- Замість запроваджувати податок на пасивні доходи громадян зараз, я би ввів додатковий податок із операцій купівлі-продажу валюти, інакше кажучи, плюс до 0,5 відсотка пенсійного збору. Це дасть змогу, так би мовити, збити спекулятивний натиск. Податок на депозити, звісно, рано чи пізно мав би з’явитися, адже будь-який дохід має бути оподаткований. Те, що його зробили пропорційним тепер – це великий плюс. Прогресивне ж оподаткування працюватиме належно винятково у високорозвиненій податковій системі, якою наша взагалі не є. Таке оподаткування є надзвичайно складним в адмініструванні, тому для цього потрібно залучити більше персоналу і це дає більше можливостей для зловживань, - вважає кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту Богдан Сторощук.
- Зараз проблема полягає не тільки у тому, що із набуттям чинності закону про стягнення податку із депозитів відбудеться масовий відплив вкладів із фінустанов. Зрештою, їх залишилось там не так багато, до того ж, досі діють норми, котрі забороняють достроково забирати депозит. Проблема в іншому – надзвичайно низький рівень довіри українців до банківської системи в принципі. Тож стратегічна мета – її, довіру, відновити. Зробити так, аби люди понесли гроші в банк. Для стабілізації грошової системи, яка нам нині так треба, потрібно вжити низку заходів, в тому числі й блокування зайвої грошової маси, аби вона не прийшла на валютний ринок. А це можливо зробити тільки тоді, коли максимальна кількість грошей проходить через банки. З огляду на це, я є супротивником запровадження податку на депозити саме зараз, і взагалі проти будь-яких інших різких змін, котрі, навпаки, відлякають приплив грошей громадян до банківської системи, - додав експерт.
- Щодо розміру ставки податку, то 15 відсотків, вважаю, це не так багато. Окрім того, переконаний, варто запровадити єдину ставку податку для абсолютно всіх доходів громадян, - резюмував Сторощук.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар