Токсини, що накопичуються у кишківнику, отруюють організм

Навіть найделікатніші проблеми зі здоров’ям сьогодні сміливо намагається вирішувати нав’язлива реклама. Але її першочергове завдання – надприбутки фармацевтичної індустрії, а не налагодження вашого сомопочуття. Часом добре пропіарений препарат може завдати більше шкоди, аніж користі. Тому завжди(!) необхідно перед прийомом новомодних ліків радитися зі своїм лікарем. Таким чином ви, по-перше, не лікуватимете надуманих болячок, по-друге, не наражатимете свій організм на невиправдану небезпеку у формі побічних дій. Детальніше про правильну роботу кишківника читачам «Погляду» розповідає лікар-гастроентеролог, кандидат медичних наук БДМУ, доцент Надія Паліброда.

– Питання нормальної роботи кишечнику є досить делікатним, хоча і викликає значний інтерес серед буковинців, – відзначає пані Надія. – Нерідко люди соромляться звернутися до фахівця з приводу дискомфорту в животі, або, навпаки, занадто прискіпливо до себе прислухаються. Загалом, точного визначення діареї, втім, як і закрепу не існує. Вважають, що нормальна частота стільця варіює від 3 разів на добу до 3 разів на тиждень. Проте кожна людина – це унікальний організм зі своїми особливостями функціонування. Частота дефекації може змінюватися залежно від віку, фізичних навантажень, дієтичних вподобань, наявності стресу або зміни обстановки. Головне, щоб цей процес не викликав дискомфорту, не супроводжувався болем, відчуттям неповного спорожнення кишечнику тощо. У такому разі варто звернутися до лікаря.

Кишечник – фундамент здоров’я, саме він є основою здорової імунної системи організму

– Чи можна сказати, що важливо «не тримати у собі», оскільки це призводить до інтоксикації організму із усіма наслідками: погіршення самопочуття та зовнішнього вигляду, зокрема шкіри?

– У розвинених країнах на закрепи страждають до 50% дорослого працездатного населення. Серед хворих гастроентерологічного профілю цей симптом відзначають у 70% хворих. Наслідки можуть бути досить серйозними. Всі ми чули, що токсини, які накопичуються у кишківнику, отруюють організм, призводять до дисбактеріозу, уражень шкіри, алергійних реакцій, знижують імунітет, а значить – роблять людину вразливою. Напруження під час дефекації провокує розвиток геморою, анальних тріщин, навіть підвищення артеріального тиску. Крім того, доведено, що закреп є одним з провідних чинників раку кишечнику через підвищення концентрації канцерогенних метаболітів у просвіті та збільшення часу їхнього контакту зі слизовою.

– Про які хвороби можуть свідчити такі збої в організмі?

– Порушення частоти випорожнень може бути як самостійним функціональним розладом, так і симптомом численних захворювань. Зокрема, закреп може виникнути внаслідок ендокринних розладів (гіпотиреоз, цукровий діабет), органічних захворювань кишечнику (хвороба Гіршпрунга, пухлини, доліхоколон, дивертикули), нейрогенних розладів (паркінсонізм, розсіяний склероз, пухлини нервової системи), склеродермії тощо.

У разі діареї слід, в першу чергу, виключити паразитарну або інфекційну природу захворювання, а також запальні захворювання кишечнику (хворобу Крона, виразковий коліт), ендокринні розлади (гіперфункцію щитоподібної залози, цукровий діабет), целіакію, захворювання органів травлення (гастрит, панкреатит) тощо.

– Чому не варто захоплюватися розрекламованими аптекарськими проносними препаратами?

– Порушення нормальної роботи кишечнику вимагає ретельного обстеження та лікування. Проте не слід займатися самолікуванням, покладаючись на поради сусідів, родичів чи рекламних роликів. Найчастіше вживають хімічні проносні засоби: антрахінони (похідні сени, крушини, ревеню), дифенол (бісакоділ, пікосульфат натрію), рицинову олію. При тривалому прийомі розвивається звикання, що вимагає постійного збільшення їхньої дози. Серед побічних дій – токсичний вплив на нирки і печінку, ризик виникнення раку кишечнику, алергічні реакції. У деяких країнах, зокрема в США, такі проносні (препарати сени) повністю вилучено з аптечної мережі.

Проносні олії, що сприяють розм’якшенню твердих калових мас, можуть сприяти формуванню жирової інфільтрації паренхіматозних органів (печінка, підшлункова залоза), небезпечні для пацієнтів з панкреатитами, жовчнокам’яною хворобою. Сольові проносні (натрію сульфат, магнію сульфат) для лікування хронічних закрепів практично не використовують через біль у животі, розвиток водно-електролітних розладів.

Найбезпечнішими для лікування хронічного закрепу є лактулоза і макрогол, харчові волокна. Але не варто зловживати проносними засобами, адже це призводить до розвитку «лінивої кишки» і посилення закрепів.

– Якими будуть загальні, але дієві поради лікаря-гастроентеролога і за яких симптомів людині потрібно негайно звертатися за фаховою допомогою?

– Лікування хронічних закрепів варто починати зі зміни способу життя і харчових звичок, а не з проносних засобів. Ефективними є активний спосіб життя (ранкова гімнастика, водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі), раціональний режим харчування та достатній питний режим (не менше 1,5-2 л рідини на добу за відсутності протипоказань), правило щоденного відвідування туалету в певний час (краще після сніданку), своєчасне лікування захворювань, що викликають порушення стільця.

Особливу увагу необхідно звернути на симптоми «червоних прапорів», або «симптоми тривоги»:

• невмотивоване схуднення;
• лихоманка;
• кров у калі;
• постійна нічна симптоматика;
• збільшення лімфовузлів, пальповане утворення у черевній порожнині;
• зміни в аналізі крові (анемія, лейкоцитоз, збільшення ШЗЕ);
• рак товстої кишки у родичів.

За появи «симптомів тривоги» негайно звертайтеся до фахівця!

Ольга ШУПЕНЯ