До початку вступної кампанії залишилося менше, ніж пів року, а чітких відповідей на запитання, як відбуватиметься цьогорічна вступна кампанія нема. Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти, які мали б дати відповіді: один урядовий, що містить пропозиції Міністерства освіти України, та два депутатські (перший подала Лариса Білозір та інші, другий – Сергій Бабак, голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, з колегами).
Усі законопроєкти передбачають проведення Національного мультитесту, проте у перших двох запропоновано віддати всі рішення на розсуд Міністерства освіти, як це було торік. Натомість у проєкті Бабака і колег пропонується прописати в законі весь механізм. Окрім того, є різне бачення кількості та переліку обов’язкових предметів. Водночас усі зареєстровані законопроєкти пропонують скасувати Державну підсумкову атестацію для випускників.
Основний мультитест має включати 4 обов'язкові предмети: українська мова, математика, історія України та іноземна мова (на вибір англійська, німецька, французька та іспанська)
Остаточне рішення, як передбачається, депутати ухвалять аж у березні, хоча Закон «Про вищу освіту» передбачає, що Умови вступу до вишів мали бути напрацьовані й оприлюднені до 15 жовтня. Це хвилює як цьогорічних випускників, так і їхніх батьків.
Невизначеність і стрес
«Звісно, потрібно завершувати навчальний рік і вчитися за програмою з усіх предметів. Але ця невизначеність і невідомість дуже хвилює, – каже мама одинадцятикласниці Анастасія. – Нинішнім випускникам і так важко, адже знаємо, яким було навчання останнім часом: спершу пандемія, а відтак повномасштабна війна. Донька хоче вступати до медичного вишу, тож для неї дуже важливо знати, на які предмети потрібно звернути особливу увагу».
Зі слів співрозмовниці, її донька дуже переймається, додатково займається з репетиторами з математики та англійської, а також за безкоштовними онлайн-програмами в інтернеті студіює українську мову та історію України. Англійською посилено займається вже кілька років, не так для вступу, як через переконання, що без неї важко нині бути успішним. Дівчині подобається хімія та біологія, проте вона не певна, що знань вистачить, аби отримати високий результат на тестуванні, а часу на посилену підготовку обмаль. Окрім того, зараз часто немає світла й інтернету, через що ще більше нервується.
«Дуже шкода, що наші посадовці від освіти та законотворці так пізно взялися вирішувати це питання. Дякуємо Богові та ЗСУ, що в нас відносно спокійно, а як мають готуватися до вступу діти там, де ситуація значно гірша, просто не уявляю», – констатує пані Вікторія.
Ще раз про мультитест
Цього року вступники знову складатимуть національний мультипредметний тест, проте порівняно з торішнім він буде вдосконалений.
«ЗНО було і буде механізмом прозорого вступу до закладів вищої освіти. Однак в умовах воєнного стану існують перешкоди щодо його організації та проведення, а також неможливо охопити тестуванням потенційних вступників до українських ЗВО, які тимчасово перебувають за кордоном. Безпекова складова і труднощі логістики не дозволяють МОНу планувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання у традиційному форматі», – пояснює міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
На відміну від минулого року, будуть два тести: перший – із обов’язкових предметів, другий – з предметів на вибір. Тож якщо торік національний мультитест (НМТ) включав лише українську мову, математику та історію України, то цього року загальний перелік предметів буде більшим. Питання полягає в тому, які саме предмети можна буде складати і які з них будуть обов’язковими для всіх.
НМТ: версія міністерства
У Міносвіти вважають, що основний НМТ має включати чотири обов'язкові предмети: українська мова, математика, історія України та іноземна мова (на вибір англійська, німецька, французька та іспанська). Тестування планують провести в один день, але двома блоками з короткою перервою між ними: перший – українська мова і математика, другий – історія України та іноземна мова. Додаткове тестування з предметів на вибір проведуть в інший день. Вступники матимуть змогу скласти фізику, хімію чи біологію.
«Спочатку учасники будуть упродовж 90 хвилин виконувати завдання з української мови та математики, а після короткої перерви ще 90 хвилин працюватимуть над завданнями з історії України та іноземної мови. Тестування з додаткових предметів триватиме 75 хвилин і буде проводитися в інший день», – пояснює С. Шкарлет.
Тож для складання основного мультитесту вступникам потрібно буде лише раз прийти на пункт тестування, що в Україні важливо передусім з міркувань безпеки, а за її межами з огляду на добирання до місця проведення тесту, а також легше організаційно й фінансово.
«Ми розуміємо, що зараз більшість школярів не можуть вивчити хімію, фізику чи біологію на належному рівні, бо не мають доступу до лабораторій. Скласти НМТ з обов'язкових компонентів буде достатньо для вступу на будь-яку спеціальність. Але хочемо дати можливість тим, хто підготувався з природничих дисциплін, скористатися своїми знаннями», – каже генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров.
За бажанням вступник зможе замінити оцінку з історії чи іноземної мови в конкурсному балі на оцінку з фізики, хімії чи біології, отриману на додатковому тесті. Проте й обов’язкових предметів достатньо для вступу на спеціальності, на які традиційно потрібні були природничі дисципліни.
Про складання іноземної мови
Значно більше хвилювань у випускників та їхніх батьків виникає через необхідність складати іноземну мову як обов’язковий предмет, адже не секрет, що її викладання далеко не в усіх школах на належному рівні. Так, мама випускника пані Олеся, який планує вступати до Чернівецького національного університету, каже, що її синові й так доволі важко даються гуманітарні предмети, яких більшість на мультитесті, а з англійської у школі за три роки змінилося кілька вчителів.
Тому, незважаючи на те, що про обов’язкове ЗНО з іноземної йдеться давно, та й вимога знання іноземної на рівні В1 вступниками на бакалаврат прописана у документах Міносвіти саме до 2023 року, багато хто вважає, що з огляду на нинішні обставини все ж варто спершу вивчити ситуацію, а тоді запроваджувати обов’язкове тестування.
На думку О. Шарова, буде цілком справедливо, якщо високий рівень знань іноземної мови збільшуватиме шанс на здобуття місця навчання за державним замовленням, а сам тест з іноземної мови не буде таким уже складним і великим, у ньому не буде аудіювання.
НМТ: альтернативна версія
Натомість у законопроєкті Сергія Бабака та його колег запропоновано, щоби кожен абітурієнт складав два тести, які проводитимуть у різні дні. Перший – із двох обов'язкових предметів (українська мова та математика), однаковий для всіх. Другий – із двох предметів на вибір: перший предмет – історія України або одна з іноземних мов; другий предмет – на вибір хімія / фізика / біологія / географія або історія / іноземна мова (якщо їх не обрали як перший предмет).
Тож на відміну від минулого року історія України може стати необов'язковим предметом на тестуванні. І це теж стало приводом для дискусії. Одні переконані, що знання нашої історії вкрай необхідне для формування особистості та світогляду, що ми нині маємо гіркий урок, до чого призводить нехтування історією. Інші вважають, що історія потрібна лише гуманітаріям і не варто «завантажувати» нею тих, що більше схильні до природничих наук, та вказують на необхідність реформи викладання історії України.
Отже, за цим варіантом, хоч загалом предметів для складання менше і більший вибір, є й більша невизначеність, а часу на посилену підготовку конкретних предметів залишилося дуже мало.
Про що ще варто знати
За версією міністерського законопроєкту, мультитест буде необхідний всім, хто планує здобувати вищу освіту коштом держави, а також на деякі спеціальності за контрактом. Вступники на мистецькі та спортивні спеціальності складатимуть НМТ і творчий конкурс. Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або ЗНО 2020/2021 років.
Без НМТ, лише за результатами вступних випробувань (які саме – визначає виш), у заклади вищої освіти можна буде вступити на контракт на спеціальності, яким надається особлива підтримка (53 спеціальності та 11 спеціалізацій).
Передбачається, що середній бал документа про освіту враховувати не будуть, як і не застосовуватимуть так званий сільський коефіцієнт. Галузевий коефіцієнт буде використаний для підтримки вступників із пріоритетним вибором (перша та друга пріоритетності) однієї зі спеціальностей, яким надається особлива підтримка. Регіональний коефіцієнт буде визначено навесні залежно від воєнно-політичної ситуації в Україні.
Подати можна буде до 5 заяв на вступ на бюджет і до 20 заяв на контракт. До кожної поданої заяви потрібно буде писати мотиваційний лист.
Вступники будуть допускатися до відбору на бюджет у разі наявності конкурсного балу не менш ніж 130 (для дітей загиблих захисників України цю умову не застосовуватимуть).
Конкурсний бал для вступу не може бути менший ніж 150 балів для спеціальностей стоматологія, медицина, педіатрія галузі знань «Охорона здоров’я».
Для спеціальностей галузей знань право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини, спеціальності фармація, промислова фармація конкурсний бал не може бути менший, ніж 140 балів.
Передбачено збереження всіх пільг та пільгових категорій, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій. Застосування пільг для жителів особливо небезпечних територій буде визначене навесні з урахуванням воєнно-політичної ситуації в Україні.
Вікторія ОСИНСЬКА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар