Минулого тижня вкотре збиралася Європейська рада. Під час засідання якої обговорювали питання фактичного військового вторгнення Росії на територію України. Проте, як і раніше, особливого ефекту це зібрання не мало. Підготували певні очевидні висновки, вкотре висловили своє «обурення, занепокоєння та засудження» діями Кремля в Україні. І це на тлі того, що Європа визнає військове вторгнення регулярних військ на територію незалежної держави.
Обережний вердикт Європи
Уже навіть абсолютно далекі від політики люди зрозуміли, що далі гучних заяв Європа не може і не особливо хоче просуватися. Санкції, що вони нібито запровадили, не зупиняють агресора. Єдина надія, яка залишилася в держави – це армія. Лише вона може зупинити амбіції Москви та неадекватного у своєму бажанні війни Путіна.
Європейська рада залишається вкрай стурбованою тривалими і дедалі запеклішими боями на Східній Україні та продовжує рішуче засуджувати незаконну анексію Криму. Вона засуджує зростаючі потоки бойовиків і зброї з території Російської Федерації на Східну Україну, а також агресію з боку російських збройних сил на території України, - йдеться у висновках Європейської ради. - Вона закликає РФ негайно вивести всі свої військові сили і засоби з України.
ОБСЄ скликає екстрене засідання щодо України
Санкції, які не діють
Дії, які треба негайно зробити, - це взаємне узгодження припинення вогню, відновлення контролю за кордонами, припинення постачання зброї з Росії та військового персоналу, звільнення усіх заручників тощо.
- Абсолютною більшістю країн-членів ЄС була підтримана можливість введення секторальних санкцій, в тому числі секторальних санкції 3-го рівня. І це було прив'язане до успіху мирного плану Президента України, який отримав одноголосну підтримку в ЄС - з моменту припинення вогню, - наголосив Президент України Порошенко.
Думка експерта
Передусім, треба згадати, що ОБСЄ – це міжнародна організація, започаткована на принципах міжнародного права та рівності сторін ще під час Холодної війни для підтримки миру та безпеки в Європі. Вона базується на Гельсінських угодах, які зокрема передбачають принцип непорушності існуючих кордонів поміж державами – членами організації, відмову від використання сили як інструменту зовнішньої політики тощо.
Але вже анексією Криму РФ брутально порушила ці засади діяльності ОБСЄ, що й було зафіксовано її рішеннями. Проте сама ця організація, яка заснована для діалогу з ключових питань безпеки та базується на власних зобов’язаннях країн-учасниць належно дотримуватись її основоположних засад, не має ані власної військової сили, ані наднаціональних інститутів керування, інших вагомих важелів, щоби безпосередньо впливати на незадовільну поведінку країни-агресора.
За словами політолога, вона може й намагається створювати сприятливі умови для дипломатичного мирного діалогу, відстежувати дотримання досягнутих домовленостей, фіксувати їхні порушення або належне дотримання, моніторити виконання прийнятих рішень й таке інше. Все це справді – потрібні речі. Утім, власна роль ОБСЄ як гаранта миру в Європі є, на превеликий жаль, недостатньою. І югославська війна, події в Нагорному Карабасі, Абхазії, Придністров’ї тощо засвідчили обмежену дієспроможність цієї організації у справі підтримки миру та недопущення військової агресії.
Тому покладати великі сподівання на її роль – не варто. Реальну економічну потугу в Європі має Європейський союз, а військово-політичні ресурси – НАТО. З розуміння цих реалій потрібно виходити українським політикам і громадянам. Перша з них уже застосувала низку санкцій щодо РФ і нині розглядає їхнє посилення, а друга – найближчим часом змушена вдаватись до системних заходів стримання небезпечної не лише для України, але й Європи та світу поведінки нашого північно-східного сусіда.
Розгублена Німеччина
Щоправда, ані гучні висновки, ані заяви світових лідерів не зупиняють маніакального бажання Путіна встановити контроль спочатку над Сходом, а згодом, очевидно, над усією територією України.
- Росія намагається змінити існуючі кордони погрозами або навіть насильством, - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель. – Військового вирішення цього конфлікту не буде, я про це казала з самого початку і в цьому переконана. Це також позиція інших країн-членів ЄС. Євросоюз не може прийняти поведінку Росії. Тому я вважаю, що необхідно підготувати такі санкції. Проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з цим, не співмірні з проблемами, які можуть виникнути, якщо ми нічого не робитимемо.
Ніхто не поспішає допомогати
Категоричнішими були заяви прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона та міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.
- Росія має усвідомити, якщо вона буде продовжувати цей самий шлях щодо України, її відносини з рештою світу будуть радикально відрізнятися в майбутньому, - сказав Девід Кемерон.
У схожій тональності висловився Сікорський. Зокрема він заявив, що вони повинні зробити все можливе, щоб вирішити конфлікт і допомогти Україні зберегти територіальну цілісність.
- Я думаю, що Росія буде платити страшну ціну. Російські солдати вмирають і поховані таємно, матері в Росії не можуть знайти дітей. Це жахливо для обох сторін, і що швидше президент Путін це зрозуміє, то краще, - наголосив він.
Путін погрожує захопити Київ
Але попри такі гучні та беззмістовні заяви, Путін вдається до погроз. Закрема він заявив голові Єврокомісії Жозе Мануелю Баррозу про можливість взяття столиці України Києва за два тижні. Цю інформацію підтвердили європейські дипломати. А у Москві кажуть, що слова просто вирвали з контексту, але визнали, що він говорив це.
- Якби я хотів, то зміг би взяти Київ за два тижні, - сказав Путін у телефонній розмові з Баррозу.
Московського диктатора порівняли з Гітлером
Уперше на найвищому рівні Путіна порівняли з Гітлером, водночас його кроки зіставили із діями лідера нацистів. Мовляв, заявив прем’єр-міністр Великобританії Кемерон, Путін уже і так забрав Крим, але вони не можуть йому дозволити забрати всю країну. В цьому разі світ ризикує повторити помилки, зроблені 1938 року у Мюнхені. Тоді пасивна позиція Європи та світу призвела до початку другої світової війни.
Про меморандум забули
Зараз чомусь не порушують питання та не змушують Росію дотримуватися норм Будапештського меморандуму, який передбачає гарантування територіальної цілісності України.
- Ми запитали підписантів Будапештського меморандуму про негайні консультації. Звичайно, Росія цього не хоче, - сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін. - Міжнародне співтовариство має належним чином відреагувати на агресію Росії проти України. Ми послідовно працюємо над тим, щоб ця реакція була не тільки видимою, а й дієвою.
Як відомо, Україна 1994 року підписала Будапештський меморандум, згідно з яким Росія, США та Велика Британія погодилися гарантувати її суверенітет та територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї. На той час Україна мала третій за потужністю арсенал ядерної зброї у світі.
Експерти також надзвичайно стримані у висновках щодо засідання Європейської ради. За їхніми словами, ця інституція продемонструвала, що вона обмежено дієздатна.
Олексій МИКОСЯНЧИК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар