Більшість українських підприємств не можуть виплачувати своїм працівникам зарплату на довоєнному рівні. Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді від Національного банку України (НБУ). За даними різних опитувань, падіння рівня зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом. Найбільше таких підприємств у добувній промисловості та будівництві.
У бюджетному секторі ситуація трохи інша
Поступово зростає частка підприємств, які зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. При цьому в сільськогосподарських підприємствах, навпаки, зарплата не змінилася чи навіть зросла.
У середньому в травні зарплати в Україні були на 10-60% нижчі, ніж у довоєнні часи (залежно від виду діяльності). При цьому в травні порівняно з квітнем зросли зарплати для водіїв, медиків та фармацевтів, зарплати в переробній промисловості та сільському господарстві.
Відновлення доходів працівників до довоєнного рівня може тривати до 3-5 років
У бюджетному секторі ситуація трохи інша: персонал частково відправляли у відпустки з виплатою двох третин зарплати. У НБУ зазначили, що доходи домогосподарств підтримуються соціальними виплатами, підвищенням пенсій та зростанням виплат військовим. Крім того, як розповіли в НБУ, незважаючи на пожвавлення економіки, попит на працівників відновлюється мляво. Середньозважений рівень зайнятості поліпшився, але це пояснюється сезонністю – він й далі на 25% нижчий, ніж до війни. Зростання кількості вакансій суттєво поступається приросту.
У стані «ринку роботодавця»
Наразі ринок праці перебуває в стані «ринку роботодавця», стверджують експерти аналітичних кадрових порталів. Майже в усіх професійних сферах в Україні триває зниження заробітних плат. Роботодавці зазнали негативного впливу війни, тому бізнес оптимізує витрати та дуже часто скорочує розмір заробітних плат як постійним, так і новим працівникам.
Наголошується, що зниження зарплат не завжди залежить від затребуваності професій. Наприклад, сфера продажів, будівельники, фахівці сфери транспорту та робітничий персонал зараз серед найзатребуваніших спеціалістів, проте середній рівень зарплат для них теж знизився. Лише кілька професійних сфер наразі не зачепила загальна тенденція зниження. Серед них: вищий менеджмент, сільське господарство, медицина та фармацевтика, маркетинг, реклама та PR. На зарплати в ІТ-сфері війна майже не вплинула.
«В умовах невизначеності та нестабільно діючої економіки повернення до довоєнного рівня зарплат в усіх професійних сферах поки що неможливе. Що довше триватиме війна, то складніше буде відновлювати й комерційну діяльність бізнесу, й економіку загалом. За найоптимістичнішими прогнозами, відновлення доходів до довоєнного рівня триватиме 3-5 років», – йдеться у прогнозі експертів.
Прогнози межують із застереженнями
Песимістичний прогноз минулого тижня озвучив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР Данило Гетманцев. На його думку, економічна ситуація в Україні найближчим часом буде тільки погіршуватися, зокрема, очікується зростання рівнів інфляції та безробіття, а також збільшення показника недовиконання дохідної частини державного бюджету. «Мої оцінки падіння ВВП – десь 30-35% – збігаються з оцінками наших міжнародних партнерів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Безперечно, це негативно позначиться на кожній людині, вже негативно позначається. Ми бачимо недовиконання дохідної частини державного бюджету, і таке недовиконання буде ще більшим. Ми бачимо інфляційні процеси в економіці, і також вони певним чином будуть погіршуватися. Також бачимо, що економіка в частині своїй не працює, насамперед в зонах бойових дій, на окупованій території. Це означає зростання безробіття, це означає підвищення рівня бідності в державі», – сказав він.
Раніше фінансова група ICU прогнозувала, що споживча інфляція в Україні восени може сягнути 25-30%, а інфляційний тиск залишатиметься високим ще протягом року-півтора. Як зазначили аналітики компанії, інфляція й надалі переважно обумовлюється труднощами із постачанням товарів та послуг та стрімким зростанням вартості перевезень через високі ціни на пальне. Додатковим чинником стає зростання вартості імпорту попри те, що офіційний курс гривні до долара залишається фіксованим від початку війни.
Водночас, Національний банк України (НБУ) скасував обмеження на валютний курс для банків. Раніше курс купівлі-продажу валюти банками не мав відхилятися від офіційного (29,25 грн за долар США, 31,18 грн за євро) більш ніж на 10%. Тепер в Україні щодня спостерігаються «валютні гойдалки».
Тиск на гривню знизиться, коли громадяни, які виїхали за кордон через війну, повернуться в Україну, наголосив радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов. «Зараз багато грошей йде з України на підтримку людей, які поїхали. Тобто люди отримують зарплату або мають заощадження, але, на жаль, через війну змушені витрачати їх в Європі, або в США», – сказав він. За словами експерта, до війни фінансовий потік йшов у зворотному напрямку - українці заробляли за кордоном і надсилали кошти додому, а зараз навпаки, витрачають їх у Європі. Окрім повернення додому наших громадян, тиск на національну валюту може зменшити розблокування портів і, відповідно, відновлення експорту товарів, від якого в країну буде надходити валютна виручка.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар