Концепція податкової реформи, котру минулого тижня презентував уряд, на перший погляд виглядає непогано, проте тільки на рівні декларацій. Реформувати пропонують все те, про що вже роками балакають. А саме хочуть зменшити податки і їхню кількість, зробити систему більш прозорою, спростити процедуру їхньої сплати, децентралізувати, аби дати більше свободи регіонам тощо.
Однак коли вчитуєшся у законопроект детальніше й починаєш аналізувати, виникає нав’язливе відчуття дежа в’ю. Більша частина ініціатив Кабміну з реформування податкової системи – ті самі ідеї так званих «младореформаторів» – ставлеників попередньої влади. Щоправда, у менш амбітних масштабах.
Великий плагіатор
Пропонуючи податкові реформи, Арсеній Яценюк, вочевидь, мріяв про славу великого реформатора, та світять йому, здається, тільки лаври великого плагіатора.
Зокрема, прем’єр Яценюк і компанія пропонують зменшити податкове навантаження на доходи громадян, а саме на зарплати. Це чудово, адже якраз про це вже роками просять можновладців. Отже, у концепції реформи задекларовано зниження навантаження на оплату праці на 20 відсотків. Це також хотів зробити і екс-голова Міндоходів Олександр Клименко, але із 37,5 відсотка зменшити до 15 відсотків.
Не є свіжою ідея щодо застосування прогресивної шкали оподаткування для доходів фізичних осіб (15, 20 чи 25 відсотків податку, залежно від суми прибутку) і скасування пільгової ставки для пасивних доходів (дивідендів, відсотків за депозитами і так далі).
Набрав чинності податок на війну: із зарплат і премій знімуть ще 1,5% податку
І про зменшення кількості податків ми вже також чули і не раз. Ще наприкінці 2013 року планували запровадити поетапне зменшення кількості податків з 22 спершу до 14, а потім до 9. В уряді Яценюка так само розглядають варіанти скорочення кількості податків або до 14, або одразу до 9. Хай там як, а спрощення ніхто все одно не відчує, оскільки скасувати пропонують дріб’язкові податки, а ось принципові залишать. До них, до того ж, додалися військовий збір, 15-відсотковий податок на депозити, який тепер стосується будь-якої суми, а не від 50 тисяч гривень, як повідомляли раніше, плюс 0,5 відсотка пенсійного збору під час операцій купівлі-продажу і ціла низка інших. Наприклад, пропонують скасувати збір за ведення деяких видів підприємницької діяльності, цільову надбавку на природний газ, рентну плату за транспортування нафти і газу, туристичний збір, збір на виноградарство, садівництво і хмелярство. Одночасно змінять акцизний податок, до якого. крім класичних зборів, додадуть інші платежі, які є фактично податками на розкіш, збір за реєстрацію першого транспортного засобу, екологічний податок на паливо та збір за електроенергію.
Крім того, екологічний податок та рентні платежі, податок на нерухоме майно (об'єднає також податок на землю) та єдиний податок (у категорію якого перекладається фіксований сільгоспподаток) розширять.
А відтак суттєво не зміниться нічого.
ПДВ навряд чи скасують
Найбільше запитань виникає щодо податку на додану вартість. Розмови щодо доцільності його точаться вже не один десяток років. Проте скасувати цей, по суті, безглуздий і заплутаний податок досі не наважувалася жодна влада. Не станеться цього, вочевидь, і зараз. Адже нині, як і раніше, можновладці бояться зачепити інтереси олігархів. Варто згадати скандал щодо зниження ставки оподаткування на цигарки (у підсумку, виробники заробили і на підвищенні вартості, і на зниженні податку).
Щодо ПДВ, презентуючи свою податкову реформу, прем’єр-міністр зазначив, що суперечним блоком є реформування податку на додану вартість лише в аграрному секторі. Мовляв, всі, у кого річний обсяг виторгу не більший за 20 мільйонів гривень та мають вони не більше 3 тисяч га, залишаються у чинній системі ПДВ, решту переведуть на загальну систему. Це означає, що 90 відсотків всіх суб'єктів підприємницької діяльності залишаються на пільговій системі, а 10 відсотків переходять на загальну, пояснив прем'єр.
Кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту Богдан Сторощук каже, ПДВ потрібно ліквідувати. Цей податок дуже складний у адмініструванні. Опріч того, він абсолютно непотрібний. Були роки, коли надходження від цього податку були майже такими, як сума до його відшкодування. Створювали фіктивні фірми, які буцімто щось експортували і претендували на повернення ПДВ. Доцільно було би замість ПДВ запровадити податок з обігу на рівні десь 3-5 відсотків, як було колись, ще у радянські часи.
Чернівчани заощадили на податках майже 30 мільйонів
Окрім того, у законопроекті збільшили обсяг товарообігу, який дає право не сплачувати ПДВ. Але це не вихід. Цим нововведенням вони не допомогли бізнесу, а просто розширили масштаби для створення корупційних схем. Будь-який супермаркет чи більш-менш велике підприємство можна буде розбити на низку дрібніших, переоформивши їх на бухгалтерів чи інших підставних осіб, уникнувши таким чином необхідності платити цей податок.
Друге, що потрібно зробити, окрім скасування ПДВ, на переконання економіста, це кардинально реструктуризувати і скоротити держслужбовців та зменшити максимальний поріг пенсій. Вважають нормальним, коли різниця між доходами найбідніших і найбагатших людей становить 5-10 разів. Тобто якщо у нас мінімальна пенсія 1500 гривень, то максимальна може бути не більшою за 15 тисяч гривень.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар