Фермер із Заставнівщини Сергій Лучик розповідає, що спочатку брав українське насіння, але кінцевий результат його не задовольняв. Навіть візуально воно не відповідало нормам. З часом перейшов на імпортне. Каже, воно оброблене фунгіцидами, має інше калібрування, без домішок.
- Садив українське – урожай був непередбачуваний. Коли сіяв нашу капусту, вродили чотири різні сорти – одна капустина ще не дійшла, інша вже почала тріскати. Коли беру імпортне, я знаю, що в мене вродить один сорт. Хоча і воно раніше якіснішим було. Але нашому ще дуже далеко до нього, - зазначає чоловік. – А одного разу відвіз свій буряк на переробку. І коли люди побачили, що він без ворсин, чорний у розрізі, вони здивувалися, чому такий якісний буряк відвезли на переробку. Ось наш неякісний у всіх планах – і смакових, і на колір – він смугастий. Хіба худобі його давати, і то вона не завжди його їстиме.
Щоб купити насіння за кордоном, потрібно вивчити пропозиції фірм – в одних кращий буряк, в інших - морква, в третіх – капуста. Але досвідчені господарі кажуть, практично всі закордонні фірми намагаються заробити на покупцях з України. Те насіння, яке вони продають за 500 доларів на гектар, у нас вартуватиме цілу тисячу. Звісно, можна замовляти і через Інтернет, так буде дешевше, але краще насіння бачити. А за кордоном і додому можуть його відправити – будь-яка примха за гроші.
- Інколи бувають акції, за цим теж слідкувати треба. Але за акцією не завжди добрий товар продають, тому краще брати перевірені сорти. Хіба фірма продає новий сорт, тоді трохи насіння можуть і безкоштовно дати, - підсумовує С. Лучик.
«Все у доларах, тільки людська праця у гривнях»
Люди на селі бідкаються, що фермерство нині ніхто не підтримує, хоча фермер-овочівник годує мало не всю країну.
- Нас «підтримали» цього року – збільшили фіксований податок у 21 раз, наступного року ще щось «краще» зроблять. Ось мораторій на продаж землі можуть скасувати – приїдуть «дядьки» з грошами і скуплять всю землю. Бо простий фермер грошей, аби викупити її, не має. Нас 20 років б`ють, ще й дивуються, як ми виживаємо, - скаржиться чоловік. - Ми все купуємо за долари – насіння, техніку, «хімію», солярку. Тільки люди працюють за гривні, як кріпаки. Тому виїжджають на заробітки, бо у нас кожен зацікавлений у тому, аби менше вкласти і більше заробити.
Ще кілька років і фермери просто перестануть обробляти землю. Якби до них було ставлення таке ж, як у світі, Україна могла би скласти гідну конкуренцію Європі. Але туди нашого господарника не пустять - там фермери на дотаціях, а у нас на суцільних податках. І люди вже звикли чекати лише гіршого, адже в українських реаліях, здається, нічого іншого «не світить».
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар