Ухвалення першого в історії України Закону «Про очищення влади», в народі його називають більш розумним словом «люстрація», не минуло без проблем. Вочевидь, нардепи не надто хотіли приймати закон, за яким добру їхню частину довелося б розігнати, оскільки у день розгляду законопроекту в кулуарах ходили чутки, що голосів катастрофічно бракує. Однак громадськість наполягала, під стінами парламенту зібрався чималий мітинг – люди вимагали, аби народні обранці нарешті ухвалили те, заради чого стояв майдан.
Зрештою, впевненою більшістю голосів Рада ухвалила у першому читанні і без обговорення горезвісний законопроект №4359а.
Хто кого і як перевірятиме
Отже, документ передбачає, в першу чергу, масштабну перевірку чиновників. Під перевірку потрапить спікер ВР (та ВР АРК), його заступники, прем’єр-міністр і заступники, міністри, голови СБУ і всі співробітники відомства, Нацбанку, Генпрокурор і всі працівники органів прокуратури, всі народні депутати, чиновники збройних сил, судді, правоохоронці та податківці. Перевірятимуть також чиновників, котрі на перелічені посади претендуватимуть.
Коментар до теми
Для люстрації потрібна окрема структура
Ігор Гаврада, політолог, кандидат політичних наук
Закон про люстрацію потрібен хоча б тому, що таку вимогу ставив євромайдан. Те, що його прийняття так затягнули, не додає оптимізму. Але сподіваюся, закон остаточно ухвалять. Хоча всі чудово розуміють, що і самі депутати, і чимала когорта чиновників абсолютно не зацікавлені в очищенні влади, бо левова їхня частка потрапить під дію цього закону.
Щодо того, хто кого має перевіряти. То найбільш оптимальним варіантом є створення спеціальної структури, яка б відповідала за люстрацію. Однак треба, аби вона мінімально залежала від тих, кого вона, власне, перевірятиме.
Є ризик, що закон про люстрацію може так і залишитись черговим популістським рішенням. У цьому разі чимало залежить від громадськості і від того, як вона контролюватиме процес виконання ухваленого рішення, механізм добору кадрів тощо.
Цікаво, що всіх осіб, котрі обіймали ці посади з 25 травня 2010 до 22 лютого 2014, – люстровано автоматично і їм заборонено (як і всім, кого люструють вже після ухвалення закону) бути на цих посадах протягом 10 років.
Перевіряти претендентів на згадані посади буде відповідне відомство. А ось вивчати діяльність вже чинних посадовців буде Нацагентство з питань держслужби. У законі йдеться, що воно створюватиме для цього відповідні комісії, але за яким принципом обиратимуть їхніх членів – не уточнюють. Йдеться, однак, що до складу входитимуть представник громадськості та представника ЗМІ.
Декларації про доходи за останніх три роки ретельно перевірятимуть. Це ж стосуватиметься і всіх родичів посадовців. Вигнання чекає за найменші неточності. Щоправда, закон дає 5 днів, аби чиновник надав пояснення і довів, що звинуватили його безпідставно.
Хто працюватиме замість люстрованих – неясно
На папері закон ніби й непоганий, принаймні, врахували всі побажання революції. Насправді ж, як і всі останні рішення нинішніх можновладців, документ недосконалий, має низку колізій, котрі дозволяють шахраювати. Зокрема, у ньому не передбачено створення окремого незалежного органа, котрий перевірятиме чиновників. У законі йдеться, що потенційних посадовців перевірятимуть самі відомства, на службу в яких претендують, а вже чинних – комісії, створені агентством з питань держслужби, які сформовані. Власне, із тих-самих чиновників. Інакше кажучи, ті, кого мають перевіряти, самі ж себе і перевірятимуть.
Окрім того, є й більш суттєва проблема. Фахівці кажуть, люстратори можуть надто фанатично поставитися до справи й в підсумку, імовірно, виникне такий собі кадровий вакуум. Адже небажаних чиновників звільнять, а ось хто виконуватиме їхню роботу – у законі не йдеться. Власне, як і про те, хто мав би підбирати кадри замість люстрованих.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар