Неабиякою проблемою для дерев є брак вологи. Сухий серпень та вересень не сприяють закладанню врожаю садовини наступного року. Адже коли збирання плодів завершується і садок готується до зими, коренева система лише «набирає обертів» і починає активно наростати. Тому так важливо, щоб саме у цей період ґрунт був вологим. Бо якщо він буде сухим, активне коріння не росте. У результаті рослина слабшає, у неї нема шансу нормально підготуватися до зими, і вона може навіть загинути від морозу.
Це пояснюється тим, що теплоємність сирого ґрунту вища, ніж сухого. Саме тому зволожена з осені земля довше тримає тепло, повільніше промерзає, а також неспішно та поступово відбувається її відтанення. В такому «режимі» під час зимових відлиг коливання температури будуть більш плавними. Все це дає змогу рослині значно комфортніше перезимувати.
Осінній полив розв’язує проблему весняної нестачі вологи. Дуже часто буває, що сніг, якщо він, звичайно, випаде, може різко станути (важко пригадати, коли востаннє танув повільно і рівномірно), відтак тала вода всотується у землю погано, стікає, тому що остання ще мерзла і просто «не встигає» за снігом, що стрімко тане. А ще ймовірний розвиток зимово-весняного «сценарію» — це невелика кількість снігу, якого бракує для нормального насичення рослин вологою на початку сезону вегетації.
Як результат ми спостерігаємо більш пізню появу листя, слабке і пізнє цвітіння. Загалом рослини відстають у розвитку. Доводиться щедро поливати їх водою (краще теплою) у березні-квітні, коли справ у садку й так багато. Навіщо додавати собі весняних турбот, коли можна зробити все без поспіху восени?
Оптимальний строк для рясного вологозарядкового поливу – кінець вересня.
Не встигли полити дерева й кущі наприкінці вересня – не біда, цілком можна виконати цю процедуру у жовтні. Але не варто щороку затягувати. Води потрібно багато. Одним відром не обійтися – так ви тільки злегка «поплюєте» на ґрунт, навіть промочити верхній шар не вийде. А завдання – просякнути вологою глибокі шари. Для того щоб домогтися потрібного ефекту, необхідно вилити 100 л(!) води на кожний квадратний метр. І це середня цифра, яку слід варіювати залежно від того, яку рослину ви поливаєте. Приміром, під молоде, щойно посаджене дерево достатньо 50 л, тоді як під старе – 150-200 л. Також об’єм залежить від погоди: коли осінь зовсім суха, поливаємо більше, пройшло трохи дощів – менше.
Вологозарядковий полив для більшості рослин корисний, але є культури, яким ця прцедура радше шкодить, ніж дає користь. Серед них деякі кісточкові – алича, абрикос, повстяна вишня. Зайва ґрунтова волога може призвести до випрівання кореневої шийки.
Також не варто зловживати рясним поливом, якщо у вашому садку важкий глинистий або суглинковий ґрунт із високим рівнем підземних вод.
І ще порада. Після спекотного і посушливого літа рослини, незважаючи навіть на постійні поливи, мають вигляд «замучених» і хирлявих. У такому разі є сенс дочекатися листопада, інакше полив може спровокувати їхній ріст.
Якщо сумніваєтеся, чи варто рясно поливати восени улюблених «вихованців», чи не нашкодить їм це, зробіть так: не поливайте всі, частину «зарядіть» вологою, а решту залиште без поливу. І навесні у вас буде змога порівняти і вирішити для себе, чи доцільно надалі застосовувати цей метод.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар