Головним завданням децентралізації є створення успішних, самодостатніх громад із новою якістю життя: із сучасною інфраструктурою і доступністю послуг, Новою українською школою та амбулаторіями з телемедициною. Як ці непрості завдання вирішують у Глибоцькій об’єднаній територіальній громаді? Про це розмова з головою ОТГ Григорієм ВАНЗУРЯКОМ (на фото), за якого на виборах 25 жовтня проголосували 50,9% виборців.
Найсерйозніший виклик – кадри
- Вітаю з перемогою на виборах, пане Григорію. Гадаю, слід добряче попрацювати, щоб заслужити у громади бажання обрати черговий раз попереднього керівника на посаду об’єднаної територіальної громади. Як цевдалося вам? Як формувалася громада?
- Так склалося, що 2015 року я виступив ініціатором створення Глибоцької об’єднаної територіальної громади. Її затвердили у числі перших десяти на Буковині. І ось уже п’ятий рік очолюю громаду. Спочатку наша громада була невеликою, об’єднавши селище Глибока, села Червона Діброва (650 жителів) та Михайлівка (750 жителів). Разом налічувалося 9437 мешканців. Однак за останні роки нашу ОТГ значно розширили – до неї вже входять 9 населених пунктів і майже 20 тисяч населення. Це, по суті, третя частина району. Спочатку доєдналися села Черепківка, Новий Вовчинець та Стерче. Нинішнього року Кабінет Міністрів насильно приєднав до нас село Димка та Опришенську сільську раду, яка об’єднує два населені пункти – Слобідка й Опришени. На Буковині немає аналогічних прикладів, коли двічі за п’ять років розширювали громади.
- Ваша громада відрізняється тим, що вона багатонаціональна – частина сіл україномовні, інші – румуномовні. Чи створює це труднощі в роботі?
- Навпаки, ми намагаємося використовувати цей сегмент різнобарвності, представництва національних меншин у громаді. Переконаний, що більше національностей у громаді, то вона духовно багатша. Ви ж не заперечите мені, що вишиванка красива не тоді, коли у неї тільки два кольори, а значно більше. Багатонаціональність є плюсом нашої громади. Деякі населені пункти, як, наприклад, Димка та Опришени, мають власну туристичну інфраструктуру. Фактично це додатковий ресурс. Скажімо, директор школи в Опришенах Микола Боднарюк ініціював створення музею Максиміліана Гакмана у селі. Ми з ним неодноразово зустрічалися, обговорювали туристичний маршрут Глибоччиною. Нам є що показати гостям краю – унікальну сироварню у Михайлівці, Музей Ольги Кобилянської у Димці, столітній костел та чимало іншого.
- Першим завжди важче. Які виклики стояли перед громадою, пане Григорію, на старті її створення?
- Найперше, необхідно було сформувати колектив з кваліфікованих фахівців. Траплялося, що тричі оголошували конкурс і не могли підібрати спеціаліста у відділ земельних ресурсів. Нам пощастило, що центр громади є у районному центрі. Отже, запрошували в громаду найбільш досвідчені кваліфіковані кадри з районних структур. Таким чином удалося сформували боєздатний колектив, який нині показує пристойні результати. Ось буквально після виборів начальник фінвідділу ОТГ надав мені результати фінансової стабільності громад Буковини за останні 9 місяців, де Глибоцька ОТГ займає друге місце. Це не заслуга самих тільки фінансистів, а робота всієї громади.
Друге місце – теж престижно
- Нинішнього року проводили обласний конкурс на кращу ОТГ, в якому Глибоцька об’єднана територіальна громада посіла друге місце. Чого не вистачило для перемоги?
- Так, у промоційному конкурсі на кращу ОТГ краю ми зайняли друге місце. Нам не вдалося набрали достатньо лайків, проте, за оцінками експертів, ми були першими за всіма параметрами. Друге місце – теж престижно, а на перше не вистачило часу. Цей конкурс збігся з іншим – республіканським. В ньому беруть участь громади трьох областей і ми прагнемо потрапити у 25 кращих. Там привабливі грантові ресурси для розвитку громади. Ми вже пройшли півфінальну стадію, потрапивши до 32 успішних громад. Днями очікуємо на оприлюднення підсумкових результатів. Маємо надію, що станемо фіналістами і надалі працюватимемо з цією програмою. З досвіду тернопільських і дніпропетровських колег знаємо, що ця програма надзвичайно потужна, її фінансує уряд США.
Глибоцьку об’єднану територіальну двічі дооб’єднували –спочатку приєднали села Черепківка, Новий Вовчинець та Стерче, нинішнього року – Димка та Слобідка й Опришени
- Чи брала громада участь в інших грантових проєктах?
- Ні для кого не секрет, що в Україні, здебільшого, отримують перемогу в грантових проєктах ті, хто стоїть ближче до правлячої партії. Нам протягом п’яти років не вдавалося залучити значних грантових коштів. Хоча дещо таки вдалося. Посприяла Асоціація громад ОТГ Чернівецької області, котру створили 2016 року. Співпраця громад у рамках грантового пошуку виявилася доволі вдалою і протягом цього часу дала відчутні результати. Ось, приміром, нещодавно закінчилася реалізація гранта із формування 10 кооперативів. Нам у цьому плані вдалося організувати молокопереробний кооператив «Добрі ґазди» в селі Михайлівка.
- Чому молокопереробний, а не сільськогосподарський чи лісопереробний? Адже в районі достатньо і чорноземів, і лісів…
- Це був успішний кейс першого конкурсу, який давав перші поштовхові кошти для новоутворених громад. Донором виступив уряд Австрії. Ми вирішили створити молочний кооператив, оскільки в Михайлівці хороша база худоби. У нас були гарні консультанти програми ПРООН Наталя Білюкіна та Неля Малько. Почали формувати кооператив. Якщо відверто, то не всі селяни повірили у затію. Із 64 приватних господарств, які тримали корів, погодилася брати участь половина – 32 господарів. І ось третій рік кооператив успішно працює, навіть у Чернівцях відкрили фірмову крамницю. Створено майже десяток робочих місць, при цьому зайняті 32 господарства. Мимоволі кооператив перетворюється на маленьке підприємство, яке виробляє екопродукцію. А люди за молоко повернули собі майже 800 тисяч гривень. Втішає те, що у селі з’явився фермер, який хоче завести 30 корів. Він бачить, що є збут, сир має попит. Зараз реконструює ферму, невдовзі завезе 30 корів елітної породи. А у кооперативу з’явиться надійна ресурсна база. Плюс – нові робочі місця та відрахунок податків.
- Скільки коштів на старті виділило для розвитку громади Міністерство інфраструктури?
- Першого року існування громада отримала майже 1,8 мільйона гривень фінансової допомоги інфраструктурної субвенції. У нас були проблеми з медициною, тому вклали гроші у створення власного центру первинної медико-санітарної допомоги. Отримали ліцензію. Другу скерували на облаштування вуличного освітлення населених пунктів, утеплення шкіл, перекриття дахів. Завдяки реалізації цих заходів скоротили на 20 відсотків витрати на опалення в Глибоцькій гімназії. Одержані кошти від акцизу та єдиного соціального внеску використали для ремонту доріг, зокрема й обласного значення.
У скруту всі підставили плече
- На Сокирянщині після створення ОТГ дуже гостро стояло питання, хто буде лікувати людей – район чи громада. Чи не виникало у вас протиріч із районною владою?
Нам поталанило, у нас не було протиріч між районною гілкою влади і об’єднаними громадами. Під час затвердження бюджетів ми розподіляли кошти, пропорційно до чисельності населення. Навіть розробили формулу, такої і досі немає в державі. Громада субсидіює не тільки районну лікарню, а й соціальні структури, освіту, культуру. Все залишилося в районі, як і було до децентралізації, просто визначені потоки фінансування.
- На початку епідемії коронавірусу Глибоччина найбільше потерпала. Як рятувалися?
- Справді, коли почалася пандемія – Глибоцький район «горів». Наша лікарня обслуговувала ще й Герцаївський район, оскільки у тамтешній медустанові немає інфекційного відділення. Тоді державне фінансування відставало, а земляки з Італії, Іспанії, Румунії, Німеччини, Польщі присилали на спеціальний рахунок по 100 доларів чи євро. Головний лікар Іван Шкробанець щоденно телефонував і ми давали звіт, куди витрачали кошти.
- При адміністративно-територіальній реформі, коли в області створили три райони, Глибоцький розформують. Залишаться ОТГ. Їхні функції перейдуть громаді?
- Ми до цього готові. До цього йшли п’ять років. Готувалися. Ось невдовзі у громаді запрацює ЦНАП з електронною чергою, де будемо надавати всі необхідні послуги для населення. До нас переходить вся культура району – художні колективи «Ізвораш», «Трандафір», «Калинонька», музичні, художні школи. Так, фінансові витрати збільшаться, але ми жоден не ліквідуємо.
- Наскільки великим є безробіття в громаді?
- Оскільки ми розташовані поблизу кордону з Євросоюзом, безробіття не відчувається. Є, щоправда, відплив кадрів у Польщу. Наприклад, наші люди у Польщі заснували фірму «Hegelmann», де працюють майже 300 глибочан. Будучи у місті-побратимі гміни Нароль, ми цілий день провели на підприємстві. Чимало спілкувалися. В результаті цей колектив підтримує нашу футбольну команду, яка нинішнього року вперше стала володарем кубка області з футболу. До речі, у нас є програма підтримки спорту. Щороку на цей напрямок виділяємо 250 тисяч гривень. І не тільки на футбол, а й баскетбол, дитячий спорт. Коли виступає команда – стадіон на 1400 місць заповнений.
- І насамкінець. Йдучи на вибори, яку програму пропонували громаді?
- Напередодні виборів ми провели опитування. Кожен населений пункт бачив свої пріоритети розвитку. Ми складаємо стратегію розвитку і будемо крок за кроком її виконувати. Кожна громада має доповнювати одна одну. Хтось має займатися молоком і сиром, хтось – шити сукні, хтось – надавати адміністративні послуги й обслуговувати систему, а хтось – вирощувати хліб, ростити ліс, переробляти деревину, займатися логістикою… Тоді ми станемо ще успішними. І це обов’язково станеться.
Анатолій ІСАК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар