Випускники та всі ті, хто планує вступати цього року до вишів, нарешті можуть видихнути і впевнено готуватися до вступних випробувань. Минулого тижня депутати визначилися, в якому форматі вони відбудуться, та ухвалили відповідний закон.
Отож, 2023 року українські абітурієнти, як і торік, складатимуть вступні іспити у форматі Національного мультипредметного тесту (НМТ), до якого ввійдуть три предметні блоки. Однак, цього року два предмети будуть обов’язкові – математика та українська мова, а третій вступник зможе обирати самостійно серед такого переліку: історія України, іноземна мова, біологія, фізика або хімія. У процесі обговорення пропонували включити до переліку предметів на вибір географію, але цю ідею депутати не підтримали.
У цьогорічних тестах будуть використані завдання, розроблені для ЗНО, тому й готуватися потрібно за відповідними програмами, які залишилися незмінними. Суттєво можуть допомогти завдання ЗНО попередніх років та тренувальні матеріали на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Демонстраційні ж варіанти кожного з блоків НМТ УЦОЯО підготує й опублікує не пізніше, ніж у травні 2023 року.
Варто зазначити, що мультитест не передбачає завдань, на які потрібно дати розгорнуті відповіді. До всіх завдань з усіх предметів потрібно буде лише обрати правильний варіант відповіді серед запропонованих. Це зумовлено не лише обмеженими можливостями, а передовсім міркуваннями безпеки. Зі слів міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, надважливо, що тестування відбуватиметься впродовж одного дня. «Безпека була, є і буде на першому місці!» – наголосив він.
Тестування відбуватиметься у спеціальних комп’ютеризованих центрах як в Україні, так і за кордоном. Передбачається, що початок реєстрації на НМТ розпочнеться у квітні, відтак, як і торік, реєстрацію потрібно буде підтвердити.
Загалом на складання всього мультитесту буде відведено 180 хвилин. Предметні блоки матимуть різну кількість завдань. З української мови їх буде 30, з математики – 22, з історії України – 30, з іноземних мов – 32, з фізики – 20, з біології та хімії – по 30.
Водночас Державну підсумкову атестацію (ДПА) випускники 2023 року не складатимуть (Верховна Рада ухвалила відповідний закон). Причиною звільнення є продовження правового режиму воєнного стану, спричиненого військовою агресією рф.
Нагадаємо, що у січні Міністерство освіти звільнило від складання державної підсумкової атестації учнів 4 і 9 класів. Це відбувається уже вчетверте. У 2020 та 2021 роках причиною звільнення стала мінімізація ризиків захворювання на COVID-19. 2022 року звільнення відбулося через широкомасштабну агресію російської федерації.
Війна заважає дітям здобувати знання
За даними спеціального дослідження, впродовж року погіршилися навчальні результати українських школярів.
Державна служба якості освіти (ДСЯО) провела дослідження, під час якого з’ясувалося непропорційне зростання завдань для самостійної роботи учнів як можливість компенсувати школами втрати навчального часу. Про це повідомив голова ДСЯО Руслан Гурак.
«Умови повномасштабної війни передовсім негативно впливають на загальний психолого-емоційний стан учнів, а це, натомість, спричиняє зниження мотивації дітей. Учителі вже зауважують, що погіршуються навчальні результати учнів з математики, іноземних мов, української та інформатики», – зазначив він.
Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки забороняє освітнім посадовцям використовувати словосполучення «освітні втрати», називаючи їх «освітніми розривами». А впродовж року повномасштабної війни, яку веде країна-агресорка росія, українські діти провели в середньому 920 годин або понад 38 днів в укриттях через повітряні тривоги та ворожі ракетні обстріли.
Вікторія ОСИНСЬКА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар