Підприємство у Строїнцях – одне з перших у Чернівецькій області

Ніщо так не тішить людину, як єднання з природою. Це ще раз довів Степан Глігор, директор АПОП «Золотий колос», котре у Строїнцях. Воно чи не одне з перших на території області – створене ще далекого 1941 року, розпочало роботу відразу після війни.

- На землі, тобто у сільському господарстві, працюю вже майже 60 років, - розповідає С. Глігор. – В «Золотому колосі» опинився 1972 року. Свого часу це було найбільше господарство. У мене девіз – «я працюю на землі. Земля повинна працювати – на державу, на господарство, на село, і на кожну людину окремо». Тоді буде справедливість.

Підприємство має дочірню структуру у Ванчиківцях, загалом – майже 2 тисячі гектарів землі, на яких вирощують зернові. Не те щоб інші культури не хотілося – так диктує час та обставини. За словами заступника директора Артема Глігора, у розпорядженні підприємства є і свиноферма – близько 700 голів та сад - яблуні, сливи.

- Намагаємося вирощувати і смородину. Але вона потребує поливу, а у Строїнцях дефіцит води – підземні води тут дуже низько, - зазначає пан Степан. – Господарство у Строїнцях приватизував 2007 року, аби мати змогу працювати. Все в господарстві безкоштовно – користується хто хоче, і просити не потрібно.

«Золотий колос» забезпечує роботою 60 сельчан. За кращих часів працювало понад тисячу. Фрукти раніше возив на Росію. Нині цей шлях закритий.

- 90% фруктів ми возили до Росії через Крим. Зараз навіть не знаю, як бути, - зазначає чоловік. – З європейською наша продукція конкурувати не може, адже там вона атестується. Наша ж – ні. Значить, її ніхто не прийме. До того ж у всіх країнах є перевиробництво. Люди самі не знають, куди подіти свою продукцію. У всіх країнах Європи фермерство на дотаціях, адже якби їх не дотували і вони не могли збути продукцію, такі господарства «загнуться».

Виходить, що в Європі наш товар не приймуть, натомість свій нам завозитимуть. До Росії ми товар не возимо, а зверху на нас тиснуть ще податки. І яким чином село може вижити?

Яна МАРІЯНЧУК