Чиновники, депутати та міністри, як ведмеді із зимової сплячки, прокидаються лише перед виборами. Тоді вони і дороги ремонтують, і пенсії та зарплати підвищують, і навіть тарифи на компослуги знижують. Але на словах. До реальних дій ще жодного разу не доходило. Втім, нинішня виборча кампанія таки спровокувала деякі позитивні зрушення.
22 жовтня Нацбанк ступив на крок до лібералізації, послабивши деякі валютні обмеження, введені ще у березні цього року для стабілізації валютного ринку. Власне, своєю постановою НБУ дозволив українцям при обміні валюти видачу готівкових коштів у гривнях через банкомати та каси у будь-яких обсягах. І дата набуття чинності постанови – за кілька днів до місцевих виборів – не випадкова. Адже подейкували, що долар стабільний лише до виборів, а після – з космічною швидкістю злетить вгору. Тому, аби зменшити попит на іноземну валюту на час виборів, та водночас збільшити довіру до національної, регулятор і пішов на такий крок.
В офіційному повідомленні Нацбанку йдеться проте, що наразі банки зобов`язані обмежити видачу на суму до 300 тисяч гривень на добу на одного клієнта. Ця вимога також стосувалася і валютних операцій з фізичними особами. Але віднині вона не поширюватиметься на них, а це дасть можливість населенню продавати валюту в будь-яких обсягах. Якщо вона у них є, звісно, як йшлося у відомому фільмі.
Нацбанк перед виборами пом`якшив обмеження щодо видачі готівки у національній валюті через каси та банкомати
Цим же рішенням НБУ частково пом`якшив правило обов`язкового продажу валюти на міжбанку, покращивши, як зазначено у повідомленні, «умови для співробітництва України з іноземними державами-партнерами та міжнародними організаціями». Відтепер вимога щодо обов`язкового продажу 75% валютного виторгу не поширюється на надходження від проектів у рамках міжнародних програм Євросоюзу, а також на гранти, які резиденти України отримують від міжнародних фінансових організацій. Ця норма скасована і для коштів, що надійшли як гарантійний внесок нерезидента при його участі в аукціонах і торгах із приватизації держмайна.
І регулятор впевнений, що після цього іноземна валюта річкою хлине у державу. Проте економісти вважають трохи по-іншому.
Необхідність контролювати валютні операції просто «відпала»
Думки економістів стосовно свіжої постанови Нацбанку різняться. Одні переконані, що в умовах кризи послаблення контролю за валютними операціями лише поліпшить ситуацію на ринку, інші впевнені, що такі дії Нацбанку – черговий популізм, і до реальної ситуації вони мають опосередкований стосунок.
- Такі дії мають, радше, косметичний характер, - впевнений Богдан Ковалюк, кандидат економічних наук ЧНУ. - Це намагання прикрутити інфляцію за рахунок зменшення готівкових операцій, тобто через зменшення споживання населенням товарів. Хоч і необхідності контролю валютних операцій немає, бо девальвація з`їла вартість національної валюти, і 150 тисяч чи 300 тисяч гривень торік і тепер є різними сумами, якщо перевести в долари. Відповідно, їхня купівельна спроможність зменшилася у рази та просто відпала необхідність контролю.
Зменшувати чи збільшувати цю суму теж не потрібно, адже в Україні, за даними за перше півріччя, економічна активність швидко падає. Відповідно, знижуватимуться і доходи. Тому обмежувати бізнес якимись діями з боку Нацбанку теж не треба. Адже інструмент валютного регулювання, за словами експертів, мав зворотний ефект, бо нашарувався на загальну кризу в країні. В Нацбанку, вочевидь, це зрозуміли, тому і послабили його. До того ж, як зазначає Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ, таким кроком НБУ підвищить довіру до себе та заспокоїть паніку серед населення.
Економічні закони не обдуриш
Пом`якшення валютного регулювання лише поліпшить імідж Нацбанку, але суттєвого обґрунтування не має. Звісно, інвестиційний клімат поліпшиться, проте реально ці дії ніяк не вплинуть на якість бізнес-середовища.
- Взагалі не треба було запроваджувати подібні валютні обмеження, - каже Б. Ковалюк, - а йти шляхом лібералізації, куди ми частково рухалися, або стимулювання споживання. Ані одне, ані інше уряд не вибрав. Натомість пішов шляхом закручування гайок, обмежуючи бізнес. І все це мало зворотний ефект. Звісно, рівень інфляції зменшився, девальвація валюти припинилась, і водночас зменшилася економічна активність людей. Бо через тіньові схеми бізнес не хоче ризикувати.
Економісти бачать один вихід із ситуації – хтось має собою пожертвувати. Або олігархи частиною свого надприбутку, або пенсіонери якимось періодом життя, або верхня межа середнього класу. Вони мають піти на жертву, і їхні соціальні видатки прозоро підуть на відновлення інфраструктури, а це за собою тягне економічну активність.
- Звісно, не треба забувати про базові принципи – відсутність корупції та прозорість всіх фінансових операцій, - запевняє Б. Ковалюк. – Адже коли банки закриваються, а інші отримують надприбутки – цього у відкритій економіці не може бути. Якщо всі йдуть на дно, то всі. Так і зі зростанням. Але коли одні закриваються, а інші мають суттєве збільшення капіталу – такого не буває.
Ці банальні речі повинні функціонувати. Адже економічні закони не обманиш. Якщо є корупція, вона обов`язково тягне за собою знищувальний фактор.
Країну може чекати дефолт населення
Всі макроекономічні показники залежать, насамперед, від уряду і Нацбанку. На жаль, їхні дії непрофесійні. І, каже Б. Ковалюк, нас чекає не лише технічний, умовний чи прихований дефолт. Набагато страшнішим є дефолт населення.
- Резерви людей вичерпуються, і ми матимемо дефолт населення, а він може означати навіть соціальні заворушення. Бо більшість населення – колишній середній клас – не зможе платити за компослуги. Вони вибиратимуть – або платити за комуналку, або харчуватися. І я думаю, що вони завжди вибиратимуть другий варіант, - вважає Б. Ковалюк.
Тому фактичний дефолт населення призведе до катастрофічних наслідків у всіх напрямках. І почати все з чистого аркуша, як це часто говорили про технічний дефолт, буде неможливо, адже борги державі ніхто не пробачить. Натомість додасться тотальне зубожіння людей. Хоча дедалі частіше здається, що це є однією з граней політики нинішнього уряду.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар