Рано чи пізно доводиться віддавати своє чадо в дитсадок. Іноді батьки віддають своїх малюків до дитячої установи у дуже ранньому віці, коли немає з ким залишити дитину вдома. Дехто пізніше, аби дитина розвивалася, звикала до інших діток, ставала самостійною. Та часто, незважаючи на вік маляти, перші відвідування дитиною виховної установи для багатьох мам та татусів проходять дуже болісно. А декотрі батьки взагалі не хочуть віддавати дитину до ДНЗ.
Подруга Валентина повела сина до дитсадка, коли йому виповнилося більше трьох років. Молода мама боялася, що щось може статися із її чадом, якщо вона залишить його на чужих людей. До трьох років самотужки його виховувала, контактував син тільки з батьками та рідко з дітками у дворі. Через відсутність контакту дитина повільно розвивалась, навіть погано розмовляла. Усі проблеми з розвитком хлопчика зникли, коли дитину віддали до дитсадка. Зрозуміло, що після такого камерного виховання дитина дуже важко адаптувалась у дошкільній установі.
Як зробити цей процес менш болісним, радять спеціалісти та батьки, які пройшли уже цей етап зі своїми чадами.
Від батьків залежить, як дитина сприйме садок
Серед вихователів та батьків побутує думка, що краще запланувати вступ дитини до садка у літній період. Адже в цей час менше інфекцій і ймовірність того, що дитина захворіє. Однак, хай би коли ви віддавали малюка в садочок, спершу підготуйте себе і дитину до цього, радять спеціалісти.
Вихователь старшої групи ДНЗ №1 у місті Чернівці Марина Богачик із практики знає, що перші дні в дитячому садочку для більшості дітей та їхніх батьків стають справжнім випробуванням. Віддаючи малюка в садочок, батьки завжди турбуються, як дитина буде перебувати тут, чи не буде хворіти,
може стати замкнутою, плаксивою, тривожною. Адже в перший період відвідування садочка дитиною розпочинається процес адаптації.
– Аби дитина швидко адаптувалася, найперше – має бути допомога батьків, – радить М. Богачик. – Вони повинні знати, що адаптацію малюка до садка можна умовно поділити на три категорії. Є дітки, які адаптуються важко, середньо і легко. Кожна дитина адаптується по-різному.
За словами вихователя, зазвичай адаптація до садка триває близько місяця. Цей період може супроводжуватися погіршенням здоров’я дитини, втратою апетиту, погіршенням сну, млявістю, втомою, вередуванням. Такі симптоми при важкій адаптації.
За середньої адаптації дитина може вередувати, але це відбувається періодично і не так часто. Цей період триває кілька тижнів. Хоча малюк також може хворіти, вередувати.
Найбільш безболісна для батьків є легка адаптація. Вона триває кілька днів. Зрозуміти, що адаптація відбулася легко, можна по тому, як малюк поводиться. Якщо він впевнений, почувається комфортно і хворіє рідко.
– Раджу батькам у період адаптації малюка в садку стежити за його здоров’ям, самопочуттям, треба постійно хвалити дитину за те, що вона відвідує садок, пояснювати, що це необхідно, і в жодному разі не лякати садком, – застерігає М. Богачик. – Адже так у дитини формується негативне ставлення до ДНЗ. І взагалі до вихователів, усіх працівників установи.
Перш ніж залишити дитину в дитсадку, батьки повинні пояснити дітям, що являє собою дитяча установа, які там правила, що цікавого є для малюка. Найперше – батьківська настанова, а далі справа за педагогами.
Зрозуміло, що планувати вступ дитини до дошкільної виховної установи варто у літній період. У цей період, природно, що дитина не так часто буде хворіти, ніж взимку. Часто взимку хвороба стає перешкодою для відвідування садка.
Дитина має поступово звикати до того, що перебуває в іншому середовищі, соціумі, з іншими людьми. Приводити дитину в садок варто поступово, щодня збільшуючи кількість годин перебування. Та діти дуже різні, є такі, що можуть залишитися в садку на довше. Для інших буде краще, якщо батьки приводитимуть їх на території садочка спершу на прогулянку, а вже згодом залишати їх у дитячій установі.
Вихователь має бути креативним і творчим
Найважливіше у характері вихователя – це любов до діток. Відданість своїй роботі, любов і креативність, це три критерії, які потрібно мати працівникові дитячої установи. А ще терплячість, і зрозуміло, що творчість. Сучасних діток простим словом «не візьмеш». Нині усе треба настільки продумувати творчо, аби зацікавити дитинку, щоб вона захотіла прийти на заняття і чогось навчитись.
Дехто із батьків тривалий час не віддають дитину в садочок, мовляв, у старшому віці їй легше призвичаїтись серед чужих людей. Та насправді це не завжди так. Часто менші дітки легше звикають. А дітки, які постійно перебували лише з мамами, дуже важко сприймають чужих людей. Тому варто поступово розширювати коло спілкування дитини. Залишайте малюка спершу з рідними, аби не так сильно прив’язувати його до себе.
Вихователі зі свого досвіду кажуть, що є випадки, коли, навпаки, дворічним діткам легше пережити адаптаційний період, аніж чотирирічній, наприклад. Усе це певною мірою залежить від виховання у сім’ї. Також від того, скільки членів сім’ї є, де виховується дитина.
Поширений випадок у практиці вихователів, емоційний «розрив» дитини з мамою, коли малюка залишають у дитсадку. Аби цього уникнути, спеціалісти радять, якщо є така можливість, приводити дитину в садок татусям чи бабусям, дідусям. Діти легше прощаються з ними, аніж з мамою.
– Якщо все ж дитину приводить у садок мама, і вона дуже емоційно сприймає процес розривання, краще не затягувати процес розставання, а передати чадо педагогу, – радить М. Богачик. – Педагог швидше заспокоїть дитину, коли піде мама, ніж коли дитину будуть заспокоювати удвох. І розлука з мамою не буде настільки болісною.
Сучасні діти без комплексів
Попри всі застереження та поради, як адаптувати дитину до дитячого садочка, вихователі розповідають, що сучасні дітки набагато швидше адаптуються в садочку, аніж діти старшого покоління. Якщо діти покоління 2005-2010 років призвичаювались у садку досить довго, нині малюки проходять цей період швидше.
– Сучасні дітки набагато комунікативні, швидко розвиваються, адаптуються в соціумі, – розповідає М. Богачик. – Є одна проблема, оскільки мами молоді і користуються усі памперсами, звикання до горщика – болюча тема.
Попри це, дітки більш розкуті, вільні, легко висловлюють свою думку, без комплексів. У них нема відчуття сорому перед працівниками дитячої установи. Зрозуміло, що працювати з ними важче якоюсь мірою, і їхнє виховання це робота не одного дня, але ми робимо це, закладаємо в них повагу до дорослих тощо.
Думки вголос
Як Ваша дитина звикала до садочка?
Коли сину виповнився рік, він почав активно проявляти інтерес до ігор з іншими дітьми, дуже радів, коли бачив однолітків. Вирішили віддати його в садок, оскільки були впевнені, що буде там цікаво (крім того, мені потрібно було працювати). В перші тижні відвідування садка син плакав вранці, і ввечері, коли його забирала. Близько десяти днів залишала дитину на кілька годин і до обіду забирала - саме це допомогло нам краще звикнути і пристосуватись до нового ритму життя. Зараз сину два роки і один місяць, він охоче відвідує садок, самостійно їсть, з кожним днем дедалі більше розмовляє і радіє, коли потрапляє в оточення дітей. Садок однозначно посприяв розвитку його самостійності, інтелекту і соціальної адаптованості.
Син пішов у садочок, коли йому ще не було двох років. Коли гуляла з ним у парку, помітила, що він швидко знаходить спільну мову з дітьми. Вирішила віддати в садочок, щоб йому не було вдома нудно, аби міг розвиватися з однолітками. Зрозуміло, що процес адаптації відбувався поступово. Адже кожна дитина плаче, якщо її залишити з чужими людьми. Залишала сина в садку спершу на 1-2 години. Поступово він звикав, адаптувався досить швидко. Подобаються вихователі ДНЗ №1 у м. Чернівці, де виховується мій син. Тут працюють чудові люди.
Ми практично не хворіли в садочку. Вважаю, що це не зовсім так, коли батьки говорять, мовляв, дитина захворіла через відвідування садочка. Якщо дитина має добрий імунітет з дому, правильно за нею доглядають, вона не буде хворіти. Хворіють зазвичай так звані інкубаторські діти, коли батьки неправильно за ними доглядають.
Віддала доньку у Берегометський садочок, коли їй ще не було трьох років. Адже потрібно було шукати роботу, а дитині бувати в колі одноліток, розвиватися. Юлічка пішла в садок разом із сусідським хлопчиком Артемом, адже вони наче рідні, з дитинства часто гралися разом. До цього донька звикла бути завжди біля мене, ні з ким не залишалася надовго. Тому перші два тижні в садку були дуже важкими. Там інша обстановка, режим і порядок дня, до якого вона не звикла. Бо вдома звикла робити що захочеться.
Перші три дні в садочку дитину залишала лише до обіду, відтак вона залишалась на обід і звикла до цього. Зараз доньці дуже подобається садочок, вона проситься туди, любить вихователів і діток.
Особливо до вступу у дитячий заклад дитину не готувала. Розповідала їй напередодні, що потрібно ходити в садочок, а потім до школи. У садочку, який відвідує моя дитина, дуже добрі вихователі, тому проблем немає. Єдина, вона часто хворіє і через це не може постійно відвідувати установу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар