
У будь-якій незрозумілій ситуації купуйте долари! Після того, як ми пережили кілька криз, це правило стало для нас аксіомою. Але чи варто скуповувати долари сьогодні і наскільки у ризиковому положенні гривня? Чи працюватимуть банки в умовах можливого блекауту? І скільки тримати готівки під рукою, враховуючи нинішню ситуацію? Ці та інші актуальні питання спробуємо з’ясувати з нашими експертами-економістами.
Про девальвацію валюти
Перший і головний ворог української гривні – паніка. Часто вона буває безпідставною або майже безпідставною, але коли на країну щодня летять ракети, погодьтеся, що підстави для нервозності все таки є.
Не треба впадати в паніку. Так, проблеми будуть, ми годинами можемо сидіти без електрики, але ми переживемо цю зиму
Проте економічний аналітик Петро Драханчук нагадує, що курс залежить не від прильоту ракет, а дещо від інших чинників. Наприклад, від обсягу західної допомоги Україні (якщо допомога скорочується, НБУ друкує гроші, вони потрапляють на валютний ринок, курс зростає), але сьогодні про скорочення не йдеться. Або, скажімо, від обсягів експорту, але сьогодні зерновий коридор залишається. Тож, резюмує економіст, глобально гривні сьогодні нічого не загрожує.
На думку економіста Івана Хомича, тиск на гривню зберігатиметься, оскільки різко зріс імпорт. Водночас Україна отримала достатньо зовнішньої допомоги, щоб усунути цей пресинг. Тому шанси на те, що на валютному ринку, за великим рахунком, нічого не зміниться, досить великі.
– Сьогодні є певні тривожні дзвіночки, на кшталт затримки 3 млрд євро від ЄС, але загалом усе йде за графіком, – каже експерт. - Резерви НБУ становлять 23-24 млрд доларів, 18 млрд євро нам обіцяли видати швидкими траншами, що компенсує затримку 3 млрд, а з кінця весни-початку літа має стартувати нова програма кредитування МВФ. Якщо це станеться, курсова стабільність збережеться.
Щодо купівлі валюти, то І. Хомич не хотів пов’язувати поради купувати долари та євро із нинішньою ситуацією, щоб не формувати неправильне уявлення. Мовляв, раніше валюту не треба було купувати, а тепер треба.
- Якщо давати пораду, то вона проста: валюту варто купувати, якщо є ресурс для довгострокового інвестування, тобто на рік і більше, - пояснює експерт. – Зрозуміло, що інфляція та перспективи девальвації гривні перевищують аналогічні показники долара та євро, тому купівля валюти є одним із способів збереження заощаджень. Що стосується диверсифікації, то американська економіка почуватиметься краще за європейську, оскільки США можуть собі дозволити більш агресивно підвищувати облікову ставку без серйозної шкоди для економіки. Але все ж таки диверсифікація не завадить, і в євро цілком можна вкласти 15-20% накопичень.
Своєю чергою П. Драханчук зазначає, що з огляду на те, що стратегічні підприємства в Україні працюють і мають постачання електрики краще, ніж, скажімо, населення та торгові центри, імпорт може суттєво впасти, крім енергетичного.
- Очевидно, якщо торгові центри не працюють і всі переходять у режим жорсткої економії, продажі імпорту можуть просісти навіть більше, ніж впаде наш експорт, - вважає експерт. - З іншого боку, фінансова допомога, що надходить, збережеться на рівні 3 млрд доларів на місяць. Тому я, в принципі, не бачу сенсу міняти зараз гривню на долари.
Інші аналітики також здебільшого вважають, що національна валюта в перспективі 2023 буде надійним варіантом заощадження коштів, якщо немає планів виїжджати з країни. «Якщо банки якийсь час не прийматимуть валюту у відділеннях, здати долари та євро можна буде через міняйлів, які, розуміючи ситуацію, триматимуть максимально невигідний курс, - пояснюють експерти свою думку. – Тож гривня, які б важкі часи не переживала, у цьому аспекті виглядає надійніше, адже продукти ми все таки купуємо за гривні. І у транспорті платимо гривнями. І за послуги розраховуємось гривнями. Зрозуміло, що можна домовитися за долари чи євро, але знову ж таки курс буде явно не на вашу користь».
Про роботу банків у блекаут
Сьогодні фінансово підкованих людей більше турбує робота банків за можливого блекауту. Другий тиждень усі лякають один одного, що банки перестануть працювати, магазини не прийматимуть карти, та й готівку зняти буде неможливо.
П. Драханчук вважає, що чутки про майбутній банківський колапс схожі на ідеї евакуації 3,5-мільйонного Києва. І те, й інше – з розряду відірваних від життя припущень.
– Що, в Україні немає генераторів? – міркує експерт. – Свої дизель-генератори стоять у магазинах, на заправках – невже ви думаєте, що їх не можуть дозволити собі банкіри? Банківська система працюватиме, будуть підтримуватись системи карткових та електронних платежів, так що не варто розганяти «зраду». Не треба впадати в паніку та всіх переконувати, що «все буде погано», розгойдуючи знайомих та сусідів. Так, проблеми будуть, ми годинами можемо сидіти без електрики, але ми переживемо цю зиму.
І. Хомич каже, що відсутність електрики в країні, звичайно, ускладнить роботу банківського сектора. З іншого боку, у банків, напевно, збережеться інтерес у тих же обмінних операціях, тому вони зможуть вийти зі становища, наприклад, встановивши обмежений час роботи.
- Я не можу сказати, які саме підходи впроваджуються, але банківська система зараз серйозно готується до можливого блекауту, - каже експерт. – На сьогодні ризиків для банків я не бачу, але доступність до банкоматів чи відділень буде обмежена. Як відбуватимуться розрахункові операції у магазинах та кліринг операцій, зараз сказати складно. Враховуючи, що великі мережі мають свої генератори та зв'язок із фінансовою системою, ймовірно, для них не буде істотних змін.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар