Особливості професії: Ювелір

Асортимент ювелірних та художніх виробів з дорогоцінних і кольорових металів у чернівецьких магазинах вражає. Допоки жінки бажатимуть себе прикрасити цими виробами, попит на них не зменшиться. І доволі популярне ювелірне ремесло буде процвітати. А відповідно і затребуваними будуть на ринку праці професійні ювеліри. А зважаючи на те, що сучасні технології дозволяють виготовляти з дорогоцінних металів виріб на будь-який смак, клієнти стали дуже перебірливими і шукають майстра, який виконає їхнє прохання, і тут є конкуренція.

Хто та як виготовляє цяцьки із дорогоцінних металів, поглянути на їхні умілі золоті руки та поринути у світ таїнства створення дорогоцінних прикрас, намагався журналіст «Погляду».

У моїй уяві в образі ювеліра поставав сивочолий чоловік, обов’язково в окулярах та ще і з лупою. Та у ювелірній майстерні, куди завітала цього разу, побачила молодих чоловіків, які жваво виконували свою роботу.

У майстерні чернівчанина Сергія Дульгера, до речі, спадкового ювеліра, надають всі види ювелірних послуг. Тут вам не лише відремонтують стару прикрасу, а й виконають будь-яке індивідуальне замовлення.

Ювелір дизайнер і ремісник

Важко уявити собі, скільки повинен мати талантів ювелір, аби виготовляти найрізноманітніші мініатюрні вироби, гравіювати їх, виковувати тощо. І головне, робити це ювелірно точно. Аби виготовити навіть найпростіший виріб, майстер має бути з унікальними здібностями. Найперше, володіти багатьма робочими спеціальностями, бути добрим токарем, слюсарем, шліфувальником, паяльщиком, лудильником, виконувати складні операції з мініатюрними деталями. Бо щонайменша його помилка, може дорого коштувати. Адже прикраса від неакуратного руху лобзиком може згинути, тож ювелір не має права на помилку.

Справжній ювелір одночасно і дизайнер, і ремісник. Робочий стіл майстра завалений різноманітними інструментами і пристосуваннями, часто фахівець сам їх придумує і виготовляє. Тут можна знайти все, від напилків, лобзиків, надфілів, штихеля, чекани, лупи, паяльника та навіть бормашину.

Став ювеліром завдяки батьку

Уперше за ювелірний стіл С. Дульгер сів 1990 року. Його батько працював у ювелірному ремеслі і прищепив сину любов до цієї справи. Відтоді Сергій працював у майстерні, а вже згодом відкрив власну справу. Зараз поруч із Сергієм ювеліром працює і його рідний брат Гліб.

Коли майстер започатковував справу, розраховував на те, аби клієнтам могли надавати всі види ювелірних послуг, тому рівноцінно з майстернею працює магазин готових виробів.

Та якщо ще, скажімо, у дев’яностих, ювеліри мали в асортименті приблизно 100 моделей виробів, то нині виконують будь-яку забаганку, неважливо якої складності. Та і клієнти нині стали набагато вибагливіші, аніж раніше. Замовлення тут виконають навіть, якщо ви принесете фотографію виробу на мобільному, або ж просто на словах опишете, що хочете.

– Індустрія ювелірного виробництва розвивається швидкими темпами, – каже С. Дульгер. – Технології йдуть вперед і те, що раніше було недоступним та потребувало багато сил і роботи, нині можна зробити легко. Крім того, інформація стала доступна для широкого загалу. Ювеліри діляться досвідом на виставках, через Інтернет, індустрія стала ширша і менше консерватизму. А раніше кожен майстер беріг свої таємниці.

Вимоги до кандидатів у ювеліри:

• порядність;
• посидючість;
• творче мислення;
• художній смак;
• хороший окомір;
• відмінна координація кистей і пальців рук;
• акуратність;
• уміння концентруватися;
• бажання розвиватись.

Надихають працювати та розвиватися майстрам їхні клієнти. Адже їхня радість на обличчі від результату роботи майстра заряджає ювелірів енергією.

Зараз змінилися не тільки технології виготовлення виробів, а й підхід до клієнта. За словами ювелірів, намагаються приділити увагу кожному, бо бувають нестандартні побажання. І щоб не втратити клієнта, майстрів зараз є дуже багато, бажання клієнта на першому місці. Постійні клієнти, це найкращий показник роботи професійних ювелірів.

Попри швидкі темпи розвитку технологій, знайти справді хорошого ювеліра, важко, каже майстер. Та аби зрозуміти, чи високий його рівень, треба попрацювати з ним не один місяць. І окрім професійних навичок, специфіка професії полягає в тому, аби ювелір був порядною людиною. Бо працюють тут з дорогоцінними металами, і не завжди є довіра до чужої людини.

День роботи ювеліра

Ювелір-дизайнер Олег Савчук потрапив у ювелірне ремесло не випадково. Ще з дитинства маючи задатки художника, (батьки художники) Олег знав з чим пов’яже своє майбутнє. Після закінчення школи юнак навчався у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва. А відтак знайшов роботу по спеціальності на рідній Херсонщині. Та згодом переїхав до Чернівців і уже тут влаштувався у майстерню до Сергія Дульгера. Уже близько десяти років працює ювеліром-дизайнером. Окрім ремонтів ювелірних виробів, майстер модернізує, реставрує старі вироби, а ще виготовляє унікальні на замовлення.

Кожне замовлення у майстерні, де працює Олег, ексклюзивне. Замовляють в ювеліра навіть іменні медалі. Хоча ювелірна робота пов’язана конкретно із прикрасами для жінок, буває, замовляють тут подарункові сувеніри. Ювелір пригадує випадок, коли замовили барельєф директора фірми  з логотипом фірми зі срібною та золотою комбінацією. Серед замовлень були навіть кулони модельок мініатюрних роликів, фотоапарата тощо. А якось клієнт попросив позолотити звичайний грецький горіх. Це був презент для людини, яка займається горіховим бізнесом.

– Часто до нас приходять люди, яким не можуть допомогти в інших місцях, – розповідає майстер. – Просять виготовити подарунок на замовлення для особи, в котрої уже є все. Разом придумуємо, що це може бути. Ідеї прив’язують часто до професії людини тощо.

Цікавий випадок з практики трапився в Олега, коли клієнт замовив для своєї половинки перстень із реклами шоколаду «Корона». Майстер виміряв пропорції виробу з екрана комп’ютера, так виготовив ескіз, вийшло як з реклами.

Працює майстер не лише із традиційним набором інструментів ювеліра. Зараз є багато новинок, але все це треба вивчити, опанувати. І робити це доводиться, бо ювелірні заводи не можуть задовольнити потреби клієнтів. Щоб бути затребуваним на ринку послуг, потрібно розвиватися. 3D-проектування зараз дуже актуально. Адже можемо продемонструвати клієнту віртуальний виріб із реальними розмірами, – каже ювелір. – Це є у нашій майстерні.

Не носять прикрас із дорогоцінних металів

Як то кажуть, чоботар без чобіт, так і наші співрозмовники-ювеліри

не одягають прикрас із дорогоцінних металів. Хоча мають більше можливостей та доступ до виробів. С. Дульгер та О. Савчук кажуть, їхні дружини теж не фанатіють від прикрас. С. Дульгер пригадує, приблизно 1998 року, коли в країні був дефолт, замовлень у майстерні фактично не було. То ж тоді виготовив власноруч дружині кілька прикрас. На цьому все і закінчилось.

Ювеліри за покликанням

Хай би що говорили, що людина може навчитися всього, але обирати професію потрібно за покликанням. А якщо це ювелір, то до цього треба мати ще і хист. Зрозуміло, що у коледжі майбутньому майстру дадуть базову освіту, але за бажання можна опанувати це ремесло самостійно. У майстерні С. Дульгера працює лише один дипломований ювелір, та сказати, що інші – самоуки, гірші, не можна. Адже найголовніше – робота має подобатися, і тільки тоді можна досягнути успіху. Якщо працівник просто відробляє програму за день, довго так на високому рівні він не протримається. Потрібен постійний розвиток.

Ольга МАКСИМЮК