Наша безкоштовна медицина стала настільки дорогою, що стає просто недоступною. Особливо це актуально, коли лікувати треба важкі хвороби, а вартість одного препарату в рази перевищує сімейний бюджет за півроку. А держава замість того, аби допомогти, ставить своїх громадян у безвихідь.
- Щорічний приріст ракових захворювань становить 3-4%. Лише у нас на обліку перебувають понад 20 тисяч хворих. За рік проліковуємо близько 8 тисяч пацієнтів. Якщо сьогодні взяти по складності лікування, послідовності та його вартості, то онкологія нині є найбільш дорогим лікуванням. Якщо рак виявлено на ранній стадії, то можна вилікувати 95% пацієнтів, - розповідає головний лікар Чернівецького онкодиспансеру Анатолій Гонца. - До того ж лікування ранньої стадії захворювання вартує значно дешевше. При першій стадії лікування може обійтися у кілька тисяч, залежно від наявності всіх препаратів і витратних матеріалів. Наприклад лікування β-клітинної лімфоми обійдеться у 50 тисяч за один курс, на лікування складніших форм може піти і по 500-700 тисяч гривень на рік. Фактично дуже багато пацієнтів, які відмовляються від лікування через його вартість.
На медикаменти останніми роками з бюджету виділяють 50-60 тисяч гривень на місяць і цього мало б вистачити на 250-300 пацієнтів, себто десь по 200 гривень на людину на один день. Попри інфляцію, суми, які нам виділяють, не змінюються. Нам виділяють 3,5 мільйона на рік за потреби приблизно 20 мільйонів на хіміотерапію. Наразі у нас фактично не залишилося запасів ліків. Окрім коштів з державного бюджету, останні чотири роки надходить фінансування і з місцевого – близько мільйона гривень. Також до бюджету лікарні значно додають благодійні внески та допомога спонсорів.
Цьогоріч нам дали квоту і відповідно до неї ми можемо замовляти ліки. Та річ ще у тому, що коли отримуємо препарати восени, то на кінець року можуть бути якісь залишки, а чиновники наступного року вважають, що їх нам забагато і кількість препаратів треба зменшити. А вся проблема із проведенням тендерів, коли час закупівель може тривати декілька місяців.
У дитячій онкології ситуація так само не втішна. Маленькі пацієнти також часто залишаються покинутими напризволяще.
- Цього року медикаменти від міністерства ще майже не отримували. Тому медикаментів залишилось максимум до 3-4 листопада. У нас немає імуноглобулінів, декотрих препаратів супроводу. Причому за останні вісім місяців надійшло 26 дітей – це дуже багато, і більшість серед них – дуже важкі, - каже завідувач відділення дитячої ревмоонкогематології Чернівецької обласної клінічної дитячої лікарні Михайло Гнатюк. - Якщо не буде препаратів від держави, то купувати їх доведеться батькам самостійно.
Сподіватися на допомогу ззовні також не завжди доводиться, адже є випадки, коли на прохання про допомогу відгукуються одиниці. До того ж з’явилося безліч аферистів, через котрих менше допомагають реально хворим, - розповідає М. Гнатюк. – Останнім часом значно погіршилося ставлення батьків до своїх дітей. Часто не звертають уваги на хвороби, діти потрапляють до нас у вкрай запущеному стані. В основному – 3-4 стадії. Хоча помітити симптоми хвороби можна було набагато раніше.
Медики кажуть, що у багатьох країнах Європи та США діагностика і лікування онкохворих громадян відбувається безкоштовно. У нас же, попри низький рівень життя та далекі від розвинутих країн соціальні стандарти, ціни на ліки можуть бути навіть у два рази вищі. А все тому, що на імпортних ліках заробляє спочатку держава, а потім і продавці-посередники. От і виходить, що поки на онкохворих немає грошей, страшний діагноз стає вироком.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар