Історик за фахом, Віктор Дронь чотири каденції поспіль очолював на Хотинщині Перебиковецьку сільську раду, до якої входило село Зелена Липа. Хоч і далеко село від райцентру (за 55 км), але вигравало тим, що розташоване на півострові, який омивається дністровими водами. Там є триповерхова школа, Будинок культури, дільнична лікарня, аптека, бібліотека, які дійсно стали осередками культури та духовності.
2007 року обидва села газифікували. Кілька років тому в Перебиківцях звели міністадіон до вже існуючого повноцінного. Населення там надзвичайно працьовите – мікроклімат дозволяє збирати високі врожаї овочів, які люди реалізують ледь не у всіх областях Західної України.
Торік Віктор Дронь вирішив позмагатися за посаду голови Клішковецької об’єднаної територіальної громади. У непростій конкурентній боротьбі він переміг достойних конкурентів. Відтоді відповідає за порядок у 12 населених пунктах. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області) Клішковецька ОТГ об’єднує села Клішківці, Млинки, Поляна, Малинці, Перебиківці, Зелена Липа, Рухотин, Блищадь, Гринячка, Корнешти, Санківці та Шилівці.
Як новообраний голова Клішковецької ОТГ Віктор ДРОНЬ (на фото) наводить лад у громаді? Про це розмова з ним нашого кореспондента.
Плюси і мінуси об’єднаних громад
- Як кажуть в Одесі, керувати двома селами і дванадцятьма – то є велика різниця. Проблем додалося. Чи вистачає часу на їхнє розв’язання?
- Безумовно, проблем додалося. Але я усвідомлював, на що підписуюсь. До торішніх виборів я очолював сільську раду, до котрої входили два села. Проте і в них вистачало гризот, які забирали чимало часу. І навіть нерідко вихідні дні. Бо посада сільського голови – це той хрест, який не можна зняти з плечей ні на секунду. Тепер у підпорядкуванні 12 населених пунктів зі своїми проблемами і гризотами. В ОТГ налічується приблизно 18 тисяч населення. І вона є чи не одна з найбільших сільських громад на Буковині. Та й протяжність чимала. Наприклад, від центру громади до наших Перебиківців – 25 кілометрів. Дороги ж розбиті, потребують невідкладного ремонту. Але практично в кожному із сіл у мене є добрі помічники – старости, з якими й працюємо над вирішенням проблеми.
- Донедавна існував Хотинський район, працювали держадміністрація та районна рада. Однак з нового року його ліквідували. Отже, відповідальність за вирішення всіх проблем лежить на керівництві ОТГ. А це складно, чи не так?
- Звичайно, непросто. Але тут є як свої плюси, так і мінуси. Скажімо, раніше за кожною копійкою ти мусив іти у район, кланятися, випрошувати. Часто наштовхуватися на нерозуміння або ж і на прямий саботаж. Нині ж кошти зі столиці надходять напряму до громад. Їх депутати і направляють на вирішення найбільш нагальних питань. У громадах повноцінно діють Центри надання адміністративних послуг, культурні, освітні, медичні заклади тощо. Єдине, що залишилося ще в колишніх райцентрах, це архів, пенсійний відділ, деякі інші структури, котрі з часом теж перейдуть в ОТГ.
- Наша розмова відбувається після вашого повернення з Хотина. Знаю, що з’ясовували дещо у відділі освіти. Що саме?
- Йшлося про те, щоб район, нарешті, почав передавати на місця в об’єднані територіальні громади свої функції. Затягування неприпустиме. Ось, до прикладу, за січень ми мусимо розрахуватися за енергоносії – електроенергію, газ – а нам ніяк не передадуть на баланс освітні заклади. Триває процес передачі, окремі чиновники гальмують процес, а нам уже необхідно платити. Крім того, потрібно організовувати різні тендери – на придбання електроенергії, газу, а ще вчителям треба нараховувати заробітну плату. Та й у дитячих дошкільних закладах треба налагоджувати справи…
- Ви зараз входите до Дністровського району. Чи мали вже якісь контакти з керівниками новоутвореної територіальної структури?
- Ні, жодних контактів ми ще не мали з керівниками Дністровської районної ради. Між тим, уже майже половина січня минула, а нам ще досі не довели, які функції виконуватиме нова районна рада. З якими питаннями до неї можна звертатися? Які функції покладено на керівників ради? Здається мені, що цю децентралізацію не продумали до кінця. І, на мою думку, не зовсім правильно поділили область на райони. Чернівецький район, наприклад, має понад 492 тисячі населення, наш Дністровський – 157 тисяч. У Вижницькому теж не більше краян. Що це за поділ такий?
Підґрунтя для укрупненої ОТГ було
- Пане Вікторе, життя складається так, що людям потрібні якісь довідки, треба вирішити якісь життєві питання. Для цього мають повноцінно діяти структури, що були раніше у райцентрах – ЦНАП, МРЕО, паспортний стіл, відділи освіти і культури, соціального захисту тощо.
- Ми почали готуватися до цих змін відразу після закінчення виборів. Провели конкурси з підбору кадрів, обирали найкращих. Визначили приміщення для служб, завезли меблі, обладнання. Наша громада потрапила до низки державних програм і до нового року ми вже надавали мешканцям громади певні послуги. Нещодавно підписали необхідні угоди й скоро почнемо надавати людям паспортні послуги. Щоправда, міграційна служба відпускала нас «зі скрипом». Старі служби дуже неохоче віддають свої послуги на місця. Зрозуміло, це влада, зарплатня, вплив. Але ж реформу задумали для того, щоб наблизити послуги до людей. Щоб не потрібно було їхати чоловікові за довідкою за пів сотні кілометрів, а одержати її на місці.
Після реорганізації Клішковецька ОТГ збільшилася до 18 тисяч осіб, які мешкають у 12 населених пунктах
- Здогадуюся, що під час передвиборчої кампанії ви, пане Вікторе, об’їздили всі 12 сіл громади, визначили коло проблем. За що треба братися невідкладно?
- Мені всі проблеми не видаються невирішуваними. Оптимізму додає те, що 32 роки пропрацював у школі, чотири каденції – сільським головою. Справді, під час передвиборчої кампанії я зустрічався з педколективами, вислуховував їхні проблеми. Й не тільки щодо освіти, а й про стан доріг, дитячих садочків, медицину тощо. Так ось, що стосується першочергових завдань. У селі Малинці для школи терміново треба зробити водовідведення, щоб попередити утворення грибка. Крім того, необхідно перекрити частину даху. У Шилівській школі необхідно доробити внутрішні туалети. Кошти, доречі, для цього є. У Корнештах слід поміняти звичайні вікна на енергозберігаючі. У Поляні треба перекрити шкільний дах, бо після стихії там затікає вода. Гімназія у Клішківцях теж потребує ремонту. Громада взяла участь у відповідній державній програмі, очікуємо надходження коштів. Щойно вони надійдуть, розпочнемо будівництво сучасного спортивного залу в Клішківцях. А в Перебиківцях плануємо облаштувати новий харчоблок, оскільки нинішній уже не відповідає сучасним потребам.
- На початку нашої розмови ви згадали про незадовільний стан доріг. Чи плануєте за свою каденцію поліпшувати їхній стан?
- Це у числі першочергових завдань. Наприклад, дорога Перебиківці–Строїнці у жахливому стані. На зимовий період її ніхто навіть не обслуговує. Щоправда, була львівська фірма, котра виграла тендер з обслуговування доріг у семи районах Чернівецької області, але вона десь несподівано зникла. Знаю, що оголосили інший тендер. Між тим, починає курсувати шкільний автобус, а посипального матеріалу немає, щоб ліквідувати вибоїни. Дороги, щоб ви розуміли, досі не передали громадам, вони на утриманні Облавтодору. Сигналізував про цю проблему у відділ інфраструктури облдержадміністрації. Обіцяли підтримати. Та, з’ясувалося, що система надзвичайно громіздка. Найперше, оголосять тендер на визначення підрядної організації, відтак дорожники оголошуватимуть тендер на придбання матеріалів. Так і зима мине. А дороги як не було, так і немає.
Обіцяного три роки чекають
- На реалізацію всього задуманого потрібні гроші. Чи є у вашій ОТГ, пане Вікторе, бюджетоутворюючі організації, які дають кошти до бюджету?
Звісно, вони є, але коштів не вистачає. Державний бюджет, як відомо, ухвалили ще до нового року. З програми розвитку громад забрали понад 4,2 мільярда гривень. На нашу ОТГ теж мало надійти 20-30 мільйонів, які вкрай знадобилися б. Але порахували, що вони більш потрібніші в Офісі Генерального прокурора, Офісі Президента, силовим структурам. Звичайно, ми можемо щось робити за власні гроші, але великі проєкти нам не до снаги. Правда, повернули акциз на місця, але це не є великі гроші. У нас, приміром, є дві заправки, але вони не на інтенсивній трасі, тому надходження від них мізерні. Та й із єдиного соціального внеску надходження не бозна-які. Через карантинні обмеження число тих, хто працює, скорочується. Та й непомірні податки не дають підприємствам розвиватися. Тому чимало людей трудиться без офіційного оформлення. Зарплату ж одержують у конвертах...
- З кожним роком населення країни старіє. Молодь їде на заробітки. Бракує кадрів. Чи достатню медичну допомогу отримують мешканці громади?
- Кілька років тому в Клішківцях створили власну структуру первинної медико-санітарної допомоги. Крім того, практично у кожному селі є амбулаторії загальної практики сімейної медицини, в яких працюють понад десяток сімейних лікарів. В нинішніх умовах, коли маємо пандемію коронавірусу, вони проявили справжній героїзм. Адже і на виклики ходили, і системи ставили, й реабілітацію проводили. Ми не стоїмо на місці, намагаємося поліпшувати медичне обслуговування. Власне, як й інші напрямки діяльності. Наша укрупнена ОТГ наразі перебуває на початку свого становлення. Дружно беремо розгін і, сподіваюся, планомірно працюватимемо над вирішенням усіх старих і нових проблем.
Анатолій ІСАК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар