В уряді кажуть про зменшення розміру одних відрахувань, а заодно збільшують інші

Коли європейські партнери, малий та середній бізнес і пересічні українці вимагають від вітчизняного уряду реформ, ті пропонують лише екстравагантні експерименти.

Днями з пропозицією виступив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він хоче встановити єдину ставку для базових податків розміром 20%.

Тобто пропонує запровадити єдині базові ставки у ключових податках - податку на додану вартість, єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та податку на прибуток.

4 на 20%

- Зараз в Україні є 90 видів різних ставок. Це дозволяє, з одного боку, маніпулювати цими ставками нечесними платниками податків, а з іншого - зловживати податковим інспекторам під час нарахування податків і їхньої сплати, - зазначив він. – Тому впровадження єдиних базових ставок у ключових податках, з одного боку, встановлює рівність правил сплати податків, з іншого - дає можливість збалансувати бюджет.

За словами прем’єра, єдина ставка діятиме для чотирьох базових податків. Але оскільки нині бюджет виконує зокрема функцію з економічного стимулювання, у перспективі бюджетні витрати повинні бути максимально скорочені.

Розмір єдиного соціального внеску хочуть зменшити, а податок з доходів навпаки збільшити

Тобто (в ідеалі, за задумом нашого керівника уряду) ставка податку буде скорочуватися, таким чином зменшаться надходження до бюджету. Щоб це збалансувати, щороку планують скорочувати видатки Державного бюджету і відповідним чином з’явиться змога скорочувати ставку податку.

Але не зовсім зрозуміло, яким чином вдасться зберегти і навіть підвищувати соціальні стандарти, якщо уряд нібито планує зменшити базові ставки податків?

Що чекає бюджетників

Очевидно, що лише зменшуючи кількість тих, хто потребує соціальної допомоги (законодавчо регламентуючи тих, хто має право на це). Йдеться насамперед про бюджетників, пенсіонерів, соціально незахищені верстви населення, студентів, безробітних тощо.

Наш оптимістичний уряд мріє, що їм вдасться вивести бізнес з тіні, особливо тіньову заробітну плату (у так званих конвертах). Мовляв, в Україні неймовірно високе податкове навантаження на заробітну плату, яка є причиною тіньових заробітних плат.

За словами прем’єра, з 2018 року пропонується встановити єдиний податок на заробітну плату розміром 20%. На перехідному етапі зменшити єдиний соціальний внесок з 49% до 20%, а також скасувати податок на заробітну плату, який платить працівник розміром 3,6%.

Щоправда, тут прем’єр вдався до маніпуляцій та відвертих перекручувань фактами, оскільки сам працівник жодних відрахувань не здійснює. За нього цим займається роботодавець.

Щодо мінімальної заробітної плати, то її взагалі пропонують не оподатковувати.

Спрощена система оподаткування, за словами прем’єра, залишається без змін, оскільки вона є основою для розвитку малого та середнього бізнесу та для формування середнього класу в країні.

Але ми прекрасно знаємо, що «піклування» про малий та середній бізнес обертається для нього лише черговим етапом посилення тиску. А кому і справді вигідні усі урядові новації – це великому бізнесу, який використовує спрощену систему оподаткування для ухиляння від сплати податків.

Робітник нічого не платить

Правда, експерти досить стримані в оцінці таких майбутніх новацій прем’єра. Кажуть, що є чимало підводних каменів і потрібно створювати можливості для роботи малого та середнього бізнесу.

- З 1 січня 2016 року передбачено зменшення ставки єдиного соціального внеску до 22 чи 25%. Це мають ще вирішувати. Ці гроші сплачує працедавець. В Україні немає такого, щоб працівник щось робив. Усі роботодавці є податковими агентами найманих робітників. – пояснює кандидат економічних наук, в. о. доцента кафедри економіки підприємства та управління персоналом Богдан Ковалюк. - Тобто усі платежі за найманих робітників платять винятково роботодавці. Є випадки за кордоном, коли працівник може відмовитися, щоб його наймач був його податковим агентом. Тоді він сам сплачує до Пенсійного фонду, приватної чи страхової компанії ту суму, яку вважає кращою, але не меншу за мінімально встановлений розмір. Але він може платити більше, або платити за медичну страховку кращого рівня. Тоді він матиме кращі медичні послуги у кращих лікарнях. В Україні такого немає.

Окрім того, у розрізі реформ хочуть запровадити технічне обстеження приватних транспортних засобів. Це той самий техогляд, який скасували 2011 року. Основна теза, що цього вимагає Європа.

Це те саме, коли ми маємо хату певного кольору і хочемо приєднатися до якоїсь громади і нас змушують її перефарбовувати.

Адже кількість аварій через технічні несправності незначна – від 3 до 4,8%. Це дані як ДАІ, так і асоціацій автовласників. Тут же звучить теза, що коли будуть проходити технічний огляд, будуть показувати квитанцію про сплату транспортного податку. Тобто прикриваючись вимогами ЄС, хочуть просунути сплату податку на транспорт.

На бізнес повісили усе

За словами експерта, коли зараз проаналізувати зміни до податкового законодавства, то замість того, щоб лібералізувати ринок, піти до нового соціального ринку, коли частина навантаження з соціального захисту не буде братися з бізнесу, роблять усе навпаки.

- Треба більше оподатковувати природні монополії, не пускати у тіньові схеми, а малому та середньому бізнесу давати більше можливості розвинутися. Ми ще навіть не сформувавши касту малого та середнього бізнесу, одразу вішаємо на шию норми та змінюємо правила гри, які були давно закладені, - вважає він. - Якщо з 1 січня набудуть чинності нові правила податкової гри (а на їхню зміну буде мораторій на три роки), то замість зростання підприємництва, відчуємо його зменшення на 25-30%. Або значну його тінізацію.

ЄСВ зменшать, а ПДФО навпаки збільшать

Наразі зі слів Яценюка зрозуміло, що йдеться про зменшення єдиного соціального внеску. Він зараз коливається в межах 36-49%, а ПДФО, навпаки, хочуть збільшити.  І в перспективі об’єднати ЄСВ і ПДФО в один платіж. Якщо зараз додати 15% із заробітної плати і 36 (або 49%) – єдиний соціальний внесок, що нараховується на заробітну плату, то отримаємо 50-65% на кожну тисячу гривень.

Тобто треба 500 гривень перерахувати в бюджет. Але це здійснює роботодавець. Тому робітник і найманий працівник цього не відчуває. Він отримує «голу» зарплату і йому байдуже, які там є відрахування.

Якщо 15% ПДФО йому ще можна пояснити, то більшість не розуміє, з чого складається єдиний соціальний внесок. Люди не розуміють цих віртуальних грошей, які їм нібито нарахували на заробітну плату. Це їх нібито не стосується. Хоча у структурі вартості продукції це закладено як фонд заробітної плати.

Водночас зменшення єдиного соціального внеску на 1%, за словами міністра фінансів, збільшує дефіцит Пенсійного фонду приблизно на 5 мільярдів на рік. Тоді треба працювати з людьми, виводити зарплати з тіні.

Якщо доведеться умовно платити по 15% ПДФО та ЄСВ, то до вас ніхто не має приходити з перевірками, ви будете застраховані від штрафних санкцій (50 тисяч за одного  найманого працівника, якого не було належним чином оформлено) і будете працювати у світлому полі. Це частково потягне легалізацію обігових коштів. Тому що треба заплатити офіційно зарплату і їх доведеться показати.

В Європі люди готові платити такі високі податки, бо вони знають, що у них не будуть вимагати хабара, приходити численні перевірки тощо. Не буде додаткової оплати якихось непотрібних послуг.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ