Цукровий діабет стримує дієта

Захворюваність на цукровий діабет невпинно зростає, змушуючи фахівців-ендокринологів постійно шукати оптимальні схеми лікування і методи профілактики цієї патології.

– Правильне харчування є одним із головних факторів, за допомогою якого контролюється цукровий діабет, і залишається основою лікування будь-якої його форми, – розповідає «Погляду» доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Ольга Оленович. – Не варто розраховувати на те, що застосування найновіших препаратів інсуліну чи таблетованих гіпоглікемізуючих засобів терапії дозволять хворим перебувати на так званій вільній дієті.

Діабетикам варто дотримуватися таких принципів харчування:

– обмеження прийому легкозасвоюваних вуглеводів, оскільки через їхнє швидке всмоктування в кишківнику значно підвищується рівень цукру в крові, він потрапляє у сечу;

– їда повинна містити нерафіновані вуглеводи (овочі, крупи) з достатнім вмістом клітковини;

– вуглеводи розподіляються між прийомами їжі рівномірно протягом дня;

– страви повинні містити невелику кількість жирів, половина яких має бути рослинного походження;

– калорійність дієти повинна бути адекватною енерговитратам хворого.

Меню розраховується за хлібними одиницями

Вибір конкретних продуктів, їхні кількості та кратності прийому протягом дня повинен, у першу чергу, враховувати індивідуальні потреби організму пацієнта, особливості захворювання, спосіб життя, персональні звички у харчуванні та інші важливі аспекти. Меню (калорійність добового раціону) хворого розраховується за хлібними одиницями (ХО) залежно від трудової діяльності людини. Для людини з цукровим діабетом є 3 основних прийоми їди (сніданок, обід, вечеря) і 3 додаткових (другий сніданок, полуденок, пізня вечеря) – не рідше 4 разів на день, в один і той самий час. Пацієнтові потрібно самостійно визначати, скільки енергії він повинен одержувати щодня з їдою, розподіляти її між основними харчовими речовинами. Для зручності заміни одних продуктів у раціоні іншими, а також при розрахунку добової кількості вуглеводів кожен продукт перераховується у ХО. Цей умовний коефіцієнт (1 ХО) містить 10-12 г вуглеводів і приблизно дорівнює одному шматку хліба. Так, 1 ХО містить одне яблуко, один персик, одна столова ложка манної, гречаної, пшоняної або перлової крупи, 250 мл молока або кефіру, столова ложка борошна. Середня добова потреба дорослої людини складає 17-20 хлібних одиниць.

Харчування має бути повноцінним, тобто раціон повинен включати конче потрібні організму компоненти та забезпечувати його потребу в енергії. Повноцінним слід вважати таке харчування, в якому містяться всі необхідні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни. При збалансованому раціоні енергетичні потреби на 50-60% забезпечуються вуглеводами. Рекомендована у добовому раціоні людини з діабетом кількість білків – 10-12%, а кількість жирів не має перевищувати 30%, причому перевагу варто надавати рослинним жирам.

При цукровому діабеті виникає парадоксальна ситуація: з одного боку, вуглеводи є головним джерелом енергії для організму, з іншого боку, саме вуглеводи збільшують рівень глюкози у крові. Для того щоб дотриматись «золотої середини» без істотного підвищення рівня глюкози у крові, необхідно максимально обмежити прийом продуктів, які швидко її підвищують, та привести вид і схему прийому цукрознижуючих засобів відповідно до кількості вуглеводів у раціоні пацієнта. Отже, люди з цукровим діабетом мають добре знати, як різні продукти впливають на рівень цукру в крові і що необхідно зробити для того, щоб цей рівень не виходив за межі норми. Здатність харчового продукту підвищувати концентрацію глюкози крові визначається як глікемічний індекс. За 100% прийнятий індекс цукру.

Вживання продуктів із глікемічним індексом 90-100% необхідно максимально обмежити, оскільки вони призводять до значного підвищення рівня цукру в крові. У більшості продуктів глюкоза міститься у зв’язаному стані у вигляді крохмалю, тому її всмоктування сповільнене, а рівень у крові після прийому їжі зростає відносно повільно. До таких продуктів належать овочі, крупи, картопля, рис, хліб грубого помелу. Велика кількість клітковини, яка міститься в овочах, настільки сповільнює всмоктування глюкози, що практично не призводить до підвищення її рівня. Овочі (крім картоплі, кукурудзи та бобових) з глікемічним індексом менше 30% можна вживати без обмежень.

Майже третина добової потреби у вуглеводах повинна забезпечуватися овочами і фруктами, оскільки вони є основним джерелом мікроелементів, вітамінів, грубої харчової клітковини, пектинів, які треба вживати щодня. Всі овочі, фрукти та ягоди за вмістом вуглеводів можна розділити на 3 групи:

1. Овочі, фрукти та ягоди, які у 100 г містять менше 5 г вуглеводів: томати, огірки, капуста, баклажани, салат, кабачки, редис, несолодкі яблука (дозволяється вживати не більше 800 г на день).

2. Овочі і фрукти, у 100 г яких міститься від 5 до 10 г вуглеводів: морква, цибуля, буряк, лимон, апельсин, полуниця, смородина, малина (дозволяється вживати не більше 200 г на день).

3. Овочі і фрукти, у 100 г яких міститься більше 10 г вуглеводів: картопля, горошок, боби, сушені гриби, банани, дині, виноград, сухофрукти, персики, солодкі сорти яблук (ці продукти треба вживати якомога рідше).

Ольга ШУПЕНЯ