Справжнє пісенне свято подарували світові юні буковинські артисти, які своїми дивовижними голосами легко зривають шквал аплодисментів глядачів, а на музичних конкурсах виборюють перші місця та навіть гран-прі. Талановиті діти під керівництвом вокального педагога Олесі Франків ще з минулого року готували масштабний живий концерт, який мали презентувати цьогоріч. Однак пандемія внесла свої корективи і майбутні живі виступи трансформувалися в яскравий та незабутній музичний фільм «Висхідна зірка».
Цікавинкою цього проєкту є не лише те, що діти виконують на відповідному рівні світові хіти, але й тепла підтримка їхніх батьків, деякі з них навіть наважилися стати героями кліпів.
Наприклад, у відео Кароліни Вікован «Multumesc, iubita mama» мама розчісує її довжелезне волосся і заплітає в косу, а наприкінці вони ніжно обіймаються та цілуються.
Також у фільмі-концерті у ще одній румономовній композиції - «Mama-poveste de dor» - можна побачити і навіть почути, як батько підтримує свою дитину. Микола Черкез разом із донькою Аліною передає через мелодію історію материнської туги, доки її справжня мама на тій же імпровізованій кухні готує смаколики.
Варто зауважити, що у музичній стрічці не забули присвятити пісню татові. Цю місію на себе взяла шестирічна Софія Муржак, яка заспівала французькою «Papaoutai» («Тату, де ти»). Дівчинка вражала не тільки співом та вдалою вимовою, але й артистичністю та доречним образом загалом. Здавалося, цей її виступ можна дивитися вічно…
- Софія зіткана з музики. Це дуже талановита дитина! Вона вивчила французькою «Papaoutai», коли їй було п’ять років. Правда, вчили два місяці, але вона чітко і виразно співала іноземною, і це просто вражаюче, - розповідає про одну зі своїх вихованок Олеся Франків.
Мама Софії Муржак, Ірина, так охарактеризовує свою наймолодшу, третю дитину:
- Це дитина, яка співає скрізь, її рот не закривається ніколи. Ми встаємо – співаємо, їдемо у машині – співаємо. Здається, ми вивчили пісні скоріше, аніж почали літери опановувати. Все на слух. Вмикала на ютубі будь-яку пісню і повторювала нота в ноту. І не віддати її на вокал – це просто гріх. Можна не відвідувати гуртки з танців чи малювання, а на вокал ми будемо все одно ходити. І всі підтримують донечку, навіть сусіди. Адже поки що ми співаємо задурно, а скоро будемо їм співати за гроші (усміхається, - авт.).
Звичайно, не обійшлося без красивих українських сучасних пісень, які, зокрема, виконувала Анастасія Фурман. Вона займається вокалом лише рік, а вже здобула чимало результатів на пісенній ниві, адже дуже артистична, вимоглива до себе і трудолюбива. Лунали і філософсько-релігійні композиції, одну з них виконувала Ангеліна Мукоїд.
- Ангелінка - це моя найперша учениця, яка втілює в собі всі найкращі риси артиста, - зауважує О. Франків. - У кожного, хто дивився її кліп, наверталися сльози на очі, настільки вона зуміла зворушливо і щиро заспівати!
Розпочинали і завершували музичний фільм ансамблеві пісні солістів вокальної студії «Іскра» та Олесі Франків - «У ритмі серця» та «Україно моя» (вірші і музика чернівецької композиторки Нелі Марковської), їх знімали на Бакоті.
Загалом, концертна програма «Висхідна зірка», яку можна віднайти на ютуб-каналі Олесі Франків, відгукнеться у серці кожного, тож її можна слухати під час родинного перегляду.
Як кипіла робота над двогодинним музичним фільмом, розпитуємо Олесю Франків, яка уміло згрупувала своїх вихованців і навіть дебютувала у ролі режисера.
- Пані Олесю, на яких локаціях довелося побувати заради вдалої картинки у кадрі?
- Здебільшого, ми старалися подорожувати по Чернівецькій області, адже наша Буковина - прекрасна. Звичайно, відштовхувалися від змісту пісні, шукали максимально живі локації, які б відповідали нашим вимогам до сюжету.
Побували у лісі Вижницького району – Соколине око - того дня ми пройшли 10 кілометрів, такими горами спускалися і піднімалися! Цілий день знімали кліп Софії Поштарюк.
Коли разом із студійцями мали записувати ансамблеві пісні, то попрямували на Бакоту.
Більшість наших костюмів шила чернівецька дизайнерка Валентина Шилейко, а відеозйомку та подальший монтаж здійснював Віталій Яскевич.
- Ви також записали і свої виступи, зокрема в ефектному українському строї щемливо виконали «Плине кача»…
- Якби у нас відбувся живий концерт, то планувала заспівати її разом з дітьми, насамперед, щоб згадати воїнів АТО. Для мене ця тема завжди болюча, тому що вже також мама і навіть не уявляю стан тих матерів, сестер, братів, взагалі, сімей, які втрачають своїх рідних. Як на мене, українських воїнів треба пам’ятати і згадувати при кожній слушній нагоді. Адже якби не вони, ми б сьогодні не жили в мирній країні. Вони захищають наш сон, вони дають нам можливість далі жити і бачити над собою мирне небо. Але це тут мирне небо, а для них воно зовсім немирне і просто не згадати їх – це було б неправильно. І для мене – це мій обов’язок. Я як співачка повинна через своє мистецтво доносити це до людей. Захотіла заспівати саме цю пісню, бо вона мені дуже-дуже близька, припала до душі. І для мене небайдужа доля мого народу, небайдужа доля людей, які живуть у цій країні.
- Важко було залучати батьків до творчої роботи в кліпах?
- Вікован Кароліна – одна з моїх найперших учениць. І її мама Лариса завжди доньку підтримує у творчості. Вони такі трудолюбиві, що готові хоч серед ночі прийти на заняття, якщо в мене не виходить в інший час. Вони ніколи не пропускають жодного заняття і багато-багато над собою працюють. Тож підтримка мами у відео «Multumesc, iubita mama» була очевидною. До слова, зараз Вікован Кароліні 11 років, а коли їй було 10, то вона здобула звання володаря гран-прі на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Осіння пектораль талантів». Поки що такі досягнення в єдиної дитини з моїх вихованців, але я знаю, що потім буде ще дуже багато гран-прі.
Також мали ще один сімейний кліп, у румуномовній композиції про маму співала не лише Аліна Черкез, але й її тато-музикант. Оскільки ця пісня була про маму, то наполягла, щоб мама також була в кадрі. Фактично змусила їх, бо дуже хотіла, щоб на відео була ціла сім’я. Спочатку вони дуже соромилися, але зрештою, потім все нам вдалося. Варто зауважити, що Алінка Черкез надзвичайна дитина, яка має свистковий регістр. Серед моїх студійців у Софії Поштарюк так само є свистковий регістр (надвисокий регістр людського вокалу, що лежить вище від фальцету і схожий на звук свистка). І у нас в країні одиниці артистів володіють ним, а мені вдалося розвинути його аж у двох своїх вихованок!
Ольга ШУПЕНЯ
Думки вголос
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар