Жінки готують для когось, а чоловіки – як для себе

Куховарення є мистецтвом, а кухарі – художниками, вважає чернівчанин Крістіан Слюсар, шеф-кухар ресторану РЦ «Турбіна». На початку 1990-х він працював офіціантом, пізніше – старшим офіціантом, барменом, адміністратором, помічником кухаря, кухарем, старшим кухарем, шеф-кухарем та навіть завідуючим виробництва.

На запитання, чи є він у соцмережах, відповідає: «Є, але буваю там дуже рідко, бо в основному «зависаю» на роботі». Тож про Крістіана можна сказати, що він – професіонал, який увесь свій час витрачає на приготування кулінарних шедеврів. Причому готує всюди – і на роботі, і вдома, і у гостях. Щоправда, навіть такому профі інколи хочеться взяти паузу...

Кулінарні пригоди італійця на Буковині 

Смак гарної страви має залишатися не лише на язиці, але й в голові

Сьогодні Крістіан є успішним і творчим шеф-кухарем, який охоче ділиться своїми надбаннями із читачами «Погляду». Одне з перших правил гуру кулінарії – продукт треба приготувати так, щоби про нього пам’ятали після того, як його з’їдять. І пам’ятали з хорошого боку. Тобто смак гарної страви має залишатися не лише на язиці, але й в голові.

Інколи краще не подавати страву до столу, ніж подати її поганою

У розмові із нашим гостем з’ясувалося, що викидати невдалі страви доводиться навіть професіоналам.

– Не помиляється лише той, хто нічого не робить, – пояснює Крістіан. – Як на мене, краще взагалі нічого не подавати до столу, ніж подати погану страву. Чому? Бо, як після поганої музики залишається кепський настрій, такого ж варто очікувати й від невдалої страви.

– До речі, розпочинати готувати необхідно із позитивного налаштування, – додає фахівець. – Я до цього ставлюся дуже серйозно, бо через руки, думки передається енергетика до їжі й, відповідно, до тих, хто її куштує.

І ще, пам’ятайте, можна ідеальну страву приготувати у поганому настрої, але, повірте, вона нікому не сподобається.

Складніше приготувати стіл на 10 осіб, ніж побудувати цегляну стіну

За словами Крістіана, готувати – це далеко нежіноча справа:

– Стояти 12-15 годин на ногах, перенести понад 100-120 кілограмів, плюс треба чимало побігати... Тож я схиляю голову перед усіма жінками, які працюють шеф-кухарями, оскільки це дуже важка пекельна праця. Так, усе гарно і легко виглядає, коли подають на стіл, а в процесі готування... Кожен господар і господиня чудово знають: для того щоб приготувати наїдки на 10 осіб, треба витратити набагато більше часу і сил, ніж для будівництва однієї цегляної стіни.

Ідеї пісного меню від Крістіана

Шеф-кухар стверджує, що навіть пісні страви мають бути смачними, мовляв, піст – це не дієта. Каже, тут важливо не перевищувати кількість інгредієнтів: може бути від п’яти до семи найменувань (включаючи сковорідку і соняшникову олію).

– Ось під час теперішнього посту готую вівсяні котлети, – розповідає Крістіан. – Вівсянку роблю двох видів: одну частину запарюю окропом, а в іншу додаю борошно, пасеровану цибулю, моркву, спеції за смаком. Коли вистигне, усе змішую й формую котлети, які обвалюю в панірувальних сухарях і обсмажую на соняшниковій олії. Це елементарно робиться і дуже смачно виходить. Такі котлети можна подавати до столу, наприклад, із соусом із печених овочів. Загалом, є чимало ідей для приготування смачних і водночас пісних страв. Наприклад – перець фарширований овочами чи рисом, яблуко нафарширувати рисом по-східному, також можна зробити овочеві рулети на основі вафельних коржів, можна нафарширувати і запекти буряк. Варіантів є безліч, треба лише трохи пофантазувати.

Ольга ШУПЕНЯ