
Про роботу цих людей знає кожен з дитинства, мало хто із хлопчиків не мріяв бути пожежником та їздити на гарній червоній автівці. Проте лише одиниці обрали це своїм покликанням та життям. Колись робота пожежника асоціювалася лише з гасінням вогню, проте після реформи служби нинішні рятувальники виїжджають чи не на усі екстрені виклики, де потрібна допомога. Про будні рятувальників (хоча чимало з них просять називати їх пожежниками, мовляв, звикли до цього) ми поспілкувалися із заступником начальника групи піротехнічних робіт УДСНС України у Чернівецькій області Олександром Жейковим.
- Яку саме функцію виконуєте у підрозділі ДСН?
- На території Чернівецької області наша група піротехнічних робіт виконує завдання щодо очищення території від вибухонебезпечних предметів. Переважно це вибухові пристрої часів Першої та Другої світових воєн.
Тобто йдеться про гранати, патрони чи снаряди, які люди знаходять у повсякденному житті. Виявляють під час сільськогосподарських робіт чи будівництва. Ми виїжджаємо на місце і у встановленому порядку знищуємо їх.
- Як часто доводиться виїжджати на такі виклики?
- З початку року було уже майже п’ятдесят таких виїздів.
- Тобто приблизно раз на тиждень, чи навіть частіше?
- Усе залежить від сезону. Навесні та восени найбільше таких викликів. Саме у цей період люди займаються сільськогосподарськими роботами, працюють на землі і частіше знаходять такі предмети. Зараз почалася осінь – і виклики майже щодня. Влітку буває таке, що можемо не виїжджати тиждень, або навіть два.
- Що найчастіше знаходите та знешкоджуєте?
- Переважно артилерійські снаряди Першої світової війни чи Другої калібром 76 мм, 152 мм, ручні гранати, мінометні міни.
- А знаходили одразу велику кількість боєприпасів? Може це був склад чи бліндаж.
- Останнього разу велику кількість боєприпасів знайшли, здається, 2010 року. це трапилося у районі Садгори (поблизу заводу «Роси Буковини»). Тоді тривали будівельні роботи багатоповерхового будинку, почали копати котлован і екскаваторник натрапив на гранати. На місце приїхала група, відпрацювали територію майже тиждень, знайшли 8200 гранат.
Також 2009 чи 2010 року у Магалі знайшли склад боєприпасів – понад сто одиниць. Це усе боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн. З сучасними зразками працює міліція, вони мають відповідний підрозділ вибухотехніків.
- Завжди вдається знешкодити їх на полігоні, чи доводиться це робити на місці?
- Є дві категорії вибухонебезпечних предметів – які можна перевозити на спеціально обладнане місце (полігон), і які категорично заборонено це робити. Тоді їх доводиться знищувати на місці. В основному, у нас така категорія, яку ми можемо перевезти на полігон, де безпечно для населення знищити.
- А знаходили якісь рідкісні зразки боєприпасів чи зброю?
- Щодо зброї, то її ми не знаходили, а ось боєприпаси часто такі трапляються. Знаходили цікаві австрійські гранати. Ми маємо кілька таких зразків, але по них надзвичайно мало літератури і фактично немає інформації. Але очевидно, що це вибухонебезпечний предмет. Може вона не має тієї вражаючої сили, але є дуже цікаві та нестандартні зразки. Наприклад, звичайна кулька, чи у формі яйця. На той час не було єдиного стандарту з виготовлення таких боєприпасів. І кожен робив це як хотів, кустарним методом. Методом проб та помилок.
На території Буковини переважно точилися важкі бої під час Першої світової війни, тому найбільше саме боєприпасів того періоду.
Також знаходимо боєприпаси чи гранати, якими користуються і сьогодні – це гранати Ф-1, РГД-5 тощо.
- Чому досить часто боєприпаси знаходять саме у річці Прут? З чим це пов’язано? Особливо, на березі чи у воді.
- За переказами, як ми знаємо, поблизу нинішнього дріжджзаводу була переправа через річку. І під час перевезення досить часто боєприпаси губилися.
Окрім того, зараз дуже поширеним стало явище вибірки гравію з річки. Коли не чіпати гравій, то боєприпасів, які є на дні, ніколи не знайдуть у такій кількості і так часто. Також тривають роботи з укріплення берега і екскаватори часто натрапляють на снаряди. Їх там ще дуже багато і роботи нам вистачить ще на довго.
- Знаю, що чернівецькі піротехніки перебували у відрядженні на Сході. Чим вони там займалися і які роботи виконували.
- Якщо брати наших колег із інших куточків України, то вони досі служать на Донбасі та виконують свою роботу з розмінування території та знешкодження боєприпасів, які не вибухнули з якихось причин. А також обстежують територію, щоб переконатися, що вона безпечна для будівництва, чи інших робіт.
Наша група туди була направлена від облдержадміністрації. Коли там облаштовували третій рубіж оборони. Перед початком роботи наші працівники обстежували цю територію, щоб не було жодних «сюрпризів». Знаходили боєприпаси, але не дуже багато. Адже це було на відстані від території, де тривали бої.
Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар