
Поки ви чемно складаєте довідки та намагаєтеся якомога швидше позбутися своїх кредитів, банк теж дарма часу не витрачає, придумуючи щоразу нові схеми, аби лише побільше грошей забрати і, не дай Боже, затягнути у боргову яму. А через юридичну необізнаність людей банківським «колекторам» це вдається, адже частішають звернення людей за юридичнми консультаціями з цих проблем.
Схема дій банків проста – людям, які з певних причин мали кредитні зобов`язання, надсилають на пошту повідомлення з прикріпленим нібито судовим рішенням. Поштові конверти мають емблему конкретного банку, зате відсутні підписи посадових осіб. У повідомленні йдеться, що, оскільки боржник не погасив заборгованість вчасно, банк був вимушений вдатися до іншого методу. Власне, посилаючись таким чином на прикріплене «судове рішення», з тексту якого виходить, що суд задовольнив позовну заяву щодо стягнення заборгованості. Та є одне «але» - копії вказаних рішень не відповідають жодним вимогам, тобто є абсолютно липовими.
Порада юриста
Що робити, якщо отримали сумнівне повідомлення з банку
Якщо отримали такого листа – необхідно звернутись до банку для того, аби з’ясувати, чи насправді є заборгованість. Скоріш за все, навіть якщо вам надішлють фальшиве рішення суду, заборгованість є, адже ніхто не буде надсилати подібні повідомлення просто так. У разі наявності заборгованості на майбутнє вас може чекати реальна судова тяганина із справжніми рішеннями суду. Разом з цим, якщо є будь-які сумніви щодо походження заборгованості чи достовірності рішення – ватро проконсультуватися з юристами чи звернутисяся до прокуратури.
- Залякування боржника - основний метод впливу на клієнтів, - розповідає юрисконсульт Олександр Косован. – Звичайно, на сьогодні серйозні фінансові установи не схильні до засобів, які прямо підпадають під статтю 189 Кримінального кодексу України (вимагання), проте не соромляться використувати інші незаконні методи. Скажімо, останнім часом за правовою допомогою по несплачених боргах звертаються люди, показуючи лист із банку, до якого додається нібито вже прийняте рішення суду. Нещодавно був такий випадок. Син пенсіонера із Чернівців заборгував банку 500 гривень і виїхав за кордон. Батько взагалі про це не знав. А через певний час на його пошту прийшов лист із таким «судовим рішенням».
Однак, каже юрист, далеко не всім людям доводилося бачити, як виглядає судове рішення – цим і користуються банківські юристи. Майже завжди в так званому рішенні не вказують чимало істотних деталей, таких як номер справи, точне найменування суду, склад суду, дату прийняття рішення, забувають підписатися і поставити печатки. На перший погляд документ може мати офіційну форму, але по суті, є нікчемним, а банк у такому разі займається звичайною підробкою документів.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар