої світової євреїв і німців в місті було до 50%, але після всіх переселень і винищення залишилося дуже мало. Зараз Чернівці — поліетнічне місто. Тут живуть українці, росіяни, молдавани, поляки, білоруси та румуни. Незважаючи на те, що це, здавалося б західне місто, багато спілкуються російською мовою. Рідше можна почути румунську.