Нещодавно Україну миттєво облетіла звістка про те, що на Закарпатті виявлено два випадки захворювання на поліомієліт. Хворобу, яка повернулася, останній раз фіксували у нашій державі 1996 року. На сайті Державної санітарно-епідеміологічної служби Закарпатської області спростовують інформацію, мовляв, «на території Закарпатської області, як і України в цілому, 2015 року, станом на 31.08.2015 р. циркуляції «диких» поліовірусів не визначено, хворих з діагнозом: «Поліомієліт» не зареєстровано». Що діється насправді – розпитуємо лікаря-епідеміолога, начальника відділу соціально-гігієнічного моніторингу Головного управління держсанепідслужби у Чернівецькій області Оксану Вакарчук.
– Чи офіційо підтверджено два випадки поліомієліту на Закарпатті у дітей, які були не щепленими проти цього захворювання?
– Наскільки нам відомо, вони підтверджені однією із лабораторій, яка акредитована Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Там справді зареєстровано два випадки поліомієліту в десятимісячної дитини та трирічної. За повідомленнями, діти були не імунізовані.
– Як дієте, аби уникнути поширення цієї хвороби на Буковині?
– Наразі ситуація у Чернівецькій області залишається контрольованою. У цьому сприяє і моніторинг, який проводить наша вірусологічна лабораторія – мова йде про дослідження об’єктів навколишнього середовища, зокрема стічних вод інфекційних стаціонарів, які досліджують на наявність ентеровірусів, а також обстежують хворих із нейроінфекціями, також щодо виявлення ентеро- та поліовірусів. Ще можу сказати, що одним із критеріїв дієвого епідеміологічного нагляду за поліомієлітом є реєстрація хворих з гострими в’ялими паралічами. В області цьогоріч у нас виявлено один такий випадок – це дівчинка до року із Сокирянського району, діагноз було виставлено у міській дитячій лікарні. Вона також не щеплена. Дитина лабораторно обстежена, поліовірусів не виявлено. Тобто дитина захворіла, але причиною цієї недуги не є поліовіруси.
– Скільки дітей на Буковині щеплено від поліомієліту?
– Цьогоріч за сім місяців серед дітей до року щеплено лише 15 відсотків від необхідного обсягу. Це дуже мало.
– Якщо вакцин немає, то що робити батькам – взагалі не щеплювати дітей?
– Міністерством охорони здоров’я уже розроблено і впроваджено першочергові дії з реагування на протидію розповсюдження поліомієліту в Україні. Мова йде про те, що будуть позапланово проводити щеплення. І вакцина надійшла. Наразі здійснюється розподіл вакцини у регіони і найближчим часом ми зможемо отримати її.
Ольга ШУПЕНЯ
У понад 90% інфікованих інфекція є безсимптомною
Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, яке зумовлене поліовірусом та здатне перебігати з ураженням центральної нервової системи, з виникненням парезів і паралічів, закінчуючись смертю захворілого.
У понад 90% інфікованих осіб інфекція є безсимптомною.
Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до п’яти років. Поліомієліт невиліковний, але його поширенню можна запобігти вакцинацією.
Джерело інфекції – людина (хвора або носій, що переносить зараження безсимптомно); збудник виділяється через рот (декілька діб), а потім із випорожненнями (декілька тижнів, а іноді й місяців).
Зараження може відбутися повітряно-краплинним шляхом, але частіше – при потраплянні до рота активного вірусу (через забруднені руки, їжу). Механічним переносчиком вірусу можуть бути мухи.
Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців з фекаліями в ґрунті.
Заразними при поліомієліті є виділення хворого з верхніх дихальних шляхів та випорожнення.
Захворюваність на поліомієліт переважає у літньо-осінні місяці.
Частіше хворіють діти від 6 місяців до 5 років.
Хвороба може бути у різних формах – типова з ураженням центральної нервової системи (непаралітична та паралітична), атипова (стерта та безсимптомна).
Убезпечить повний курс щеплень
Специфічного лікування поліомієліту не існує, вірус нечутливий до жодних противірусних препаратів, а антибіотики на жодні віруси не діють. Лікувальні заходи направлені на зменшення больових відчуттів та поліпшення відновлення функцій ніг. Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах та кістках, нежить блювота, раптове порушення ходи).
Профілактика захворювання пов’язана, насамперед, на ізоляцію хворих, спостереження за контактними особами та проведення вакцинації. Звичайно, враховуючи фекально-оральний механізм передачі, важливе значення має особиста гігієна (миття рук, перед вживанням свіжих овочів, фруктів, зелені, мити їх під проточною водою та ополіскувати кип’яченою чи бутильованою) та гігієна громадських вбиралень. Для вакцинації в Україні використовують 2 види вакцин. За чинним календарем щеплень вакцинацію проводять дітям у віці 2, 4 місяців з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту (ІПВ). Подальші щеплення у віці 6 та 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ), яка застосовується у вигляді крапель, котрі вводяться через рот. Перша вакцинація дає напруженість імунітету близько 75%, друга – понад 80%, третя – близько 95%, тому важливо отримати повний курс щеплень для формування стійкого протиполіомієлітного імунітету. При відхиленні від календаря щеплень за віком вакцинувати дитину можна, за складеним індивідуальним планом. Для проведення щеплення дитина, за висновком лікаря, повинна бути повністю здоровою, окрім того, ОПВ не вводиться дітям, які хворіють на вроджені чи набуті імунодефіцити. Вакцинація дітей взагалі та щеплення дітей із відхиленням від календаря зокрема – процес складний і тривалий, що пов’язано із необхідністю дотримання інтервалів між щепленнями та визначення стану здоров’я щеплюваного, тому потребує нагляду досвідчених фахівців.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар