Під час пандемії COVID-19 перед вагітними жінками постає низка питань про те, як коронавірус може вплинути на них, дитину, та перебіг вагітності. Нині відсутні докази того, що вагітні жінки частіше за інших хворіють на коронавірус. Однак вагітних усе одно зараховують до групи людей з середнім рівнем вразливості до китайського вірусу.
Наскільки пандемія коронавірусу вплинула на перебіг вагітності у жінок і народжуваність немовлят? Про це наша розмова з головним лікарем Чернівецького міського пологового будинку №2 Альбертом КУРІЦИНИМ (на фото).
Інфікованих жінок беруть на особливий облік
- Невідома небезпечна хвороба зненацька заскочила весь світ. Уже інфікувалися понад один мільйон землян, чимало померли. З самого початку епідемії лікарі попереджали, що в групі ризику опинилися літні люди. Чи належать сюди і вагітні жінки, пане Альберте?
- Оскільки це невідомий вірус, то для перестраховки безпечніше включати вагітних до групи середнього ризику. Відповідно вони мають чітко дотримуватися правил поведінки серед людей. Як відомо, офіційно у Чернівцях виявили першого хворого на COVID-19 у березні. Та перші тривожні дзвіночки пролунали для нас ще в лютому, за місяць до оголошення карантину. До нас приходили вагітні жінки з нетиповими ознаками простудних захворювань. І тут належне слід віддати департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації та міського управління, які вчасно зорієнтувалися і виділили спеціальний заклад для прийому інфікованих коронавірусом породіль. Ним став гінекологічний корпус на вулиці Головній, 129 обласного центру. Якщо вагітні жінки, котрі перебували на обліку у нас, повідомляли про те, що вони мали контакт із хворими на коронавірус, їх брали на особливий облік. Одна жінка приїхала до нас із селища Глибока народжувати, але приховала від нас те, що в неї за два дні до звернення зробили ПЛР-тест, бо вона покашлювала. Ми прийняли у неї пологи, а на ранок нам із Глибокої зателефонували і повідомили, що в неї позитивний результат на COVID-19. Ми її терміново перевели у спеціальний заклад. Але медперсонал мав із нею контакт, тому медична бригада мусила піти на самоізоляцію. Дякуючи Богу, ніхто з них не захворів.
- Коли з’явилися перші хворі на COVID-19, були визначені лікарні, куди приймали хворих з коронавірусом. Їх централізовано забезпечували засобами захисту. Вашу установу не обійшли увагою?
- Якщо відверто, коли розпочалася епідемія, чимало медиків спочатку розгубилися. Департамент охорони здоров’я видав наказ, який регламентував дії медиків. Якщо це лікувальний заклад, куди люди зверталися з COVID-19, то вони мали бути забезпечені всім необхідним у першу чергу. Для нас, тобто установи, яка не надає допомоги інфікованим, було достатньо захисної маски. Проте у нас є захисні костюми, маски, щитки, окуляри, все необхідне для роботи у цих умовах. В тих кількостях, які нас задовольняють. Ми їх придбали на кошти, які виділив обласний бюджет. Це – майже один мільйон гривень. Одне слово, у нас є захисні костюми відповідного рівня.
Народжуваність щороку знижується
- Пане Альберте, скільки у середньому в місті щороку народжується дітей? Скільки було ускладнених пологів?
- Число пологів в установі обліковують поквартально. За дев’ять місяців нинішнього року в місті народилися 1528 немовлят, з них 1210 – на нашій дільниці. Тобто ті, що перебували у нас. Отже, щомісяця народжуються приблизно 200 немовлят. Однак хочу зауважити, що ця тенденція дає збої. Протягом останніх років пологів дедалі меншає. Насамперед через те, що люди репродуктивного віку виїжджають на закордонні заробітки. Крім того, чимало молодих чоловіків зараз перебувають на Сході. Щороку число пологів зменшується в середньому на 500 випадків. Якщо раніше в області на світ з’являлися по 10 тисяч малюків щороку, то цьогоріч якщо вийдемо на вісім тисяч, то буде добре. В обласному центрі народжувалося по 2500 тисяч, то зараз хіба що вийдемо на 2-2,1 тисячі. Що стосується ускладнень і нещасних випадках при пологах. Існують певні показники, притаманні закладам різного рівня. У нашій справі трапляються, звісно ж, патології. Частину складних випадків перебрав на себе перинатальний центр. Безумовно, є допустимі межі. Ми вкладаємося у них, не перевищуючи показник. Але це ті випадки, коли, як кажуть, руки не підкладеш. Наприклад, до нас потрапила жінка з кровотечею, тотальним відшаруванням, через що дитина загинула. Тут нічого не вдієш. Треба було рятувати жінку.
- Чи змінилося щось у протоколах лікування вагітних жінок і породіль?
- Нічого, крім протоколів прийняття пологів у жінок, інфікованих COVID-19. Що стосується жінок інфікованих, то розроблено окремий протокол, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я. Його постійно змінюють, доповнюють. Якщо чесно, то з березня його змінювали разів 8-10. Йде постійне оновлення на фоні останніх наукових досліджень.
- Чимало жінок останнім часом обирають штучне запліднення. Чи відбивається це на вагітності й пологах?
- Якщо говорити про репродуктивні технології, то останніми роками число запліднених у такий спосіб збільшилося. Проте число кесарових розтинів не залежить від способу вагітності. Хоча все одно якийсь відсоток таки впливає. Бо одна справа, якщо це спонтанна вагітність і спонтанна двійня, інше – штучне запліднення з двома дітьми. В другому випадку можуть бути якісь додаткові ускладнення, які вимагають кесарового розтину. Між тим, загальне число кесарових розтинів від природних пологів становить 22-25 відсотків. Кожна четверта жінка – це кесарів розтин. Цей відсоток менший у районах області, тому що патологія зосереджується, в основному, в обласному центрі.
Національна служба здоров’я України виділяє на одні пологи 8136 гривень
Колись кесарового розтину дуже боялися. Після такої операції виникало чимало ускладнень, погано заживали рани. Нині є багато новітніх технологій, коли мінімізуються інфікування, отже значно зменшилось ускладнень. Але природний спосіб народження – це природний спосіб. Живіт не порізаний, матка не травмована. На моє переконання, кесарів розтин мають робити за показами. Цього року жінка у нас народжувала трійню. В таких випадках це однозначно кесарів розтин. Тому що одна дитина народилася, матка скоротилася й погіршився кровообіг у тих двох, що залишилися. Друга від цього страждає, а третя дитина найбільше. Тому трійня – це кесарів розтин.
Партнерські пологи йдуть на користь
- Як часто жінки висловлювали бажання, щоб їхні чоловіки були на пологах?
- Коли тільки впроваджували партнерські пологи, до них медики ставилися насторожено. Потім пересвідчилися, що жінки при пологах поводяться спокійніше. Зникає фактор страху. Це перший фактор. Другий – у нас практично припинилися скарги. Коли жінка наодинці – вона кричить, бо її болить. Нарікає, що до неї ніхто не підходить. А коли чоловік у палаті, то він її заспокоює. Каже, ну чого ти, лікар був, акушерка була. Зрештою, я біля тебе постійно перебуваю. Це непогано. Але чоловіків треба до цього готувати. Вони не повинні бути лише спостерігачами, а й активними учасниками цього процесу. Ми вже за показником партнерських пологів дійшли до 90-95 відсотків. Йшли не тільки чоловіки, а й мами, сестри, подруги. Зараз через пандемію коронавірусу партнерські пологи припинили. Це вимушений захід. Людина може й не знати, що вона інфікована.
- Чи є у вас угода з Національною службою здоров’я України. І скільки коштів передбачено на одні пологи?
- На одні пологи НСЗУ виплачує залежно від складності 8136 гривень. Передбачено, що ці кошти підуть на виплату заробітної плати медперсоналу і придбання медикаментів. Нам на квартал потрібно 2-2,5 мільйона гривень, на рік 8-10 мільйонів лише на медикаменти. Решту направляємо на виплату зарплатні. Та коштів не вистачає на те, щоб ми перейшли на нову тарифну сітку. А у нас досі залишилося 2,5 тисячі, тому мусимо доплачувати. Коштів немає для підвищення зарплати, розвитку. Ось зараз дуже гостро стоїть питання отримання довідки про інклюзивність нашого закладу. Кошторис проведення ремонтних робіт – створення двох пандусів на приймальних відділеннях, облаштування вбиралень на першому поверсі – 920 тисяч гривень. Гадаю, нам виділять ці кошти, щоб ми оголосили тендер.
- Колись було таке, що пацієнти робили «добровільні» внески, коли потрапляли в медичну установу. Ця практика триває?
– Відколи підписали угоду з НСЗУ ця практика благодійництва втратила актуальність. Вона є, але суто на добровільних засадах. Зараз породіллі купують за власні кошти тільки засоби гігієни. Хоча може бути таке, що жінка має, наприклад, кардіологічні проблеми. Це не наш профіль і ліків на її підтримку немає. Тому вона мусить мати свої препарати. Рештою ліків і до, і після пологів ми забезпечуємо.
Анатолій ІСАК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар