Уже який рік поспіль влада постійно закликає українців затягнути паски і потерпіти ще трошки. Мовляв, буквально незабаром розпочнуться реформи і запрацює економіка.
У нинішній ситуації, коли на Сході триває війна, Москва лише шукає можливостей розхитати ситуацію, економіка летить у прірву, а західні партнери «глибоко стурбовані», очікувати якихось змін не варто. Для цього є об’єктивні причини.
З іншого боку, ніщо не заважає впроваджувати нагальні реформи, боротися з корупцією (банально не красти), реформувати судову гілку влади тощо. Коли суспільство не помічає таких речей (звісно, якийсь поступ у цьому напрямку є, але реальних дій ніхто не поспішає робити), воно згадує про холодильник.
Мобілки та памперси – зайва розкіш
Уперше за останні п’ятнадцять років в Україні вирішили переглянути вміст так званого споживчого кошика. Цим займається експертна комісія при Міністерстві соціальної політики. Щоправда, зважаючи на результати роботи цього колегіального органу, краще б вони взагалі не торкалися цих питань.
Але навіть дізнатися про результати роботи цієї комісії було практично неможливо. У відкритому доступі цих даних не було, їх надали лише після інформаційного запиту.
Як повідомило Міністерство соціальної політики, Комісія з науково громадської експертизи ще у листопаді 2015 року провела низку засідань щодо перегляду вмісту наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення (так званий споживчий кошик).
Як йдеться у протоколі засідання, комісія не погодилася з тим, щоб врахувати у споживчому кошику, наприклад, позиції «рушник махровий» (2 штуки на людину), «памперси», «мобільний» (один на 5 років).
Щодо необхідності врахування позиції «памперси», – вирішили звернутися до Міністерства охорони здоров’я для з’ясування доцільності (!?).
Щоправда, вирішили збільшити кількість стрижок («перукарські послуги») з 4 до 6 стрижок на рік. Йдеться і про працездатних людей і про тих, хто втратив працездатність.
Звідки взявся прожитковий мінімум
Прожитковий мінімум - досить важлива річ, за його рівнем встановлюється мінімальна заробітна платня, також мінімальна пенсія за віком (до речі, цьогоріч прожитковий мінімум пенсіонера взагалі становить 949 гривень, мовляв, у них потреби менші, а тому і кошик тонший). Змінювати розмір прожиткового мінімуму цього року не передбачено бюджетом, хоча у грудні він мав зрости на 160 гривень.
Думка експерта
Продуктовий набір у цьому разі являє собою частину споживчого кошика - об'єктивно критично мінімально необхідного обсягу споживання. В ідеалі його структура та обсяги мали би визначатися на основі відповідних статистичних спостережень, але у нас фактично постановою Кабміну від 2000 року.
Про реальність можете судити самі, переглянувши структуру та обсяги. Але з того часу треба додати як мінімум мобільний зв'язок та Інтернет. Вартість споживчого кошика, тобто прожитковий мінімум мав би визначатися статистично, а не встановлюватися адміністративно, як це робиться в нас. У цьому дослідженні не дані офіційної статистики, а експертні дані. І вартість лише продуктової частини споживчого кошика вже перевищує прожитковий мінімум! Між іншим, проблеми Греції теж почалися зі спотворення статистичних даних.
- Цей так званий продуктовий кошик – взагалі умовне поняття. Його ухвалили ще за часів Кучми. Там не передбачено, наприклад, оплату телебачення, Інтернету, навіть купівлю пальта передбачено раз на сім років, - каже кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом ЧНУ Богдан Ковалюк. – В Україні, умовно кажучи, є два споживчі кошики. Перший – це реальні витрати домогосподарств, а інший – це мінімальний набір продуктів та послуг – це маніпуляція. Звичайно, вартість цього продуктового мінімуму буде значно перевищувати розмір прожиткового мінімуму. В державі значна інфляція, зростання цін на продукти, товари та послуги тощо.
За словами експерта, цей продуктовий кошик розраховували за нормативами. А коріння цього закладено ще у радянські часи, коли була планова економіка і все розраховували на «душу населення». Він до реальності не має стосунку.
Гроші тратимо на їду
Люди і без прохання влади нині міцніше затягують паски. Реально, грошей, які заробляє звичайна українська родина, заледве вистачає, аби прогодуватися. Після зростання ціни на комуналку, вартості побутових речей тощо, купуємо лише найнеобхідніше.
У Держстаті визнають, що більше половини витрат домогосподарств становлять продукти харчування. І у розрахунку були не мінімальні зарплати та пенсії.
- З-поміж усіх витрат домогосподарств більше половини (52%) становили витрати на харчування (зокрема харчування поза домом). Вартість харчування однієї особи становила у середньому 35 гривень на добу (дані 2015 року, але ситуація кардинально не змінилася, - авт.), - повідомила перший заступник начальника Головного управління статистики у Чернівецькій області Тетяна Сарчинська. – Щодо непродовольчих товарів (ЖКГ), то на це вони витрачали третину своїх доходів.
Нагадаємо, що у попередні роки вартість набору продуктів харчування у прожитковому мінімумі для працездатної особи була значно меншою. Скажімо, у травні 2000 року ця частка становила 55%, у травні 2005 року - 60%, у травні 2010 року - 75%.
Що поклали у кошик
Що ж можуть дозволити собі українці у рамках сучасних економічних реалій?
Вартість споживчого кошика на сьогодні становить 1611,48 гривні, що відповідає прожитковому мінімуму. А це, наприклад, 200 г рису (це чайна ложка з верхом на день), 90 г гречки, 600 г свинини (тобто по 20 г у день), 580 г риби (по 19,3 г).
З одягом ще цікавіше. Для чоловіків: одні штани – на чотири роки, светр – на три роки, плавки – на 10 років, пара чобіт – на п’ять років. Для жінок: три пари панчіх на рік, одна пара чобіт – на два роки.
Непрацездатному чоловікові, на думку уряду, взагалі не потрібні плавки. Власне, як і жінкам, що не працюють, купальник.
Дівчинці до 6 років у мінімальному наборі дозволено мати 2 сукенки на три з половиною роки носіння. Хлопчику майже так само – 2 пари штанців на 2 роки. Цікаво, чи хоч одне міністерське дитя виросло у таких умовах?
Поїздки у транспорті пенсіонерам постановою не передбачені. Адже раніше вони користувалися пільговим проїздом, який торік, нагадаємо, реформували.
Ну і лідер у номінації "найдивніше" – у наборі побутових послуг передбачені фотопослуги: 0,2 замовлення на документи на рік на одну особу.
Влада про кошик
Керівництво держави прекрасно розуміє, що прожити на встановлений мінімум нереально. Ніхто навіть не ризикує харчуватися чи одягатися згідно з даними, закладеними у споживчий кошик. Це профанація, але від неї залежить розмір мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, пенсії тощо. Здавалось би, віртуальний документ впливає на цілком реальне життя.
- Мобільні, а також памперси, вносити зараз у споживчий кошик неправильно. Я теж хочу, щоби вона була вартістю 10 тисяч гривень, і щоби туди входило абсолютно все. Але ці показники прив’язані до розрахунків соцвиплат. Звідки зараз у бюджеті країни, яка веде війну, взяти десятки мільярдів на підвищення стандартів? – заявив глава Мінсоцполітики Павло Розенко.
Звісно, у нинішніх реаліях грошей потрібно насамперед спрямовувати на армію та підвищення обороноздатності. Це розуміє кожен, інакше ми розміняємо умовно холодильник на державу, родину та свободу.
Але чомусь як джерела додаткових надходжень влада не розглядає питання сплати податків вітчизняними олігархами, повернення коштів, вкрадених усіма режимами (від Кравчука до банди Януковича), створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, який сам себе прогодує і дасть роботу іншим, а не чекатиме від держави допомоги. І ще багато інших джерел, які реально можуть допомогти поповнити казну нашої злиденної країни.
Я вже не кажу про такий простий, але надзвичайно дієвий механізм, як не красти з бюджету гроші.
Прогодувати родину
Ми порахували приблизну вартість того списку продуктів, який мінімально має споживати кожна категорія громадян. У постанові закріплені категорії – діти від 0 до 6 років, діти 6-18 років, працездатне населення (повнолітні допенсійного віку) і непрацездатне (пенсіонери і ті, хто за станом здоров'я не може працювати). Ціни на продукти брали з інтернет-магазинів – найменші, які можна знайти. У звичайних магазинах ціни дещо вищі. Крім того, найдешевші продукти часто не найкращої якості.
Тож, щоб прогодувати малюка до 6 років, потрібно близько 10 147 гривень на рік, або 845 на місяць. Для школяра треба 13 406 гривень, або близько 1117 на місяць. Нагодувати дорослу людину вартує щонайменше 10 162 гривні на рік і 846 на місяць, пенсіонера — 7 740 гривень на рік, або ж 645 на місяць.
Тепер нагадаємо мінімальний розмір зарплати і пенсії в Україні: з 1 січня мінзарплата становить 1378 гривень, пенсія – 1074 гривні.
Таким чином гіпотетичній родині з 4 людей – мама, тато, діти 3 і 7 років, на 2756 гривень зарплати треба нагодувати усіх на суму 3654.
Це найскромніші підрахунки. Навіть менше, ніж передбачено постановою Кабміну – ми не рахували витрати, зокрема, на сіль, спеції, крохмаль, мед, сухофрукти.
Причому деякі мінімальні норми дещо спантеличують. Наприклад, дорослому населенню не передбачені кава, чай, какао, соки. Без цього, вважають, можна цілком обійтись. Ви спитаєте – а дітям? А їм без какао і чаю – ніяк. У списку для дітей ці продукти є.
Ще кілька фактів — пенсіонерам передбачили 700 грамів оселедцю на рік (працездатному населенню – 4 кілограми). Якщо взяти до уваги, що один оселедець має вагу приблизно 300-400 грамів, то бабусям і дідусям ласувати оселедцем можна тільки 2-3 рази на рік.
До речі, алкоголь у списку мінімально необхідних продуктів не передбачений зовсім.
Бережи здоров'я за мінімумом
У списку предметів санітарії та ліків передбачені вата, бинт, судинорозширювальні (валідол, валеріана), дезінфекційні засоби (йод, зеленка), знеболювальні та жарознижувальні засоби, вітаміни і гірчичники. Якщо людина, яка працює, змушена за станом здоров'я постійно вживати ліки проти тиску чи краплі для очей, наприклад, то це вже зась. Зате у цьому списку є тюбик дитячого крему на рік на всю родину. Ура.
Інтернет не передбачено
16 років тому Інтернет ще не мав таких міцних соціальних позицій, як нині. Не дивно, що серед послуг зв'язку у нас досі не затверджені Інтернет-послуги. Так само, як і послуги мобільних операторів.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар