Всi хвороби вiд нервiв

Багато лiкарiв наголошують, що успiшним фактором протистояння сезонним епiдемiям є міцна нервова система. Коли людина нервується, перебуває у станi тривоги чи стресу, це робить її беззахисною перед iнфекцiями та вiрусами.

А, власне, яким чином стрес впливає на iмунiтет? Про це розповів Вiталiй Осташко, лiкар-невропатолог вищої категорiї.

- Тобто, твердження "Всi хвороби вiд нервiв" таки має сенс?

- Це доведений медичний факт. Адже нервова система вiдповiдає не лише за передачу iмпульсiв чи швiдкiсть реакцiй. У головному мозку є такi залози, як гiпофiз и гiпоталамус, якi продукують певнi гормони. Крiм того, саме у гiпофiзарно- гiпоталамуснiй системi вiдбувається взаємодiя хiмiчних та електричних реакцiй, що виникають у спокою або ж пiд час емоцiйного напруження. Пiд час стресу у гiпофiзi видiляються нейрогормони, у наднирниках - адреналiн та норадреналiн, якi, своєю чергою, дiють на багато органiв та систем.

Насамперед, це стосується iмунної системи. Стрес виснажує органiзм, витягуючи з нього вiтамiни та мiкроелементи, а тому органiзму нема з чого вибудовувати захист.

- А що саме вiдбувається в органiзмi людини пiд час сильного емоцiйного напруження?

- Пiд дiєю гормонiв стресу пiдвищується серцевий ритм, "скаче" тиск, спазмуються судини, згущується кров. Вiдповiдно, людина втрачає здатнiсть опиратися iнфекцiям, у неї виникають iншi соматичнi прояви -- головний бiль, м'язевi спазми, якi, своєю чергою, призводять до розвитку серцево-судиних вхороб, патологiї травної системи тощо.

Втiм, iснують рiзнi стреси. Наприклад, гострий стрес (викликаний переляком, якоюсь сваркою) є навiть корисним -- вiн мобiлiзує ресурси органiзму.

А от хронiчний стрес є дуже небезпечним. Постiйно виликаючи змiни в органiзмi, використовуючи марно його ресурси, вiн врештi руйнує його.

- Що ж робити? Адже вiд стресу не втечеш...

- Вiд повсякденних стресiв не застрахований нiхто, але найгiрше - коли вони накопичуються. Оскiльки походження стресу психологiчне (важлива не проблема, а наше вiдношення до неї), то й боротися з ним треба психологiчно. Жоднi чаї з м'яти чи валерiанка не допоможуть, коли людина незадоволена своїм особистим життям чи працює в умовах постiйної конкуренцiї.

Тому треба навчитися керувати своїми емоцiями. Це можливо досягти завдяки аутотренiнгу (але не плутайте це з самонавiюванням). Адже насправдi наша внутрiшня сила є дуже потужною, вона може впливати на тiло. I це необов'язково розумiти, головне -- прийняти.