Мало не щодня українці стикаються з подорожчанням звичних товарів. Доходи вже давно не встигають за цінами. Про валютний ринок і говорити годі. З такими темпами ми незабаром повернемося у найгірші періоди початку 1990-х.
Щоправда, окрім знецінення гривні, подорожчання імпорту тощо на ціну товару впливають також чимало інших чинників, зокрема маркетингові витрати.
Звісно, жоден із фахівців не може точно сказати, скільки супутніх витрат закладено у ціну товару. Якогось фіксованого розміру просто не існує. Хоча небезпідставним є твердження, що часто ми платимо не за сам товар, а за марку (чи бренд).
У результаті у вартість товару (націнку) входить оплата роботи персоналу, маркетинг, телефонія, ІТ, транспорт, обладнання, оренда тощо. Усе це значною мірою впливає на кінцеву ціну товару.
Що вищі ці витрати (від виробництва до кінцевого споживача – продав у торговельній мережі), то дорожче нам доведеться платити.
- Рівень витрат на маркетинг не фіксований. Є дуже багато чинників, які на це впливають – усе залежить від ціни товару, ситуації на ринку, скільки там перебуває гравців (конкуренція). Що менша конкуренція, то менші витрати, тому менша ціна, - пояснює кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу, інновацій та регіонального розвитку ЧНУ Ірина Черданцева. – Лише у монополістів нульові витрати. Також до маркетингових витрат дехто зараховує логістику, витрати на управління, персонал, транспорт, оренду тощо. Головне, що більше ви продали товару за певний проміжок часу, то менші витрати заклали. Хто виробляє товар не для роздрібного споживача, а для промисловості, у того менші витрати, наприклад, на рекламу. Але більші логістичні витрати. І навпаки.
За словами фахівця, якщо, наприклад, якийсь український товар хоче потрапити на світовий ринок, то для цього потрібно отримати сертифікат, що підтверджує якість. Це додаткові витрати. І отут постає питання, куди їх зарахувати.
Коли на ринок виходить якийсь новомодний гаджет, то для його продажу потрібна чимала рекламна кампанія, оплатити коментарі експертів, придбати якісь супутні програми, робота в Інтернеті тощо
Окрім того, мають суттєву відмінність сфера продуктів (товарів) та послуг. У продукції витрати на маркетинг закладені в ціні. Але там немає фіксованого розміру.
У новий товар, який лише виходить на ринок, закласти таких витрат потрібно більше. Звісно, їх можуть компенсувати розмірами продажу. Окрім того, вагу має бренд.
Скажімо, коли на ринок виходить якийсь новомодний гаджет (умовно мобільний телефон), то для його продажу потрібна чимала рекламна кампанія, оплатити коментарі експертів, придбати якісь супутні програми, робота в Інтернеті тощо. Тобто є дуже багато чинників, за які ми з вами сплачуємо з власної кишені. Дуже часто, магазинна націнка – це взагалі незначна частка у ціні товару.
Окрім того, є надзвичайно важливий чинник, як інтенсивність купівлі. Тоді виробники за рахунок продажів менше закладають у ціну супутніх витрат. Але який саме це розмір – комерційна таємниця.
- Часто ми з вами, навіть того не підозрюючи, платимо за бренд. Хоча водночас можна придбати більш дешевший товар. Але менш відомої фірми, - каже продавець одягу одного з магазинів у Чернівцях Ольга. – Часто два однакових товари. Але різних фірм, можуть коштувати абсолютно різну ціну. Це мотивується тим, мовляв, відомий бренд виготовляє продукцію з якісних матеріалів та стежить за якістю (дорожить репутацією), а маловідомі фірми економлять на цьому.
Є навіть бренди, які навмисно завищують ціну на товар. Мовляв, він розрахований на дуже багатих людей, яким гордість не дозволяє користуватися та купувати дешеві речі.
Наприклад, можна придбати телефон за тисячі доларів. Але функцій там може бути навіть менше, аніж у бюджетної речі.
Коли купуємо речі, потрібно зважити – чи ми оплатимо виробнику видатки на рекламу, назву (бренд, торгову марку), чи оберемо якість та помірну ціну.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар