Днями на сайті Кабміну оприлюднили проект державного бюджету. Щоправда, у фахівців він викликав лише додаткові запитання. Граничний розмір його дефіциту – понад 80 мільярдів гривень. Їх доведеться покрити за рахунок запозичень та емісії грошової маси. Відтак це не найкращим чином вплине на нашу національну валюту і звичайних українців. Тому, кажуть фахівці, наступного року слід очікувати здешевлення гривні, подорожчання до понад 30 гривень долара та інші не вельми приємні сюрпризи. Про це та інші речі ми поспілкувалися з колишнім начальником фінансового управління міської ради, радником народного депутата Євгеном Прокопцем.
- У проекті бюджету на наступний рік, опублікованому на сайті Кабміну, видно, що закладено дефіцит бюджету на рівні майже 80 мільярдів гривень. Що це означає для України? За рахунок чого будуть покривати цей дефіцит – зовнішніх запозичень чи емісії грошової маси?
- Ознайомився з проектом бюджету на 2016 рік. Одразу видно, що він важкий. Хоча і є ріст, порівняно з 2015 роком, але реально він зріс на 15-16%. Якщо брати дані за десять місяців, то рівень інфляції в Україні становив 40%. Думаю, що цей показник ще занижений.
Справді, граничний дефіцит бюджету на наступний рік становить 15% - це понад 83 мільярди гривень. Це дуже значна сума, хоча 2015 року було закладено дефіцит розміром 64 мільярди, але по факту він становив 76 мільярдів. Вважаю, що частково цей дефіцит будуть покривати за рахунок емісії грошової маси, випуску внутрішніх облігацій і зовнішніх запозичень.
Бюджет не дуже втішає. Надзвичайно слабо зростають соціальні виплати.
- Яка критична сума (відсоток) дефіциту державного бюджету?
- Реально і класично - до 6%. Це нормальний дефіцит бюджету, який дозволяє досить комфортно почуватися. Якщо сьогодні він сягає майже 15% - це ненормально. Є виправдання, що країна фактично у стані війни. Цього року зростання ВВП мінусове. А наступного року заклали його зростання на рівні 2%. Тобто ріст бюджету відбувається не за рахунок зростання економіки, а за рахунок збільшення цін.
- Саме про це йдеться. У проекті бюджету зазначено триразове підвищення розміру мінімальної зарплати.
- Фактично немає триразового підвищення зарплати, адже там вказано, що з 1 січня 2016 року мінімальна зарплата становитиме 1378 гривень. А вона діє уже з 1 вересня цього року, вона перехідна і з 1 травня зросте на 5,2%, а з 1 грудня – на 12,5%. Саме такий розмір інфляції закладено у бюджеті.
Але навіть якщо таке підвищення зарплати буде закладено у бюджеті, то маю великі сумніви, що дотримаються саме такого рівня інфляції. Вона може сягнути понад 30%. Тому реальні доходи насправді не зростуть.
- Саме у цьому контексті – на скільки потрібно підняти мінімальну зарплату в Україні, щоб вона покрила рівень інфляції та девальвації гривні?
- На мою думку, потрібно реально спрогнозувати рівень інфляції. Ми курс долара закладаємо (інформація з різних джерел) на рівні 24 гривень. Це нереально. Курс долара уже вищий. Ми бачимо, як зростають ціни фактично на все, тому розмір мінімальної зарплати потрібно закладати на рівні не менше 2 тисяч гривень.
- На Вашу думку, який наступного року може бути реальний курс долара? Адже цього року він уже доходив 30 гривень.
- Вважаю, що реально десь на рівні 30-32 гривень за долар.
- Чи ознайомилися Ви з бюджетом міста? Що чекати від нього.
- Був на засіданні виконкому міської ради, спілкувався з фінансистами. Якщо проект державного бюджету я знайшов, то для мене, як фінансиста, важливими є додатки. Їх ніде не знайшов. Хоча міська рада у межах своїх повноважень, своїх доходів може ухвалити бюджет не чекаючи на державний. Там лише не будуть вказані державні субвенції.
Нинішній бюджет – це бюджет виживання. Для прикладу, акцизи, які пообіцяли віддати місцевим бюджетам, їх планують (знаю з розмов працівників Мінфіну) залишити не містам та місцевим бюджетам, а закумулювати на обласному рівні. Щоб область мали чим розпоряджатися. Дають їй більше повноважень на цьому рівні і обласна влада буде вирішувати, куди спрямовувати ці гроші. Це мінус.
- Чи доцільно ухвалювати місцевий бюджет до державного?
- Якщо доведені контрольні показники, то доцільно. Класична поговірка – «краще поганий бюджет, аніж жодного». Краще почати новий рік з новим бюджетом, а не жити за нинішньою інфляцією, брати 1/12 від бюджету минулого року. тобто у січні 2016 року жити за бюджетом січня 2016.
- Під час адміністративно-територіальної реформи, окрім повноважень на місцях, мають залишати гроші. Чи відбувається у нас це?
- Наразі це не відмінили. Об’єднані територіальні громади фактично прирівнюються до міст обласного значення. Вони мають прямий вихід на Мінфін. Відтак значні кошти мають залишатися у самій об’єднаній громаді. На жаль, це не спрацювало. Вважали, що до виборів ради об’єдналися, але цього не відбулося. Зараз не можу сказати, як це відображено у бюджеті. Але гроші мають залишатися на місцях, інакше ми завалимо реформу. Це економічно-фінансовий важіль, який спонукає громади до об’єднання. Адже об’єднана громада буде сильнішою за тих, хто не об’єднався.
Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар