Проблема полягає у тому, що реформувати систему збираються завдяки зменшенню кількості податків. Вважають, що їх забагато. Це неправильний підхід до організації реформи. Інакше кажучи, роблять спробу деякі податки просто об’єднати. Якщо хочуть реально вплинути на середовище бізнесу і його легалізувати, звісно, потрібно зменшити податкове навантаження, але перед цим змінити уявлення про функціонування цієї системи. Доцільно було би скористатися досвідом Грузії, зробивши в першу чергу дві речі: податкову систему зробити максимально простою. Річ у тім, що багато підприємств і підприємців малого та середнього бізнесу виділяють серйозні кадрові ресурси для організації відносин з бюджетом. Як водиться, є двоє-троє бухгалтерів, котрі займаються винятково цими питаннями. Це надто багато. Для малого та середнього бізнесу планували ліквідувати систему спрощеного оподаткування. Натомість зменшити податкове навантаження. Однак дрібним підприємцям треба не менше, а зрозуміліше. Оскільки багато із них не мають спеціальної освіти, аби розуміти всі нюанси податкового законодавства. Податкова реформа, вважаю, має бути в першу чергу акцентована на малому підприємництві.
По-друге, зміни мають відбуватися таким чином, аби максимально мінімізувати можливість застосування корупційних схем. Для цього треба скоротити кількість податків і зменшити їхню ставку таким чином, аби вона була під силу підприємцям. Прогресивна шкала оподаткування у наших реаліях є недієвою. Диференціація податків є дієвою тільки за умови високого рівня розвитку податкової свідомості.
Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар