Роботодавці-шахраї пропонують фейкові вакансії

Тривале святкування минуло, тому роботодавці та шукачі роботи знову активізувалися. Пора братися, якщо не до роботи, то як мінімум до її пошуку. Паралельно пожвавилися і шахраї, які, із зрозумілих причин, не оминають портали, які пропонують роботу, своєю увагою. Зловмисники чудово знають, що людина, яка змучена безгрошів’ям і безрезультатними пошуками роботи, готова багато на що. Як відрізнити реальну вакансію від фальшивої і не потрапити до пасток, які розставили шахраї?

1. Відсутність контактної інформації

Перше, що має насторожити людину ще під час ознайомлення з оголошенням про вакансію, – це відсутність контактної інформації. Добросовісному роботодавцю приховувати нічого – у вакансії ви знайдете і телефон, і електронну адресу, і посилання на сайт компанії або її сторінку у соцмережі. А шахрай з великою часткою ймовірності попросить претендента залишити свій телефон для зворотного зв’язку і при цьому сам залишиться «у тіні».

В Україні заборонено брати з претендента гроші за працевлаштування, всі витрати, відповідно до закону, на роботодавцеві

2. Обіцяють «золоті гори»

Навряд чи варто очікувати вартої уваги пропозиції від роботодавця, в якого немає взагалі жодних вимог до претендента, але при цьому він обіцяє роботу, яка забирає лише кілька годин на день, і зарплату 10 тисяч гривень на тиждень. І плюс до цього ще й стрімке кар’єрне зростання.

Будемо мислити логічно: у кожного з таких роботодавців є родичі, друзі, знайомі, сусіди, і було б логічно запропонувати таке «золоте місце» їм, а не першому-ліпшому. Тому варто дивитися на речі реально і не спокуситися «золотими горами».

Якщо все-таки сумніваєтеся, подивіться на умови роботи та зарплати за іншими аналогічними вакансіями. До речі, це буде у будь-якому разі корисно зробити, щоби розуміти свою ціну на ринку фахівців.

3. Негайна пропозиція роботи

Досвідчені претенденти знають, щоб отримати роботу, доведеться пройти кілька етапів відбору і як мінімум декілька співбесід. Якщо вам зателефонували і відразу запропонували виходити на роботу, це дуже підозріло. Ви можете бути дуже хорошим фахівцем та людиною, але співрозмовник цього не знає. Якщо навіть фахівці, яких переманюють у конкурентів, проходять відбори та співбесіди, то що вже казати про інших? Одне слово, найкраще, що варто зробити у такій ситуації – попрощатися з таким роботодавцем і припинити розмову.

4. Небажання обговорювати вакансію без особистої зустрічі

Буває так, що вам дзвонять з приводу роботи і без жодних зайвих слів призначають час співбесіди – завтра о 15:00. На всі спроби уточнити інформацію про компанію, вакансію та посадові обов’язки співрозмовник квапливо відповідає: немає часу розмовляти, приходьте завтра і дізнаєтесь.

Навіть якщо це реальна вакансія, така поведінка інтерв’юера – це вже привід задуматися. Насамперед роботодавець не цінує ваш час. Він не хоче приділити вам трохи часу, щоби відповісти на кілька запитань, але при цьому пропонує приїхати до його офісу. Причому, швидше за все, в офісі ви не будете єдиним, кому призначено зустріч на 15:00. Ймовірно, це буде групова співбесіда, під час якої вам запропонують щось купити.

5. Пройти «навчання» і заплатити за нього

Пропозиція заплатити за товари, навчання або ще щось – це ознака, яка буквально кричить про те, що перед вами шахраї.

Експерти кадрових порталів попереджають, що вимога заплатити за певні послуги чи товари, приймаючи на роботу, незаконна. Роботодавець не має права вимагати від претендента плати за роботу в компанії, проходження певних етапів відбору, навчальні матеріали тощо.

6. Інтерес до конфіденційної інформації

Нерідко співрозмовник, представившись рекрутером чи представником компанії, намагається з’ясувати додаткову інформацію: домашню адресу, паспортні дані, ідентифікаційний код, номер банківської картки тощо. Відповідати на такі питання по телефону не варто. Це конфіденційна інформація, розголошення якої може спричинити дуже неприємні наслідки.

7. Непрофесійне спілкування

Якщо у листуванні з представниками компанії-роботодавця трапляються орфографічні та граматичні помилки, якщо під час розмови чи листування вживають образливі або  якісь пестливі слова, якщо до вас звертаються на «ти», якщо ваш співрозмовник погано відгукується про інших роботодавців чи претендентів, все це є приводом для того, аби замислитись. При цьому важливо розуміти, що тут неабияку роль відіграє людський фактор, і з непрофесійним спілкуванням можна зіткнутися у хорошій компанії, яка пропонує реальну вакансію. Тому, якщо пропозиція вас справді зацікавила, можливо, варто зібрати про компанію додаткову інформацію та піти на співбесіду.

Загалом перевірка інформації, критичне мислення, пильність, уважність і здоровий глузд стануть знадобляться у будь-яких ситуаціях, і звичайно, вони не будуть зайвими під час пошуку роботи.

Брати з претендента гроші за працевлаштування заборонено

– Причин публікації фальшивих вакансій може бути кілька, – зазначає провідний фахівець Аналітичного кадрового центру Василь Панасюк. - По-перше, це напрацювання бази даних. Припустимо,  що зараз компанії торгові представники чи касири не потрібні, а завтра будуть потрібні. Таким чином компанія робить кадровий резерв. Щоправда, зараз це не дуже актуально, оскільки можна купити дані сайта, що пропонує/шукає роботу, але така причина можлива. По-друге, публікуючи сотні неіснуючих вакансій, рекрутингова агенція може показувати свою затребуваність. Раніше така практика була досить поширеною.

Може бути і така причина: роботодавець купив на сайті пакет, за яким він може розміщувати на місяць, скажімо, 100 вакансій. А в нього є лише 70. І щоб ще 30 не пропали, він розміщує вакансії «на майбутнє», напрацьовуючи базу даних.

Всі ці причини здобувачеві нічим не загрожують. Мало того, можна припустити, що він потрапить до бази даних «на майбутнє», і йому через якийсь час надійде пропозиція. Інша річ – шахрайські схеми. Тут може бути кілька цілей. Наприклад, взяти гроші з претендента - за продукцію, навчання, пошук роботи, у тому числі й за кордоном. До речі, нагадую: в Україні заборонено брати з претендента гроші за працевлаштування, всі витрати, відповідно до закону, на роботодавцеві.

Також метою може бути отримання конфіденційної інформації, за допомогою якої зловмисники отримують доступ до картки або використовують її для отримання кредитів. Якщо дасте номер свого телефону, прізвище, ім’я, по батькові – і почнуться «дзвінки з банку».

Будь-яка шахрайська схема - це спонукання до дії. Тому дайте відповідь собі на запитання: що від вас хочуть? Щоб ви передзвонили? Цей дзвінок може бути платним, перевірте номер телефону як мінімум через пошуковик.

Щоб ви щось сплатили? Цього не варто робити за жодних обставин.

Щоб ви надіслали резюме? Надсилайте, але дійте у рамках здорового глузду, не вказуйте домашню адресу, паспортні дані, дані банківської картки тощо.

Як водиться, модератори сайта відстежують та видаляють такі вакансії, це їхнє завдання та їхня репутація. Але і здобувачеві теж треба бути напоготові.

Степан КРАЙНЯК