У світі налічується понад 500 видів і 2000 сортів цього продукту. Майже кожна країна і цивілізація подарувала нам свій сорт сиру. І нині на прилавках магазинів їхній асортимент постійно зростає. Поряд з традиційними твердими сирами з'явилися сири з різними домішками, розсольні та з пліснявою. Часто вони викликають неабияку цікавість у покупців, та не кожен вміє їх обирати, адже незрозуміло, як саме має виглядати якісний чи неякісний сир.
- Обираючи сири імпортного походження, звертайте увагу на позначки на упакуванні. Якість сирів захищено контролем справжності походження. В англомовних країнах це позначка PDO, або PGI. У Франції - AOC, в Італії, Іспанії - DOC, DOP. Значок гарантує, що сир зроблено на строго визначеній території за строго визначеними правилами, - розповідає продавець-консультант супермаркету Марина Гунчак. - Ще один показник - сирна кірка. Тверді сири слід купувати з кіркою. Вона повинна бути рівною, без білих плям і тріщин. Шматок сиру, що залежався, зазвичай темніший і сухіший біля кірки. Вона не повинна бути «спітнілою» (виділяти жир) і відставати від сиру. У м'яких і молодих сирах кірки немає, тому тут при виборі потрібно орієнтуватися на запах і зовнішній вигляд. Жоден сир не може пахнути дріжджами, гниллю, гіркотою, молочною кислотою. І ні один не повинен мати смаку мийн’их засобів, хімікатів, сального, кислого. Краї сиру не повинні бути розкришеними або потрісканими, крім рідкісних, дорогих сортів довгої витримки. Сир не повинен бути занадто яскравим, смугастим чи плямистим. Якщо сир нерівномірно забарвлений, значить, він не дозрів. У твердих і напівтвердих сортах повинні бути дірки. Виняток - «Чеддер» і «Пармезан». Якщо малюнок нерівномірний, з великими вічками всередині і дрібними біля кірки, значить, сир виготовлено з молока низької якості. Коли дірки з'єднуються у доріжки - це також ознака низької якості.
Сир з пліснявою заборонено вживати вагітним жінкам і маленьким дітям
Варто пам’ятати, що сири продовжують зріти і дихати і на прилавку, і у холодильнику. Вони легко віддають свій власний запах і вбирають чужі. Тому якщо покласти сир поруч з м'ясом чи іншою їдою з сильним запахом, то він змінить запах і смак. У холодильнику його краще тримати поруч з молочними продуктами чи нерозрізаними овочами. Сири в магазині не повинні лежати разом із ковбасою, м'ясом або рибою.
Сир – продукт корисний, але може й зашкодити
Сир - один з найбільш корисних і цінних харчових продуктів. Кожен сир є джерелом кальцію. Достатньо з’їсти сто грамів сиру, аби поповнити денну норму цього елемента. Так само у сирах є багато амінокислот, білка та корисного жиру, вітамінів А та Е. Та їсти сир треба в міру. Адже це висококалорійний продукт. Особливо звернути на це увагу варто тим, у кого є проблеми із зайвою вагою.
Нині до нас привозять багато екзотичних сирів. Та не завжди така екзотика є корисною. Наприклад, сир «касу марцу», який доставляють з Сардинії. В ньому розплоджується певна мушка і відповідно з личинками його подають. Його навіть їдять в окулярах, аби рухливі комахи не потрапили в очі.
Та окрім такої екстремальної екзотики, на нашому ринку популярними стали сири з голубою та білою пліснявою. Такий сир може бути з різного молока, і від цього залежить його вартість. Пліснява, яка дає дозрівання сиру, містить певні речовини, які сприяють його перетравлюванню. І тому у країнах, де такий сир вживають регулярно, у людей проблеми з кишечником бувають рідше. Це пояснюється тим, що у цій шляхетній плісняві є антибіотики, які пригнічують ріст недоброї мікрофлори кишечнику. Та потрібно бути дуже обережним, тому що те, що забагато, не здорово. Заборонено вживати такий сир вагітним і маленьким дітям, оскільки є ризик зараження лістеріозом. Також не варто вживати подібні сири тим, у кого є гастроентерологічні проблеми, панкреатит, холецистит та подагра.
Такі сири треба також вміло подавати. Їх зазвичай подають як десерт. Також сири з пліснявою можна подавати до салатів, використовувати в соусах, як окрему страву. Ідеальним поєднанням для сира з білою пліснявою, якщо говорити про алкоголь, є шампанське, а з голубою пліснявою – вино.
Велика небезпека у тому, що екзотичні сири привозять до нас не завжди, дотримуючись умов транспортування. А оскільки сири з пліснявою, то визначити зіпсований чи ні з вигляду чи запаху, практично неможливо. Тому такі сири можна купувати лише у перевірених місцях.
Хорошим джерелом кальцію є також «пармезан». Він є самодостатнім сиром, його подають окремо. Та є безліч рецептів, де він виступає одним із складників.
Моцарела – ідеальний сир. Що нижчий її відсоток жиру, то вона краща для шлунка. Вона підходить до зелені, салатів із зелені, фруктів, вона може виступати у ролі самостійної страви чи десерту.
Вікторія ОСИНСЬКА
Обираємо сир за смаком і зовнішнім виглядом
|
Назва |
Походження |
Зовнішній вигляд |
Аромат |
Смак |
|
Фета |
Якщо хочете спробувати справжню фету - купуйте ту, яка зроблена в Греції, на батьківщині цього сиру. Цей сир належить до групи ропних, а тому віддавайте перевагу феті, яку продають у розсолі. |
"Правильна" фета - сніжно-біла, розсіл у неї трохи жовтуватий - що прозоріший, то кращий. Консистенція цього сиру кремово-сирна, він легко мажеться. Шматочки можна відрізати, при цьому вони можуть відколюватися невеликими пластами. |
"Правильна" фета пахне приємно свіжим коров'ячим молоком. |
Досить гострий, помірно-солоний. |
|
Моцарела |
Італійський сир, який раніше робили тільки з молока буйволиць, однак у наш час перейшли на коров'яче. Моцарела з молока буйволиць - рідкісна і дорога. |
Цей сир належить до категорії ропних, і саме у такій рідині він і повинен перебувати. Якісна моцарела - туга і пружна на дотик. Якщо ж є рихлий верхній шар, значить, сир встиг зіпсуватися. Колір - сніжно-білий, якщо ж з молока буйволиць - трохи жовтуватий. |
Нічого стороннього, тільки запах свіжого молока. |
Ніжний, приємний, трохи кислуватий. |
|
Дор блю, дана блю |
Сир, який роблять у різних країнах з коров'ячого молока, з цвіллю, яка має блакитний колір. Існує легенда, згідно з якою дор блю "винайшов" пастух, який забув у печері шматок звичайного сиру, а коли повернувся до нього, той вже був покритий цвіллю, яка виявилася їстівною. Подібну легенду розповідають і про інші сири з цвіллю. Термін дозрівання дор блю - від 3 до 5 місяців. |
Досить м’який на дотик. Сам сир білого кольору, є прожилки-тріщини, заповнені сирною цвіллю блакитного кольору, іноді вона буває зеленою. Треба дивитися, щоб не було звичайної цвілі, яка з'являється, коли сир зіпсувався. |
Молочний, трохи гострий і з відчутним запахом сирної цвілі. |
Терпкий, солонуватий, з легкою впізнаваною гіркуватістю і пряним відтінком. |
|
Брі |
Цей сир з коров'ячого молока - родом із Франції, де протягом століть його робили в історичному центрі країни Іль-де-Франс. Придуманий багато століть тому, він називається "королем сирів". Визріває від 1 місяця і більше. |
Дозрілий брі - трохи жовтуватого кольору, з білою пліснявою скоринкою, м'який і тягучий всередині. У більш витриманого сиру на скоринці будуть світло-коричневі смужки. |
Варіюється від легкого горіхового до грибного, з гострими нотками. Трохи специфічний і не всім подобається. Щоб брі менше пахнув, розгорніть упаковку і дайте йому полежати. Правда, якщо сир перезрілий, то запах нікуди не дінеться. |
Злегка різкуватий, схожий на смак камамберу. Але жирність у брі нижча на 25%, і смак м'якший. |
|
Камамбер |
М'який сир з митою цвіллю. У продажу можна побачити як більш, так і менш витриманий камамбер. Термін дозрівання - від 3 тижнів, більш витриманим сир стає на 30-35 день. |
Менш витриманий сир більш тугий, а всередині - білий як крейда. Якщо ж камамбер зрілий, то на скоринці будуть червонуваті плями, а внутрішня частина набуде жовтуватого відтінку. " Текучий" сир - ознака неправильного зберігання або транспортування. |
Легкий приємний сирний - у незрілого сиру, і гострий - у зрілого. |
Відрізняється гострим, пікантним смаком, трохи схожий на смак грибів. |
|
Рокфор |
Це найзнаменитіший сир Франції, для виробництва якого використовують овече молоко. Дозріває він від 3 до 5 місяців у спеціальних умовах - у вологих вапнякових печерах. |
Він маслянистий і має характерні для блакитного сиру прожилки з цвіллю, яких стає більше до центру. Зверніть увагу на упаковку: справжній рокфор буде "помічений" овальною червоною печаткою із зображенням вівці у центрі. |
Рокфор вирізняється трохи різким запахом, характерним для овечого молока. У ньому не повинно бути кислоти. |
Гострий і пікантний, досить солоний. |
|
Горгонзола |
Італійський сир, який можна назвати "братом" дор блю і дана блю, оскільки вони схожі, лише колір цвілі трохи інший. Молодий сир визріває 2-4 міс., а найдозрілий - рік. |
Колір горгонзоли - білий або трохи жовтуватий. Є такі ж "тріщини", як і у дор блю, тільки з цвіллю зеленувато-блакитного кольору. Консистенція м'яка. |
Гострий і пряний, у молодого сиру - з горіховим "відтінком", у більш визрілого аромат буде більш різким. |
Що старший сир, то більш гострим і пікантним буде його смак. |
|
Пармезан |
Батьківщина цього твердого сиру - Італія, де його "коронують", як і брі у Франції. Його продають тільки після 12 місяців витримки, а що старший сир, то він дорожчий ("вік" може бути і 12 років). Термін витримки вказують на упаковці. З часом у пармезана змінюється "характер" - смак і аромат стають більш різкими, більш яскраво вираженими. |
Дуже тугий шматок сиру кольору топленого молока. Структура у пармезану зерниста, схожа на тугий шматок воску. Підробку завжди можна відрізнити, якщо попросити відрізати шматочок, - "правильний" пармезан ніколи не ріжеться, оскільки кришиться при цьому, тому прийнято відколювати від нього шматочки. |
Своєрідний, але приємний. Не відчувається запаху молока, але точно розумієш, що перед тобою сир. Є легка гострота в запаху. |
Спочатку відчувається легка солодкість, загалом смак середньсолений, а також трохи щипає язик. |
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар