Кожного року 14 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом (ЦД) – одним із провідних чинників ризику інвалідизації та передчасної смертності. Це захворювання часто призводить до ампутації кінцівок, втрати зору, ниркової недостатності і провокує серцево-судинні недуги.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ЦД набув масштабів глобальної епідемії.
– За 2014 рік у світі зареєстровано 385 мільйонів хворих на ЦД, – розповідає «Погляду» лікар-ендокринолог Чернівецького обласного ендокринологічного центру Галина Ленковська. – У Чернівецькій області за дев’ять місяців 2015 року усіх захврювань ендокринної системи зареєстровано 82480 осіб. З них на ЦД страждають 36943 буковинців. Це досить багато, аж 45 відсотків від загальної кількості наших пацієнтів. Загалом, Буковинський край в Україні є лідером (станом на 01.01.2015 р.) за поширеністю та захворюваністю ЦД. Гадаю, така ситуація обумовлена доступністю медичної допомоги (у всіх лікувальних закладах області фахівці мають змогу вимірювати вміст глюкози у крові пацієнтів лабораторно та за допомогою глюкометрів). Окрім того, у деяких аптеках Чернівців навіть безкоштовно надають послугу з визначення рівня глюкози у крові.
При ускладненнях ЦД найбільше страждають очі, серцево-судинна система, нирки та нижні кінцівки
Також Г. Ленковська зазначила, що у Чернівецькій області хворих на ЦД І типу є 1106 осіб (3%), а на ЦД ІІ типу – 35837 (97%).
Коментар фахівця
«ЦД у дітей може спровокувати відсутність грудного вигодовування»
Мар’яна Ризничук, асистент кафедри педіатрії та медичної генетики БДМУ
В Україні показники захворюваності на ЦД серед дітей, порівняно з іншими країнами світу, оцінюють як середні (7-19 на 100 тисяч на рік). За останні дев’ять років в Україні кількість дітей з ЦД у віці до шести років збільшилася вдвічі. Також почали діагностувати і так званий неонатальний діабет, який виявляють у малюків до року.
На відміну від дорослих, у дітей найчастіше виявляють діабет першого типу (інсулінозалежний).
Вважається, що схильність до цього захворювання може передаватися спадково, а проявиться воно чи ні, залежатиме від способу життя людини.
Виникнення ЦД у дітей можуть спровокувати: відсутність грудного вигодовування, погана екологія, неправильне харчування тощо.
ЦД І типу – це автоімунне захворювання, тобто коли організм знищує свої ж клітини підшлункової залози. Є спадкова схильність, а щоб розпочався цей автоімунний процес, мусить бути поштовх. Найчастіше це вірусні захворювання (грип, краснуха тощо) або стресова ситуація.
Від моменту дії пускового чинника до початку захворювання мусить пройти певний час, як водиться, місяць-півтора до клінічних проявів.
Нерідко це захворювання діагностують у дітей, батьки яких не хворіли на цукровий діабет.
Коли хтось із батьків має це захворювання, то існує значно більша ймовірність того, що і діти хворітимуть. Якщо хворий батько, ризик розвитку цього захворювання становить 5%, коли мати – 3-4%, коли обоє батьків – 30-40%. Однак часто у родинах, де є хворі батьки, діти можуть народитися здоровими.
– Усього хворих, які перебувають на інсулінотерапії, 5141 людина. Для порівняння скажу, що 2014 року ця цифра становила 4659 осіб. Загалом, за дев’ять місяців цього року було переведено на інсулін 450 буковинців, – додає лікар-ендокринолог. – Серед усіх хворих на ЦД, 48,5% перебувають на дієтотерапії, 36,7% приймають таблетовані цукрознижуючі препарати, 4,8% отримують інсулінотерапію і таблетовані препарати, 9,1% – суто на інсулінотерапії.
Оскільки захворювання на ЦД є досить популярним на Буковині, пані Галина радить одразу йти в лікувальний заклад за місцем проживання і звернутися до сімейного лікаря чи терапевта, якщо помітили у себе: надмірну спрагу, часте сечовиділення, зниження ваги тіла (при діабеті І типу), нудоту, сухість шкіри, свербіж шкіри та слизових, зниження зору, тривалу втомлюваність, погане загоєння ран.
До речі, розвиток захворювання пов’язують не лише зі спадковістю, але із вірусами (наприклад, віруси грипу, краснухи), токсичними речовинами (зокрема нітрати їжі), ожирінням, захворюванням підшлункової залози (панкреатит), стресами. Також сприяють діабету неправильне харчування, сидячий спосіб життя.
– Ще у групі ризику є:
– породілі, які народили крупне немовля вагою понад чотири кілограми;
– особи, які страждають на захворювання ШКТ (панкреатит, виразкова хвороба шлунка);
– хворі з пародонтозом;
– пацієнти із недугами серцево-судинної системи;
– ті, хто страждає на ожиріння;
– у кого є гнійничкові захворювання шкіри;
– матері дітей з вадами розвитку;
– жінки з глюкозурією (наявність глюкози у сечі).
Півстоліття – без ускладнень
Не так страшний сам ЦД, як його ускладнення. Проте сумлінні пацієнти до цього не доводять.
– Серед хворих на ЦД у Чернівецькій області є справжній взірець для наслідування, – розповідає завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Наталія Пашковська. – Найбільш успішно керує своїм захворюванням пацієнт К. (з етичних міркувань не називаємо його ім’я), який майже 52 роки (з шестирічного віку) хворіє на ЦД і при цьому практично не має ускладнень цієї недуги.
За словами пана К., секрет його успіху полягає у ретельному дотриманні дієтичних рекомендацій (сам собі готує «здорові» страви), регулярній фізичній активності, постійному контролі рівня глюкози крові та правильній, гнучкій схемі введення інсуліну у чотирьох ін’єкціях за базисно-болюсною схемою. При цьому ніхто зі знайомих навіть не здогадується про наявність у нього ЦД.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар