В. Лещенко: Імпортні протези відрізняються від наших лише ціною

Нещодавно Буковину відвідали представники ділових кіл турецького міста Ізмір. Вони зустрілися із керівниками області, щоб презентувати проєкт створення й оснащення реабілітаційного центру на території Буковини. На зустрічі йшлося також про можливість будівництва заводу з виробництва протезів для військових, які постраждали внаслідок бойових дій в ході повномасштабної війни, що триває вже більше року.

Наскільки актуальним є спорудження згаданого заводу? Чи місцевий цех Вінницького казенного протезно-ортопедичного експериментального підприємства не справляється зі своїми завданнями? На ці та інші запитання кореспондент газети «Погляд» попросив відповісти керівника Чернівецького ортопедичного центру Вадима ЛЕЩЕНКА.

Осіб з інвалідністю збільшилося в рази. На війні люди втрачають верхні, нижні кінцівки, а то й обидві

Є площі, є досвід

– Вадиме Михайловичу, колектив вашого підприємства буквально ставить людей з ампутаціями на ноги. Які умови створені для цього?

– Чернівецький цех є структурним підрозділом Вінницького казенного протезно-ортопедичного експериментального підприємства. Обслуговуємо жителів нашого краю, хоча останнім часом додалися ще й вимушено переселені особи. Унікальність полягає в тому, шо наше підприємство має стаціонарне відділення первинного та складного протезування. Отже туди приїжджають пацієнти, безкоштовно перебувають там допоки їм виготовляють протези. Головне, що у стаціонарних умовах люди з ампутаціями кінцівок проходять навчання. Це школа на все життя. Люди з обмеженими фізичними можливостями освоюють правила правильного користування протезами, вчаться ходити, повертатися, підніматися сходами, опускатися донизу тощо. Для цього є спеціальні приміщення для тренування, тренажери.

– Це так важливо? Скільки часу триває навчання?

– В стаціонарному відділенні навчають догляду за протезом, як одягнути, як зняти його. Скажімо, як користуватися ним на прямій дорозі, по горбистій місцевості, сходах, пандусах. Здебільшого, залежно від складності, людина проходить курс навчання від двох до чотирьох тижнів. Пацієнти перебувають на повному державному забезпеченні. Буковинців ми перевозимо до Вінниці і назад власним транспортом. Витрати на перевезення беремо на себе.

– Які послуги пацієнтам надають у Чернівецькому ортопедичному цеху?

– Чернівецьке виробництво засноване ще за радянських часів. У 1994 році на вулиці Комунальників звели двоповерхове приміщення цеху, площею понад 700 квадратних метрів. Щодо послуг. Ми надаємо весь спектр протезно-ортопедичних виробів. Виготовляємо протези верхніх частин кінцівок – гомілок, стегон, протези на руки. Наприклад, найскладніша справа – виготовити протез руки. Цим займаються в основному фахівці центрального підприємства. Туди ми й відвозимо людей. Якщо це повторне протезування, то на місці знімаємо мірки, передаємо їх до Вінниці, де виготовляють виріб і присилають його нам. Протез має відсотків 70 готовності, ми здійснюємо підгони, щоб кукса співпадала максимально точно. Все це робиться безкоштовно.

– Тобто, всі роботи з виготовлення протезів і їх обслуговування оплачує держава?

– Саме так. Підприємство перебуває у державній власності. Отож ми працюємо напряму з органами соціального захисту. Тому людині для отримання безкоштовного протезу необхідно спочатку пройти відповідну комісію, звернутися до органів соціального захисту, де оформлять заявку. Її передають у фонд захисту інвалідів, де підготують направлення на протезно-ортопедичне підприємство. Держава виділяє кошти для роботи під замовлення. Відтак 70 відсотків від доходів ми повертаємо державі, а 30 – залишається у нас. Залишок направляємо на функціонування підприємства, навчання фахівців, оплату комунальних послуг тощо. Гроші, до слова, залишаються незначні, на них навіть ремонт не можемо зробити.

Імпортні чи вітчизняні

– Не секрет, пане Вадиме, що чимало людей, які отримали каліцтво, намагаються потрапити під якісь програми і виїхати за кордон для протезування. Чим імпортні аналоги відрізняються від вітчизняних?

– Якщо відверто, то відрізняються хіба що місцем виготовлення і вартістю. Ми у своїй роботі використовуємо практично всі імпортні складові. До прикладу, протез має акрилову куксоприймальну гільзу. Для її виготовлення використовуємо німецькі полімерні смоли. Колінний вузол, якщо мова йде про стегно, щиколотку чи стопу, теж імпортної комплектації. Деталі поставляють нам кращі виробники Німеччини, Італії, Японії. Всі вузли сертифіковані, до кожного є паспорт. Отже, ми виготовляємо протези з імпортних складових і за європейськими технологіями. Раніше щороку наші слюсарі-протезисти, техніки-протезисти, лікарі проходили навчання у Харкові, де є центральний фаховий інститут протезування. На жаль, з початком війни інститут евакуювався й планові навчання призупинилися. Хоча, три тижні тому лікар з центрального підприємства і два пацієнти їздили до Мюнхена на навчання з виготовлення протезів руки за допомогою 3D-принтера. Це нова сучасна технологія. І до Вінниці приїжджав фахівець з Німеччини, який привіз 3D-принтер і розхідні матеріали. На місці провів навчання виробників. Виготовили кілька варіантів, які вже служать людям. Протез руки здатен стискатися у долоні й тримати вагу до трьох кілограмів.

– Другий рік в Україні триває повномасштабна війна. Чимало захисників отримують каліцтва. Як це позначилося на роботі підприємства?

– Ситуація сильно змінилася. Осіб з інвалідністю збільшилося в рази. На війні люди втрачають верхні, нижні кінцівки, а то й обидві. Такі люди проходять первинне протезування у стаціонарних умовах. В Чернівецькій області на 2023 рік надання послуг за пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» із Національною службою здоров’я України законтрактували ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», КНП «Вашківецька лікарня реабілітації та паліативної допомоги з поліклінічним відділенням», КНП «Кіцманська БЛІЛ», КНП «Глибоцька БЛ», КНП «Центральна міська клінічна лікарня». У разі потреби наші фахівці виїжджають, оглядають пацієнтів, визначаються з потребами пацієнтів. З Вашківською лікарнею реабілітації та обласним госпіталем теж склалися добрі стосунки. Нещодавно поступив молодий хлопець з ампутацією кінцівок. Ми виготовили йому протези, які коштували кілька сотень тисяч гривень. Задіяли фахівців фірми-постачальника. Та головне обслуговування. Якщо сталося щось непередбачуване, то ми завжди готові допомогти.

З’явились фірмочки типу «Роги і копита»

– Одне слово, роботою ви забезпечені. Чи є черги, щоб потрапити до вас?

– За нашим законодавством спеціалізовані підприємства як мінімум мають бути забезпечені державними замовленнями на 50 відсотків. Цього, на жаль, немає. Підопічні обласних інтернатів повинні обслуговуватися на наших підприємствах. Проте з’явилося чимало приватних протезних фірмочок типу славнозвісної «Роги і копита». Раніше ми співпрацювали з усіма органами соцзабезу. Приватники почали працювати за тією ж схемою. Та якщо ми повертаємо державі 70 відсотків від наших доходів, то приватники цього не роблять. Цю проблему ми скрізь озвучували, надсилали листи в обласну адміністрацію, але змін немає. Окремі працівники органів соцзабезу своїм пацієнтам відкрито говорять неправду, що наше підприємство вже не працює, тому радять звертатися до приватників. Мені розповідали, що одна людина з інвалідністю після закінчення оформлення документів покинула приміщення органу соціального забезпечення, а вже через 15 хвилин їй на телефон дзвонить приватник і пропонує виготовити у нього протез. Звідки у нього інформація?

– Нещодавно на Буковину приїздили турки, пропонували в області звести завод із виробництва протезів. Наскільки це актуально?

– Довідався про це із загальнодоступних джерел. Йдеться про будівництво заводу з виготовлення протезів. Не можу второпати, навіщо його будувати, витрачати кошти, коли він уже є на вулиці Комунальників площею понад 700 квадратних метрів. Тут усе є. Треба хіба що вкласти певні кошти й осучаснити виробництво. Незважаючи на гостроту проблеми, до нас не приходили представники ні міської, ні обласної влади. Чому б керівництву не поцікавитися нашими можливостями?

– Пане Вадиме, а чи звертаються до вас внутрішньо переміщені особи за допомогою?

– Звичайно, ми вже допомогли багатьом переселенцям. Часто привозять таких людей без будь-яких документів. Виготовляли для них взуття, протези. Траплялося, що людина вже від’їхала на попереднє місце проживання в Краматорськ, тому ми взуття переправляли їм. Працювали і для дорослих, і для дітей. Виготовляли, наприклад, протез для чоловіка з Чернігова. Ми готові працювати для всіх. Здатні вселити надію в людей. Поставити їх на ноги. Бодай штучні. Але на протезах можна рухатися, працювати, навіть спортом займатися. До слова, особи з інвалідністю діляться на чотири групи мобільності. Перша – люди вікові, які менше виходять на вулицю, менше рухаються, великі вантажі не носять. Середній рівень активності – третя група. Четверта – спортсмени. Відповідно, до якої групи відносимо людину, така й складність виготовлення протезів та їх вартість. У всіх випадках використовується різна комплектація. Ось у нас є стопи, вони дуже дорогі, але надзвичайно функціональні. Це для молодих, активних людей. Допомагаємо навіть дітям нормально жити. Шиємо для них корсети для вирівнювання постави, виготовляємо ортези, корсети для осіб з грижами. Найголовніше – здійснюємо постійний супровід. Тож наші пацієнти знають, що в будь-який момент можуть звернутися до нас за допомогою і одержать її.

Анатолій ІСАК