
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вже за 15 років через демографічну ситуацію в країні виплачувати пенсії в рамках нинішньої пенсійної системи буде неможливо. Коли такі заяви роблять експерти, люди сприймають це скептично, мовляв, нас і не таким лякали. Але коли про такі непопулярні речі говорить представник влади, то ми починаємо прозрівати й розуміти, що твориться з фінансами в країні насправді. Але, може, не все так погано? Що насправді мав на увазі прем'єр? І що нас чекає найближчими роками?
Згадану вже заяву прем’єр Шмигаль зробив під час недавньої лекції у Львівській політехніці. За його словами, Україна не зможе виплачувати пенсії українцям через 15 років, тому що кількість працездатного населення зменшується.
- Нація старіє. Є проблема з людським капіталом... Україна як частина старої Європи не відтворює своє населення... Це звичайна математика і економічна демографія, - заявив Шмигаль.
Тому необхідно запроваджувати накопичувальну пенсійну систему на додаток до існуючої солідарної. Ще один вид пенсійних відрахувань хочуть запровадити 2021 року.
У країні мають з’явитися інструменти довгострокового інвестування - це може бути фондовий ринок, нерухомість, або доведеться інвестувати в закордонні цінні папери, тобто «піднімати» економіку США
- Кожен із нас повинен подумати про свою пенсію змолоду, - резюмував Денис Шмигаль.
Як бачимо, нічого нового прем’єр не сказав. Про те, що громадянам, яким зараз менше, ніж 40-45 років, уже не варто розраховувати на вихід на пенсію у 60 років, експерти казали давно. І те, що зараз Україна входить до топ-15 країн світу з найвищими темпами скорочення чисельності населення, теж відомо. За даними ООН, до 2050-го року населення нашої країни скоротиться на 28%, при цьому питома вага жителів, які старші за 60 років, зросте з нинішніх 23 до 32%.
Інше питання, що чути таке від прем’єра, який обіцяв створити пів мільйона робочих місць і підвищити всім зарплати і пенсії, не зовсім логічно.
- Прем’єр не мав би робити заяви про те, що через 15 років пенсій не буде, - каже економічний аналітик Петро Драханчук. - Такі слова вже зараз демотивують молодих людей платити податки. При цьому влада повинна робити все, щоб такого не сталося. Але замість цього вирішили просто налякати людей.
Іншими словами, прем’єр мав би запропонувати якусь альтернативну програму, а не пропонувати людям самим задуматися про заощадження грошей на старість.
Запустили пробний камінь
Варто відзначити, що це вже не перша спроба влади розвідати ґрунт щодо зміни нинішньої пенсійної системи. Незважаючи на те, що зараз щороку відбувається підвищення страхового стажу, цього чиновникам здається недостатньо.
Ще взимку голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова закликала підвищувати пенсійний вік щороку на 1 місяць. При цьому вона визнала, що за нинішніх механізмів підвищення пенсійного віку на нормальні виплати може розраховувати менше, ніж половина населення.
- Є дослідження Світового банку, - сказала Третьякова. - У ньому йдеться про те, що 2030 року за параметрами нинішньої солідарної системи у нас пенсію за формулою отримуватимуть 40% громадян. Решта будуть отримувати мінімальну пенсію.
Мало того, у Міністерстві соціальної політики підрахували, що 2028 року тільки 55% виконають вимоги щодо стажу для виходу на пенсію у 60 років. Решта будуть працювати до 63 і 65 років. Фактична кількість українців пенсійного віку, але без пенсій, буде рости з кожним роком. А ще Третьякова запропонувала працювати до 70 років, щоб отримувати вищу пенсію.
Як результат, чиновники наразі не напрацювали механізму зміни нині чинної пенсійної системи і закидають у народ так звані пробні кулі, намагаючись зрозуміти, який механізм люди сприймають лояльніше. Який серед них виберуть у підсумку, невідомо, але те, що пенсійна система буде змінюватися, то навіть не варто сумніватися.
До українців застосовують гібридну систему
Утім, демографічна проблема - це не тільки біда України. У всіх розвинених країнах населення старіє. Експерти кажуть, що у світі існують дві основні моделі підвищення пенсійного віку для населення.
- У розвинених країнах, де зростає тривалість життя населення, зростає і їхній економічно активний період життя, - каже економіст Іван Хомич. - У цих країнах застосовують метод підвищення пенсійного віку. Там людина цілком може працювати до 65-70 років. За рахунок високих медичних стандартів населення там не тільки може довше жити, але і працювати, зберігаючи здоров’я. Важливим моментом є той факт, що у цих країнах істотна частка економіки є білою. У країнах, що розвиваються, до яких належить Україна, частіше застосовують інший підхід - підвищення вимог до страхового стажу. Це робиться для того, щоб змусити людей працювати в офіційному секторі - платити податки і робити відрахування до Пенсійного фонду. Якщо застосовувати модель підвищення пенсійного віку, як в розвинених країнах, це буде стимулювати працівників йти у тінь, оскільки перспектива виходу на пенсію буде для них дедалі туманною. Адже багато хто з них розуміє, що з рівнем нашої медицини просто не доживуть до 70 років. В Україні ж влада намагається створити гібрид цих двох механізмів - чиновники хочуть підвищувати пенсійний вік і одночасно вже зараз збільшуються вимоги до страхового стажу.
У нинішній ситуації, за словами експерта, молоді простіше виїхати на заробітки в Європу, працювати там легально і через 10-15 років заробити собі мінімальну пенсію 500 євро, ніж сподіватися на милість української держави.
При цьому вводити накопичувальну частину пенсійної системи, за словами економістів, безумовно, потрібно. Але для цього потрібно вирішити низку завдань.
- Надійність накопичувальної пенсійної системи визначається двома базовими факторами - високим рівнем відповідальності за збереження коштів вкладників і наявністю надійних активів для мінімізації інфляційних та курсових ризиків їх знецінення, - пояснює І. Хомич. - Тобто потрібно відповісти на два запитання: куди будемо вкладати гроші майбутніх пенсіонерів і яка відповідальність чекає тих, хто буде робити це неефективно.
За його словами, в країні повинні з’явитися інструменти довгострокового інвестування. Це може бути фондовий ринок, нерухомість. Інакше доведеться інвестувати в закордонні цінні папери, тобто «піднімати» економіку США, або скуповувати державні ОВДП в надії на те, що держава заплатить.
В Україні, за словами економіста, можна було б вкладати гроші пенсійних фондів у землю, яку будуть протягом довгих років здавати в оренду іноземцям. Що стосується відповідальності розпорядників пенсійних коштів, то тут експерт пропонує застосувати чилійський досвід, де за розтрату коштів пенсійних фондів відповідають не тільки самі винуватці, а й їхні діти, і навіть онуки.
- Якщо не буде створено дієвого механізму накопичення і примноження коштів, то населення сприйматиме новий пенсійний збір як чергову спробу держави залізти в кишеню населення і бізнесу, - каже І. Хомич. - Подібні гібридні податки вводяться у нас не вперше - вже був військовий збір, який не йшов на оборону, а згодом, можливо, з’явиться і пенсійний збір, який не буде істотно впливати на величину пенсії.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар
Очередное ближайшее поднятие цен на электрику по просьбе трудящихся (ведь в нашей "богатой и развитой" стране вкрай необходимо заботится про возобновляемую(зелёную) энергетику, позднее поднятие цен на газ после достройки СП-2 . И это счастье для простого народа. А уж когда появятся английские и американские военные базы на нашей территории - это вообще экстаз