Ще 100 років тому жіночий купальник був повністю закритим і абсолютно не пристосованим для плавання. А зараз красуні вражають крихітними бікіні. Як змінювалися фасони купальників упродовж минулого століття, йдеться у матеріалі Gazeta.ua.
Коли на літніх Олімпійських іграх 1912 року в Стокгольмі з'явилося змагання з жіночого плавання, почали входити в моду перші купальні костюми.
На початку XX ст. жіночий купальник мав вигляд блузи, до якої пришиті довгі панталони. Поверх цього часто вдягали коротку спідничку. Звісно, про відкриті руки й декольте не йшлося.
Мода стала демократичнішою після Першої світової війни. Жінкам дозволили демонструвати на пляжі відкриті руки й показувати ноги на 15 см вище коліна. Пляжем навіть ходили перевіряльники, і за допомогою сантиметрової стрічки міряли купальники. Порушницям виписували штраф і виганяли з пляжу.
У 1930-1940-х роках купальники в СРСР були у вигляді комбінезонів, що повністю закривали тулуб. Натомість у західних країнах у цей час набули популярності роздільні купальники. Справжню модну революцію здійснив французький модельєр Жак Гейм. 1932 року він представив перший роздільний купальник, який складався з високих шортів і топа-бюстгальтера. Щоправда, багато дівчат соромилися демонструвати талію. Але невдовзі мода на засмагу зробила роздільний купальник трендом.
Після 1940-х в СРСР почали випускати сатинові ліфчики на ґудзиках у комплекті з темними чоловічими трусами. Такі купальники модниці носили до 1970-х, тоді як у європейських країнах ще в 1960-х роках дівчата почали засмагати в бікіні й трусиках із низькою лінією талії. Звісно, радянські жінки самостійно перешивали й укорочували трусики згори, адже купити імпортні речі було надзвичайно важко.
Більш схожі на сучасні моделі купальників почали з'являтися в продажу в 1980-х роках.
Джерело: Gazeta.ua
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар