Ще рік тому багато хто наївно, перебуваючи вочевидь, у стані ейфорії після подій на Майдані, вірив у те, що після вигнання диктатора Януковича і його команди «младореформаторів» життя в країні налагодиться і Україна перетвориться на таку собі утопію, де живуть заможні і щасливі люди. Проте сувора реальність спустила цих мрійників з небес на землю. Принаймні так здається, з огляду на результати соціологічного дослідження, яке здійснила компанія «Research and Branding Group» у лютому цього року.
За рік життя не лише не поліпшилося, а так сильно погіршилося, що науковці зафіксували історичний максимум незадоволення життям серед українців. Нині життя не влаштовує вже 70 відсотків, хоча ще 5 років тому (коли фіксували попередній історичний максимум невдоволення) таких було 50 відсотків.
І це не дивно, адже кого ж потішить суттєве зменшення реальних доходів на тлі цін, які ростуть щодня, як скажені.
– Протягом 2014 року зарплата в країні зменшилась на 6,5 відсотка, порівняно із попереднім роком. Причому загальна сума заборгованості зросла втричі. А за останніх півроку доходи зросли тільки в 1 відсотка українців, 61 відсоток заявив, що стали заробляти значно менше. Водночас ціни торік зросли на 25 відсотків, – коментує соціолог компанії «R&B Group» Євген Копатько.
Звісно, зараз ситуація, зважаючи на шалену девальвацію гривні, є ще сумнішою. Ще рік тому ми заробляли в середньому 437 доларів (3500 гривень), цього року – 92 долари (ті самі 3500 гривень, але за курсом 38 гривень за долар). Запитання до уряду реформаторів-камікадзе – де наші 345 доларів? А із мінімальною зарплатою взагалі все плачевно. У нас вона нині 32 долари, це навіть менше, ніж у Бангладеш (46,6 доларів), Гамбії і Чаді (51,5 долара). Не ту країну назвали Бангладешем…
А тим часом споживчі ціни ростуть у геометричній прогресії. Найбільше подорожчали олія, крупи, деякі овочі, молочні продукти, м’ясо і риба. Намагаючись бодай якось звести кінці з кінцями, ми вже дожилися до того, що змушені ще тугіше затягнути паски, причому економити вже навіть на їжі. Якщо у березні торік на продуктах економили тільки 37 відсотків українців, то нині не доїдають вже 56 відсотків.
– Зважаючи на те, що купують люди у моєму магазині, складається враження, що вони їдять тільки хліб та воду, – розповідає власник продовольчого магазину Валентин Корбут. – Моя крамниця невелика, торгую у райцентрі, тому найбільш ходовий товар – крупи, олія, хліб, м’ясні, молочні вироби, печиво. Принаймні так було донедавна. В середньому покупці набирали продуктів на 100-150 гривень зараз. Зазвичай брали хліб, воду, якийсь сир чи щось із м’ясних продуктів (до півкілограма), так би мовити, на канапки і щось до чаю. Нині скуповуються дуже економно – обмежуються хлібом, водою й, як не дивно, частіше почали купувати тюльку (раніше її брали для котів).
І справді, дедалі більше людей відмовляються від м’яса й особливо риби, оскільки ціни на неї дуже зросли. А ще рідше купують овочі, на які зараз не сезон (помідори, огірки). Торгівці на ринку кажуть, яловичину і курятину вже мало хто купує, а ось на свинину попит є, бо ціна на неї майже не змінилася – можна купити на 55-65 гривень за кіло. А ось рибу ніхто не купує, бо ціни на неї зросли у два рази, і деяка коштує вже як м’ясо. Наприклад, мойва коштує нині 42 гривні за кіло, а місяць тому була на 10 гривень дешевшою. Оселедець подорожчав до 48 гривень (був по 32 грн.), хек вже по 60 гривень за кілограм (був по 51грн.), а скумбрію взагалі мало хто може купити – ціна за кілограм зросла до 60-65 гривень (була по 45-50 грн.).
Продавці фруктів взагалі виторгу не мають – на фруктах буковинці економлять і якщо й купують, то дуже мало і рідко. Підприємець «Калинки» Світлана Гочу каже, її товар залежується і гниє, бо люди не можуть собі дозволити купувати фрукти цього року. Торгує переважно імпортними фруктами – хурмою, бананами, цитрусовими і гранатами. Каже, зазвичай продавала гранати із Азербайджана, бо вони дуже солодкі й чернівчани їх купували найбільше. Проте через кризу цього року вони були дуже дорогі у закупці, а відтак довелося завезти дешевші турецькі. Але і їх мало беруть.
Та не хлібом єдиним, як то кажуть… Вже скоро до продовольчих цін, які спустошують наші гаманці, додадуться й неадекватні комунальні тарифи. І як ми будемо за все це платити, навіть уявити складно. А можновладці і далі радять терпіти і ще більше «затягують» нам паски. Це вкотре доводить просту істину – голосніше за всіх затягнути пасок закликають ті, на кому він вже не сходиться.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар