Стабільна плюсова температура повітря зумовлює розвиток первинної інфекції основних хвороб і вихід шкідників із зимівлі. В період розпускання бруньок і появи пуп’янків украй важливо провести захисні заходи.
Серйозну небезпеку у період розпускання бруньок становлять садові довгоносики. Якщо у перші чотири-п’ять днів після виходу жуків не почати з ними боротися, то вони з’їдять понад 50% бруньок.
Небезпечні шкідники плодових дерев – міль і листовійки, особливо у стадії гусениць, що живуть у павутинних гніздах чи поодинці.
Чимало проблем завдають кліщі. Ці дрібні комахи живляться клітинним соком рослин. Протягом вегетаційного періоду кліщі дають 7-12 генерацій.
Безліч проблем викликають попелиці. На гілках біля бруньок самки відкладають яйця, які зимують. У період розпускання бруньок відроджуються личинки, які скупчуються на верхівках пагонів. Пізніше вони переходять на нижній бік листя і пагони. 3а період вегетації розвиваються від п’яти до 10 поколінь.
Ще одна група шкідників – листоблішки, або медяниці. Поширеною є яблунева і грушева медяниця. У першої зимують яйця, у другої – дорослі особини. Під час розпускання бруньок із них відроджуються личинки, що висмоктують сік із черешків, листя і квітконіжок. Їхні липкі екскременти мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Назва кожного виду відповідає його «спеціалізації». Яблунева медяниця дає одне, а грушева – чотири-п’ять поколінь.
Якщо весною не знищити шкідників, то за період вегетації вони дадуть від п’яти до 10 поколінь
І, нарешті, остання група шкідників – плодові пильщики. Найпоширеніші й найнебезпечніші із них – яблуневий плодовий і сливовий чорний пильщик.
Фруктові сади уражуються ще безліччю хвороб, серед яких найпоширеніші й найдошкульніші – парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових.
Заходи захисту плодових культур від шкідників у фазах розпускання бруньок і цвітіння мають бути комплексними. Для початку щодня вранці (при температурі не вищій за 10ОС) струшують із дерев жуків садових довгоносиків і плодових пильщиків. Для цього під деревом розстеляють брезент абощо і вдаряють тичкою по гілках. Оскільки у прохолодну пору дорослі комахи перебувають у заціпенінні, то після удару по гілці вони падають. Якщо при струшуванні виявлено понад 40 жуків на одному дереві, без обприскування не обійтись. У фазі розпускання бруньок (проти довгоносиків) і рожевого пуп’янка (проти пильщика) дерева обробляють препаратами, дозволеними для роздрібного продажу населенню: «інтавір», «фастак», «шерпа», «карате».
У фазі рожевого пуп’янка проти листокруток, кільчастого шовкопряда, медяниць, молей, пильщиків, попелиць ефективні ті ж інсектициди, що і проти довгоносиків. Для регулювання чисельності кліщів годяться акарициди, що впливають тільки на цих членистоногих, – «демітан», 20% (6 г на 10 л води), «ніссоран», 10% (3-6 г на 10 л води), «санмайт», 20% (5-9 г на 10 л води). Якщо на деревах є тільки сисні шкідники, проти них застосовують обприскування господарським милом (200-400 г на 10 л води), або настоєм тютюну.
Обприскуючи, треба намагатися ретельно покривати робочим розчином кору гілок, стовбури, наносячи його спершу на верхні, а потім нижні гілки.
До розпускання бруньок зерняткові і кісточкові породи обробляють проти різних хвороб 3-процентною бордоською рідиною. Після розпускання листя обробку повторюють. Проти парші застосовують 1-процентну бордоську рідину, препарати «скор», «вектра», «купроксат». У цей же час проти борошнистої роси ефективний «топаз», 10%, «атемі-С», 80,8%, «вектра».
Якщо яблуні уражуються паршею і борошнистою росою, то готують бакову суміш: до 1-процентної бордоської рідини або «купроксату» додають сірку (с. п., 100 г). На сортах, стійких до парші та борошнистої роси, необхідність в обробках відпадає.
Перед цвітінням проти кокомікозу, клястероспоріозу і моніліозу ефективні «купроксат», 1-процентна бордоська рідина, «топсин-М», 70%.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар