Кожному із нас хоч раз у житті доводилося бувати у лікувальних закладах чи мати справу із лікарями. І часто у нас неприємні спогади про медичні заклади. Адже звертаємося, коли хворіємо, а приємного у таких випадках мало. Та люди у білих халатах завжди готові прийти на допомогу іншим. А якщо говорити про лікарів «швидкої допомоги», вони щодня рятують людські життя, і готові приїхати на виклик навіть посеред ночі.
Професія лікаря нелегка і одна з найвідповідальніших. Кажуть, хороший лікар, це не професія, а покликання. І працювати у цій сфері можуть тільки люди віддані своїй справі.
Вимоги до кандидатів у лікарі швидкої допомоги:
- бажання допомагати людям;
- витривалість;
- активність;
- впевненість;
- рішучість;
- відповідальність.
Лікар «швидкої» – фахівець, який буде затребуваний у всі часи. Адже у критичних ситуаціях від його швидкого і правильного встановлення діагнозу, прийнятого рішення часто залежить життя людини.
Сьогодні наш журналіст завітав до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а простіше кажучи, на станцію «Швидкої допомоги».
«Маємо гідну заміну»
директор Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Часто ми чуємо, мовляв, молодь не хоче вчитися, і лікарі вже не ті, як були раніше. Однак у нас є гідна заміна.
До нас приходить молодь, серед них є дуже висококваліфіковані спеціалісти.
Наприклад, раніше ми ніколи не комплектували бригади інтенсивної терапії молодими фахівцями. Попередньо їх навчали кілька років. Тепер є така молодь, яка готова фактично відразу працювати у таких бригадах.
Нещодавно наші працівники отримали на змаганнях, що відбулися на Франківщині, почесний приз за європейський підхід до надання екстреної медичної допомоги. Брали участь у змаганнях якраз наші молоді спеціалісти. Бо молодь вміє і хоче це робити. Молодь прогресивна, з ними цікаво працювати.
Головне, що у людини є бажання вчитися. Тепер молодий лікар, який стажується у бригаді із досвідченими фахівцями, за півроку виростає до рівня спеціаліста.
У гаражі стоїть ряд «швидких». Новенькі автомобілі оснащені за європейськими стандартами. Про старенькі ГАЗелі тут уже встигли забути. У залі, де є телевізор, сидять лікарі та фельдшери «швидкої», які готові будь-якої миті мчати на виклик.
Щойно працівники диспетчерської отримують виклик від людей, оголошують номер бригади, яка повинна терміново виїхати за вказаною адресою. Адже за нормативами, «швидка» повинна встигнути на виклик не пізніше ніж за 10 хвилин.
З грудня 2012 року службу «Швидкої медичної допомоги» перейменували в «екстрену медичну допомогу». Відтоді абсолютно змінилась структура роботи служби. Якщо раніше «швидка допомога» була розділена на окремі структурні підрозділи, тобто кожна центральна районна лікарня мала свою «швидку допомогу», і надавали допомогу тільки мешканцям свого району, то нині все інакше.
– Працюємо за таким принципом, міська станція обслуговує 15-кілометрову зону довкола міста Чернівці, – каже директор Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимир Єленєв. – Загалом бригада із Чернівців може виїхати на виклик для надання допомоги у будь-який район. Адже фінансування центру відбувається централізовано, тому нема різниці, куди поїде цей автомобіль.
Бригади, які працюють у Чернівцях чи віддалених районах області, мають однакове забезпечення медикаментами і технічно. Нові автомобілі розраховані на лікарські бригади, фельдшерські бригади працюють на УАЗиках. Хоча для районів у гірській місцевості потрібні автомобілі підвищеної прохідності. У центрі меддопомоги планують збільшити автопарк саме такими автомобілями.
Змінився останніми роками і підхід у наданні швидкої допомоги. Якщо раніше це було більше схоже на швидке перевезення хворих до лікувального закладу, то нині бригада фахівців надає допомогу на місці.
У Центрі екстреної допомоги кажуть, що рівень їхніх фахівців значно підвищився. При центрі працює навчально-тренувальний центр. Лікарі постійно навчаються, підвищують свій професійний рівень. Навчають тут надавати першу медичну допомогу навіть водіїв. Особливо це актуально у районах, де у бригадах «швидкої» працює тільки фельдшер і водій.
Працюють при центрі фахівці з сертифікатами європейської ради реанімації.
На «швидкій» є два види бригад: це лікарські і фельдшерські. У складі лікарської бригади працює: водій, лікар, фельдшер і санітар – у Чернівцях. У районах це – водій, лікар і фельдшер. Фельдшерська бригада – це водій і фельдшер. Лікарські бригади виїжджають на більш складні виклики.
Зрозуміло, що від кваліфікації лікаря «швидкої допомоги» часто залежить життя хворого. Відповідно тут працюють висококваліфіковані фахівці. Адже за будь-яких обставин він має приймати правильні рішення, діяти швидко, впевнено і рішуче. Без ретельних обстежень та консультацій із колегами надавати допомогу пацієнтам.
І заробітну плату ця категорія працівників отримує трохи більшу, аніж інші фахівці цієї галузі. Вона залежить від категорії, стажу, досвіду. Крім того, є надбавка за особливі умови та характер праці. Наприклад, під час епідемії грипу в області у рази збільшилась кількість викликів хворих. Стандартно в області на добу є 300-350 викликів. Під час епідемії їхня кількість зросла до 600-650.
Зокрема по Чернівцях було 170-180 викликів на добу, зросло до 280-290. Бригади «швидкої» навіть не встигали після виклику заїжджати на станцію. Лише на заправку та через три виклики – на станцію, аби поповнити запаси медикаментів.
Молодий спеціаліст, який приходить на роботу, без надбавок і стажу тут отримує 1800 гривень. Спеціалісти із стажем і вищою категорією, з надбавками можуть отримувати зарплату до 7-8 тисяч гривень.
У фельдшерів перша ставка - 1400 гривень, і може доходити до 4 тисяч гривень.
Працюють по 12-13 годин на добу
Зміна у медиків екстреної допомоги починається о восьмій годині ранку. Але працівники збираються раніше, аби до восьмої уже бути готовим у повному спорядженні виїхати на виклик. Оголошують про виклик через гучномовець. Це значно скорочує час на збір цілого складу бригади. Кожна з бригад по черзі (або по симптоматиці) отримує виклик.
Зрозуміло, що у цій професії, аби стати фахівцем, людина повинна мати відповідну освіту. У Чернівцях лікарів готують БДМУ, фельдшерів – Чернівецький медичний коледж, Вашковецький та Новоселицький.
Працюють у Центрі екстреної медичної допомоги і першокласні водії. Особливі вимоги до водіїв у районах. Згідно із посадовими інструкціями, водій має допомагати фельдшеру.
Працювати лікарем «швидкої допомоги» не так просто. Це має бути виважена, урівноважена людина. І звичайно, фахівцем широкого профілю, починаючи від педіатрії і закінчуючи неврологією.
Усе життя лікує людей
Працює у Центрі екстреної медичної допомоги Лікар з великої літери, лікар виїзної бригади Тамара Бойко. Ця людина усе своє життя присвятила медицині і допомозі людям. Додає життєвих сил та енергії їй те відчуття, коли повертає до життя хворого.
Трудовий стаж Т. Бойко почався з роботи дільничним лікарем.
Ще будучи школяркою, Тамара Бойко хотіла стати лікарем. Адже у неї дуже хворіла мама. Тож доводилося часто перебувати у лікувальних закладах і їй все було цікаво.
Після школи Т. Бойко вступила у Вінницький медичний інститут (звідти родом). Працювала лікарем різного профілю, спершу у Сумській області, Донецьку, Хмельницькій області, а відтак у Чернівцях.
– Коли приїхала до Чернівців, (адже у мене чоловік родом із Буковини), єдине місце, де можна було влаштуватися лікарем, була «швидка допомога», – пригадує Т. Бойко. – Працюю на «швидкій» уже 17 років.
Лікар «швидкої» це – фахівець широкого профілю, починаючи від педіатрії і закінчуючи неврологією
Зрозуміло, що адаптуватися до роботи на «швидкій» 40-річній лікарці спершу було важко. Та за рік роботи, як то кажуть, втягнулася. Отримала вищу категорію, працювала у різних бригадах.
Такі умови праці та графік роботи припав до душі жінці. І у свої роки вона на рівні двадцятилітніх мчить на виклики. І отримує від цього задоволення.
– Дуже люблю адреналін, подобається те відчуття, котре отримуєш від роботи на «швидкій допомозі», – ділиться лікарка. – Бо коли через п’ять хвилин спостерігаю, як поліпшується стан хворого, що можу йому допомогти, у самої поліпшується настрій. Хоч робота на «швидкій» забирає багато сил. Із хворими дуже важко працювати. Трапляються різні люди. Але уже звикла і навіть не знаю, що може бути краще.
У практиці Т. Бойко був випадок, який запам’ятався на все життя. Це трапилося більше десяти років тому. Її бригаду викликали на вул. Воробкевича, до хлопця, який лежав непритомним на вулиці. Лікар діагностувала у нього зупинку дихання, хоч серце не зупинилося. Там посеред вулиці хлопцеві зробили штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, і коли він почав дихати, була просто здивована, бо такі дива у практиці лікарів трапляються нечасто, - каже Т. Бойко.
У вільний від роботи час Т. Бойко відновлюється за книжкою перед телевізором. Вдома має велику бібліотеку. А ще дуже любить подорожувати.
Тішать дві доньки та 12-річна внука, яка мріє стати ветеринарним лікарем. Також продовжить династію лікарів Т. Бойко, в якої лікарем був ще і чоловік, молодша донька, яка навчається у медичному університеті у Страсбурзі.
Ольга МАКСИМЮК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар