Визначаємо – до якого класу належимо

Зростання доходів, про який щомісяця рапортує Держстат, оживив дискусії про середній клас. Не секрет, що серед простих українців досить поширена думка, що до середнього класу належать ті, хто не є ні багатими, ні бідними, але економісти категорично проти такого підходу. Адже в цьому разі до середнього класу можна було б зарахувати більшість наших співгромадян, а це дуже добре для того, щоб бути правдою. Та щоби не бути голослівним, треба відзначити, що способів визначення середнього класу існує безліч, але жоден із них не дає точного визначення для його представників.

Формула 1. Вивчаємо доходи

Найпоширеніші способи справді базуються на рівні доходів. Наприклад, за версією Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), до середнього класу належать люди, заробіток котрих укладається в 75-200% медіанного доходу жителів країни. На жаль, нам цим способом скористатися не вдасться, оскільки в нашій країні оцінку доходів громадян дає не медіанна зарплата, а середня. Нагадаємо, що медіанний показник характеризує дохід людини, що перебуває рівно посередині, тобто у половини населення заробіток нижчий, ніж ця цифра, у половини - вищий. Але порядок цифр ми собі уявити можемо, враховуючи, що медіанна зарплата, звичайно, хоч і нижча, ніж середня, та все-таки переважно не сильно від неї відрізняється. Отож, якщо за основу для цього розрахунку взяти середню зарплату (10,8 тис. грн), отримаємо, що середнім класом може вважатися людина з доходами від 8,1 тис. до 21,6 тис. гривень.

Погодьтеся, що ці цифри, м'яко кажучи, не вражають.

- Такі результати вийшли тому, що цей розрахунок справедливий для Європи, а не для країни, де половина населення живе за межею бідності й не може сплатити навіть за власну комуналку, - зазначив економіст Сергій Паладюк. - У нас же, якщо говорити про доходи, то економісти частіше відштовхуються від мінімалки. Наприклад, дохід представника середнього класу повинен бути не нижчий, ніж чотири-п'ять мінімальних зарплат.

Формула 2. Аналізуємо структуру витрат

Кажучи в загальному, питання про «правильний дохід» середнього класу має мало сенсу, продовжує Паладюк. По-перше, потрібно враховувати, де людина проживає: у Києві чи невеликому регіональному містечку, оскільки рівень споживання тут буде дуже різнитися. По-друге, потрібно розуміти, весь цей дохід припадає на одну людину чи на велику сім'ю. Тому набагато реальнішу картину дає структура витрат.

- Якщо порівняємо структуру витрат українців та європейців, то побачимо масу відмінностей, - вважає економіст. - Одним із основних показників добробуту є витрати на їду, що вони вищі, то люди бідніші. Як відомо, українці витрачають на їду близько половини своїх доходів, тоді як жителі Східної Європи – 20-25%, а Західної – 8-12%.

Іншим суттєвим показником є витрати на відпочинок, продовжує Паладюк. Згідно з офіційними даними, на рік середньостатистичний українець витрачає на відпочинок 1,8% своїх витрат, і сказати, що це мало – нічого не сказати. Якщо подивитися, скільки грошей витрачають на релакс європейці, то можемо тільки тихенько заздрити. Приблизно п'ята-шоста частина доходів (причому їхніх доходів, які в рази більші, ніж наші) йдуть на подорожі й розваги.

І саме частка коштів, яку громадяни країни витрачають на відпочинок, краще, ніж будь-які індекси і економічні показники, демонструє рівень доходів населення. Зв'язок простий, що заможніше люди живуть, то більше витрачають на відпочинок і розваги.

Формула 3. Вивчаємо можливості

2018 року Міжнародна консалтингова компанія зарахувала до середнього класу мало не половину населення Землі. Для того щоб прийти до такого висновку, аналітики відштовхувалися від фінансових можливостей. Мовляв, дохід представника середнього класу повинен бути таким, щоб він без проблем міг купувати товари тривалого користування (наприклад, автомобіль, холодильник чи іншу велику побутову техніку), планувати відпустку, дозвілля і мати заощадження, яких вистачить, щоб у разі хвороби або звільнення не опинитися за межею бідності.

У нашій країні під час визначення рівня можливостей звертають увагу не на заощадження (їх немає навіть у багатьох забезпечених українців), а на наявність так званих квартири-машини-дачі. Але і тут далеко не все однозначно.

- Знову ж таки потрібно дивитися, що це за машина і квартира, - каже С. Паладюк. - Так, всі ці пункти формально можуть бути (старі «жигулі», двокімнатна квартира в панельці на 4 осіб і сільська мамина хата зі зручностями надворі, яку роками не може продати), але назвати цю людину представником середнього класу можна через силу, тобто можна припустити. А в іншого може не бути квартири (наприклад, він живе в заміському будинку) чи машини (користується послугами таксі або наймає водія з автомобілем), але при цьому рівень доходів і можливостей набагато вищий за середній.

Одне слово, резюмував експерт, можна багато говорити про різні підходи і сперечатися, який з них правильний, але це нескінченні розмови, які ведуть в нікуди. І  найбільш наближена відповідь до правильної, буде такою: потрібно враховувати всі критерії разом.

Мовою цифр

За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, в той час як в Україні до середнього класу можна зарахувати не більше як 15-17% населення, в Європі він становить не менше, ніж 60-70%. Кажучи про роль середнього класу, експерти наполягають, що в розвинених країнах держава не може його ігнорувати, оскільки він часто виявляється рушійною силою громадянського суспільства.

Василь Юрчишин пояснює, що складаючи дві третини суспільства, середній клас справді здатний впливати на багато процесів у країні - від споживчих настроїв до виборчої системи.

Визначаємо свій соціальний статус

Якщо спілкуватися з експертами, то вони називають масу критеріїв, відповідність яким вказує на те, що людина належить до міцних «середняків». Ми вибрали з них 10 пунктів. Якщо хоч на вісім з них можете твердо сказати «так», сміливо зачисляйте себе до середнього класу.

• Дохід у вашій родині становить не менше, ніж 15 тис. грн на одну людину на місяць.
• Ваша сім'я має власну досить простору квартиру.
• У вас є автомобіль не старіший за 5 років (або ви можете собі дозволити його купити).
• У вас сформована певна «подушка безпеки» мінімум 90 тис. грн (6 місячних доходів) і ви маєте заощадження.
• У вас вища або середня спеціальна освіта.
• Ви постійно вчитеся, дізнаєтеся щось нове і займаєтеся самоосвітою.
• Ви впевнені у собі й не боїтеся відстоювати свої права.
• Ви можете планувати великі витрати як мінімум на рік уперед, маєте можливість мінімум двічі на рік подорожувати або відпочивати.
• У вас немає навіть думки звернутися за субсидією.
• Ви самі ідентифікуєте себе із середнім класом.

Якщо лінь відповідати на всі 10 запитань, можна відповісти тільки на одне: чи є у вас газонокосарка? Таке жартівливе визначення середнього класу я якось побачив у соцмережі, а експерти підтвердили: в кожному жарті є частка жарту.

- Наявність газонокосарки справді свідчить про багато чого, - пояснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. - Як мінімум про те, що у людини є будинок і присадибна ділянка, але при цьому вона цю ділянку засаджує не огірками-помідорами, а росте травичка. З точки зору людини, яка ледь зводить кінці з кінцями – це зайве: мало того, що витрачати гроші на сам газон, так ще й постійно косити і викидати непотрібну траву доведеться. Але насправді це певна ознака заможності.

Степан КРАЙНЯК