Як діяти, якщо за відсутності господарів у квартирі сталися неполадки

Як діяти, якщо за відсутності господарів у квартирі сталися неполадки?

Життя у багатоквартирному будинку кардинально відрізняється від проживання у приватному секторі. Тут не лише годі сподіватися на ідеальну тишу і спокій, але й варто бути готовим до «сюрпризів» від сусідів. І що нижче поверх, то більшає їх можливий перелік. Та якщо господарі оселі вдома, вирішити проблему легше. Принаймні усунути її першопричину. Інша ж справа, якщо господарів квартири немає, наприклад, поїхали кудись чи живуть за кордоном, і квартира замкнена, а в ній прорвало труби чи виникли інші проблеми, які заважають і шкодять сусідам. Ось тут люди постають перед запитанням – як діяти та чи має хтось право зайти в квартиру, вибивши двері, а також що робити, аби хоч якось перестрахуватися від можливих наслідків?

Коментує фахівець

Критичні ситуації вимагають вчасних та адекватних ситуації дій

 Роман Задорожний, керуючий партнер універсальної правничо-фінансової аутсорсингової компанії 

Така вже особливість проживання в багатоквартирному будинку: спокій мешканців знаходиться в прямій залежності від адекватності й поведінки сусідів та їх гостей, добросовісності експлуатуючих та ремонтних служб, надійності комунальних мереж, елементів та конструкції будинку в цілому тощо.

Береженого бог береже, або про всяк випадок краще застрахуватися

З огляду на це, абсолютно невиправданою буде теза, що застрахуватись від непередбаченого неможливо. Можливо і бажано: страхові компанії страхують як відповідальність вашу перед сусідами, так і ризики завдання шкоди вам вашими сусідами. Власникам помешкань в «багатоквартирках» доцільно завчасно подбати про страхування, - це не усуне ризики, але ж зменшить негативні імовірні наслідки, пов’язані із необхідністю оплати чи відшкодування вартості відновлення пошкодженого майна.

Проникнення до житла вважається правомірним лише у крайніх випадках

Що робити, коли зі стелі тече, а сусідів з квартири поверхом вище – немає. Перше, на що потрібно зважити: проникнути в квартиру сусідів забороняє закон. Недоторканність житла - це майже абсолютна правова догма. Проникнення до житла вважається правомірним лише у крайніх випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, наприклад, за умов повені, пожежі. Було би дивним, якщо у випадку пожежі перед тим, як зайти до палаючого помешкання, рятувальникам потрібно було би отримати рішення суду. Чи у разі явних ознак витоку газу, – дивно було би, коли рятувальники залишили б під загрозою життя мешканців всього будинку лише через закриті двері до квартири, в якій такий витік відбувається. Очевидно, що дрібне побутове підтоплення до випадків крайньої необхідності не належить.

Якщо ж зіткнулися із проблемою, пам’ятайте, право на проникнення виникає виключно у разі загрозі майну - наприклад можливе руйнування (і при цьому усунути проблему іншим сособом немжливо). Але однозначних критерівїв, як то: ось тут можна, а ось тут не можна - немає. Тут тому, хто проникне, потрібно буде доводити, що він діяв у стані крайної необхідності запобігти загрозі життю чи знищенню майна. Це справді не просте рішення. І йому також буде надаватись правова оцінка. Людину можуть і звинуватити в незаконному проникненні, і пошкодженні майна при цьому.

Так, за статтею 162 ККУ, незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Ось тому і потрібно обдумати дії, зважувати наслідки.

Універсального алгоритму поведінки не існує

Друге, що потрібно врахувати, - універсального алгоритму поведінки просто не існує. Критичні ситуації вимагатимуть прийняття вчасних та адекватних ситуації дій. До прикладу – зайвим буде телефонувати до чергового рятувальної служби, якщо ви помітили тільки сліди протікання на стелі. А от викликати в такій ситуації невідкладно відповідальних працівників власного ЖРЕПУ (ОСББ), страхового агента (у разі страхування майна) – саме те, що потрібно.

Найімовірніше, під час виклику представник відповідної служби надасть вам також певні інструкції як діяти, якщо це буде можливим. Завжди доступними є прості дії, - до прикладу перекриття подачі води на загальному водопровідному стояку під’їзду чи будинку. Не завжди в затопленні винуватий сусід поверхом вище, - ваш сусід теж може бути жертвою підтоплення сусідами, що проживають кілька поверхами вище. Або ж у затопленні може бути винувата обслуговуюча організація, - що неякісно виконувала обов’язки з утримання внутрібудинкових мереж. Як і виробник (продавець) неякісних вузлів, систем чи водопровідних труб.

Нанесену шкоду потрібно відразу документувати

 Третє, що слід зробити, це  документування, документування та ще раз документування. Найкращим способом вирішення стосунків із сусідами буде, звичайно, домовленість про відшкодування завданої шкоди. Однак не виключено, що сусіди ухилятимуться від мирного вирішення проблеми. В такому випадку існує правове розв’язання через суд. Суду ж потрібно буде надавати докази завданої шкоди; для судді повинен бути зрозумілим і належно доведеним причинно-наслідковий зв'язок між самою подією та поведінкою (діями чи бездіяльністю) винуватця.

У якості доказів доречно буде зібрати наступні документи:

1. Акт від експлуатуючої організації про підтоплення. В такому акті вказується дата та орієнтовний час події, описуються видимі пошкодження, що завдані залиттям, а також, якщо можливо, сума завданих збитків. З актом потрібно ознайомити причетних до залиття осіб;

2. Висновки (за потреби) будівельно-технічної, оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи; висновки спеціаліста страхової організації. Відповідний експерт зможе визначити причини аварії, розмір матеріального збитку;

3. Витратні документи, пов’язані з усуненням насідків підтоплення (доказ придбання будівельних матеріалів, здійснення та оплати вартості будівельних робіт ч т.п.);

 4. У разі, якщо внаслідок підтоплення та пов’язаних з ним подій погіршилось самопочуття, психоемоційний стан, - необхідно також збирати докази, що би підтверджували понесені витрати на відновлення здоров’я потерпілого та його психоемоційного стану. Адже ст.ст. 23 та 1167 Цивільного кодексу України передбачають право на відшкодування моральної шкоди. Доказів в такій ситуації бути забагато не може, а тому факт затоплення доречно фіксувати також і власними засобами фото-й відеофіксації .

Насамкінець необхідно підкреслити, що законодавство прямо зобов’язує власника не використовувати своє майно на шкоду іншим особам. А проживання в багатоквартирному будинку вимагає крім того й дотримання також і звичайних людських законів: добросусідства та взаємоповаги.

Уляна ДЕЛІКАТНА