
До депозитів українців можновладці таки добралися. Сумнозвісний закон, відповідно до котрого з відсотків, що набігають на наші банківські вклади, стягуватимуть податок, таки набув чинності 1 серпня. Однак, скільки саме відсотків із відсотків треба буде платити, не можуть однозначно відповісти ані експерти, ані банкіри, котрі, власне, і мають вираховувати і перераховувати їх до бюджету.
Річ у тім, що за півроку нардепи ухвалювали стільки законів і змін до них щодо пасивних прибутків пересічних українців, що у них сам дідько ногу зломить.
Отже, спершу планували знімати 5 відсотків податку із відсотків за депозитами. Це було прописано у Податковому кодексі, однак згодом цю норму скасували. Замість неї навесні прийняли Закон України «Про запобігання фінансовій катастрофі», розроблений прем’єром Яценюком. Відповідно до документа, доходи за депозитами мали оподатковувати як і будь-які інші, тобто за ставкою 15 відсотків. Додатково збиралися застосовувати прогресивну шкалу оподаткування, тобто ставка податку збільшувалась до 20 і 25 відсотків, залежно від суми заробленого.
Цей закон викликав цілу палітру різних почуттів серед тих, хто має на депозиті бодай якісь заощадження, головним чином, гостру критику і протест. Попри це, він таки набув чинності 1 липня, як і було передбачено.
Загалом, тих, хто за рік заробляє на відсотках менше, ніж 17 прожиткових мінімумів (20,7 тисячі гривень цього року), податок не зачіпав. Платити мали ті, хто заробляє 100 тисяч гривень на рік і більше. У законі було прописано і саму процедуру сплати цього податку – підставою для його стягнення мала стати заповнена кожним громадянином особисто податкова декларація.
Зрештою, депутати знову переписали закон – скасували прогресивну шкалу оподаткування і залишили сталий для всіх – 15 відсотків, які тепер сплачуватимуть всі без винятку, незалежно від суми зароблених відсотків за вкладом чи дивідендів. Оновлений документ набув чинності 1 серпня.
Відтак, мінімальний дохід, який не підлягає оподаткуванню, скасували. 15 відсотків тепер стягуватимуть із суми, яка набігла за місяць. Докорінно змінили і сам механізм стягнення податку – тепер це робитимуть банки, а не самі громадяни.
Банки зроблять все самі
Податок будуть стягувати, у тому числі з відсоткового доходу, нарахованого на суму поточного або депозитного банківського рахунка; з відсотків за дисконтним доходом за ощадними (депозитними) сертифікатами; з відсотків на вклад у кредитній спілці; з доходів, виплачуваних компаніями з управління активами; з доходів за іпотечними цінними паперами; з доходів за сертифікатами фондів операцій з нерухомістю. Оподатковувати будуть тільки відсотки, нараховані після 1 серпня, незалежно від дати розміщення вкладу. Проте найбільше постраждають вкладники, у яких нарахування відсотків за депозитами відбувається наприкінці терміну. Їм доведеться сплатити податок за весь період дії депозитного договору.
– У разі дострокового розірвання вкладу здійснять перерахунок відсотків, відповідно до умов дострокового розірвання, прописаних в бланку договору.
Наприклад, якщо вклад “Стандарт” оформлено на рік, то:
- розриваючи вклад на терміні до 6 місяців відсотки нараховуватимуть за ставкою вкладу "До запитання" 1%;
- під час розірвання вкладу на терміні від 6 до 12 місяців - відсотки нараховують за зниженою у 2 рази процентною ставкою по депозиту.
Аналогічно буде зроблено і перерахунок податку, необхідного до перерахування до бюджету, – пояснює нюанси керівник регіонального прес-офісу «ПриватБанку» Вадим Шумейко. – Банк бере на себе всі питання, пов'язані зі сплатою нового податку. Клієнтам додатково нічого робити не потрібно.
У фінустанові наголосили, що перераховуючи податок, персональні дані вкладників, банк не передає в податкову. Суму податку перераховують загальною сумою та не розкриваючи таємниці вкладу. Прізвища вкладників до Податкової ніколи не потрапляють.
Відсотки не підвищать
Коли податок на депозити був ще навіть не проектом, а тільки наміром Кабміну у березні цього року, банкіри, побоюючись масового відпливу депозитів, говорили про імовірність підвищення відсотків за депозитами, аби компенсувати своїм клієнтам втрати, спричинені запровадженням податку. Однак нині про це вже навіть мова не йде. Як пояснили у фінустановах, попри те, що клієнти фактично втрачатимуть частину своїх можливих доходів, підвищувати ставки задля привабливості депозитів нині безглуздо. Адже тепер ціна грошей на ринку і так занадто висока. Тому збільшивши відсотки за депозитними вкладами, вони зроблять кредити для бізнесу і приватних клієнтів просто непосильними.
– Як відомо, вартість кредитів – похідна вартості депозитів. Оподаткування за ставкою 15 відсотків не суттєво знизить нинішню прибутковість депозитів: у національній валюті приблизно на 3 відсотки, в іноземній – на 1відсоток, – пояснює начальник управління досліджень банку «Надра» Тетяна Нурмухаметова. – Ставки для вкладників і далі будуть досить привабливими, особливо порівняно, наприклад, із сусідньою Польщею, де ставки залучень коштів внутрішнього ринку є вдвічі нижчими. Окрім того, у середньостроковій перспективі, якщо економічна ситуація стабілізується, ставки однозначно знизять.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар